Спеціальні потреби

Чи повинні великі корпорації мати необмежений вплив на виборчу кампанію?


Чи повинні великі корпорації мати необмежений вплив на виборчу кампанію?
Чи повинні великі корпорації мати необмежений вплив на виборчу кампанію?

Цьогорічні президентські вибори у США відбуваються за новими правилами. Відповідно до ухваленого 2 роки тому Верховним Судом рішення, право робити внески до виборчих кампаній або висловлювати свою політичну позицію нарівні з громадянами отримали корпорації. У справі, яка отримала назву «Об’єднані громадяни», п’ятьма голосами проти чотирьох, суд визнав, що давати гроші на політичну агітацію є формою реалізації конституційного права на свободу слова. А корпорації - є об'єднанням людей, тому їм також гарантується свобода висловлювання. Опоненти цього рішення кажуть, що, надавши рівні права особам та корпораціям, суд віддав величезний вплив на виборчий процес у руки добре профінансованих організацій.

Республіканський кандидат Ньют Ґінґріч колись це рішення Верховного Суду підтримав. Сьогодні він став його жертвою. Напередодні голосування в Айові проти Ґінґріча була розгорнута кампанія чорного піару вартістю у кілька мільйонів доларів. Вона була профінансована корпоративними донорами - прихильниками Мітта Ромні. Згідно з рішенням суду у справі «Об’єднані громадяни», вони не лише отримали право виділити кошти на ці телевізійні ролики, але й змогли зробити це анонімно. Саме через цю масивну анти-рекламну кампанію, кажуть аналітики, Ґінґріч в Айові прийшов лише четвертим.

«За іронією долі, це сталося саме з Ньютом Ґінґрічем. Він колись усіляко підтримував право корпоративних еліт робити усе, що вони хочуть, і давати необмежені гроші на виборчу кампанію. А тепер це обернулося проти нього», - зауважує член міської ради Нью-Йорка.

Нещодавно у місті Нью-Йорк була прийнята резолюція, метою якої є обмежити права корпорацій впливати на вибори. Законодавці закликають ввести поправку до Конституції, яка б визначила що корпорації не мають такого ж права на свободу слова, як громадяни, а виділення грошей на підтримку кандидатам не є реалізацією свободи слова, яка захищена Конституцією. Подібну резолюцію вже прийняли також в Лос-Анджелесі, Албані, Болдері та Саус Маямі. Джона Мінкофф-Зерн представляє організацію «Відповідальний громадянин» - НДО, яке виступає за фінансування виборчих кампаній виключно окремими громадянами.

«Наш голос вже нічого не вартий, коли з‘являється хтось з величезними ресурсами, які вони можуть влити у кампанії кандидатів – чи це заможна людина чи то мега-корпорація», - говорить Джона Мінкофф-Зерн.

Депутат міської ради Нью-Йорка республіканець Ерік Ульріч проголосував проти резолюції, яка обмежує свободу слова для корпорацій.

«Це настільки ж важливо, навіть якщо ви з ними не погоджуєтесь, як і вплив профспілок чи інших груп. Треба, аби всі грали за однаковими правилами. Обмежуючи права однієї групи, аби допомогти іншій, навіть якщо ви з ними не погоджуєтесь, - це не правильно, це не по-американські», - пояснює він свою позицію.

Ульрік каже, що газети та релігійні організації так само впливають на виборців, але ж ніхто не пропонує обмежити їхнє право на свободу слова. Рішення Верховного Суду було винесено у справі проти організації «Об’єднані громадяни», яка створила фільм, спрямований проти тодішнього кандидата в Президенти Гіларі Клінтон.

XS
SM
MD
LG