Актуально
Переважна більшість православних українців відносять себе до ПЦУ - опитування

Кількість таких вірян за останній рік зросла на 10%
Серед православних українців переважна більшість вважають себе належними до Православної церкви України. Як засвідчили результати опитування КМІС, таких в Україні зараз понад 58% .
Причому порівняно з даними минулорічного опитування, прихильників ПЦУ за рік побільшало на 10%.
Водночас трохи зросла і кількість православних, які вважають себе належними до Української православної церкви Московського патріархату. Цю церкву сьогодні називають своєю 25%, тоді як торік було 21.5%.
Лави прихильників однієї й другої церков виросли за рахунок зменшення кількості вірян, які раніше називали себе "просто православними", без конкретизації патріархату. Цього року таких виявилося 12%, торік було 23%.
Як пояснив "Голосу Америки" заступник директора КМІС Антон Грушецький, в опитуванні не випадково йшлося про самоідентифікацію віруючих. Вона не завжди збігається з тим, до якої церкви людина ходить (адже в маленькому містечку або селі вибір церков часто відсутній). Мова йде радше про політичний вибір.
людина робить політичний вибір, яка церква йому ближче
"Коли ми запитуємо, з ким себе респондент більше асоціює, якщо він вважає себе православним – з Українською церквою Московського патріархату чи Православною церквою України, - то людина значною мірою робить політичний вибір, яка церква йому ближче", - зауважив Грушецький.
Як він додав, "За цей рік приріст тих, хто ідентифікує себе з ПЦУ, відбувся саме за рахунок тих респондентів, які минулого року ще відповідали, що вони «просто православні» і ні з ким себе не ідентифікують".
Значною мірою це реакція на ситуацію в країні і поведінку церков, - вважає соціолог. За його словами, за останній рік церква мала значний вплив в умовах пандемії Covid-19, і позиція ПЦУ виглядала більш зваженою, ніж позиція УПЦ.
На думку керівника КМІС, свою роль відіграло також загострення російської агресії проти України.
значна частина респондентів, які торік сповідували позицію «какая разніца», «я просто православний», тепер вирішили ідентифікувати себе з ПЦУ
"У квітні сталося розгортання військ РФ на кордоні з Україною. І тому значна частина респондентів, які торік сповідували позицію «над сутичкою» або «какая разніца», «я просто православний», тепер в силу цих подій вирішили ідентифікувати себе з ПЦУ", - припускає соціолог.
"Знаєте, як кажуть: я атеїст, але атеїст Київського патріархату", - жартує Грушецький.
За останній рік зросло позитивне ставлення до Православної церкви України. Натомість до УПЦ Московського патріархату ставляться значно гірше, ніж до інших церков.
до Московського патріархату ставляться значно гірше, ніж до інших церков
За даними опитування, до УПЦ Московського патріархату негативно ставляться 35% вірян.
"Це немало, але й не катастрофічно багато. Відторгнення є, але загалом ставлення спокійне. Бо якщо у тебе в містечку тільки церква Московського патріархату, то люди йдуть туди. Ситуація аж ніяк не схожа на релігійний розбрат і ворожнечу", - наголосив соціолог.
Опитування засвідчило також, як віряни різних церков сприймають візит Константинопольського патріарха Варфоломія, який має приїхати в Україну на святкування 30-ї річниці Незалежності.
Як відомо, публічні прихильники УПЦ-МП виступають категорично проти цього візиту. Відтак може скластися враження, що вся громада Московського патріархату проти.
навіть серед вірян Московського патріархату 49% позитивно ставляться до візиту Константипольського патріарха
Однак опитування показує, що навіть серед вірян Московського патріархату 49% позитивно ставляться до візиту Константипольського патріарха в Україну. Ще 34% - нейтрально. І лише 15% вороже налаштовані.
"Тобто переважна більшість має позитивно-нейтральне ставлення. І якщо хтось стверджує протилежне - це дезінформація. Населення достатньо толерантно сприймає майбутній візит Константинопольського патріарха, і цей візит теж не буде подією, яка б розколювала суспільство", - сказав соціолог "Голосу Америки".
Дивіться також: Чому літні школи у США переживають справжній бум – розповіді батьків та освітян
Всі новини дня
- Голос Америки
Українські атаки по Криму “підривають” продажі російської ППО С-400 – Буданов

Успішні атаки України на російські об’єкти в окупованому Криму негативно впливають на продажі російської системи ППО С-400. Про це очільник української розвідки Кирило Буданов розповів у інтерв'ю виданню Drive під час перебування у Вашингтоні.
“Збройні сили України розбивають діри у заявленій військовій перевазі Росії, показуючи, що її система ППО наступного покоління С-400 не варта мільярдів доларів, за які Москва продає її на світовому ринку”, – сказав Буданов.
Як повідомляв Голос Америки, у п’ятницю Україна завдала ракетного удару по штабу Чорноморського флоту Росії в Севастополі. На початку місяця ударами також пошкоджено кілька російських суден.
В ексклюзивному інтерв'ю журналісту Голосу Америки Остапу Яришу Крило Буданов повідомив, що внаслідок атаки України на штаб Чорноморського флоту Росії в Севастополі загинули щонайменше 9 осіб, поранення отримали 16. Серед них — російські генерали.
Такі напади свідчать про те, що Київ не відмовився від повернення Кримського півострова, – сказав Кирило Буданов американському виданню.
Атаки, за його словами, демонструють, що “розхвалена ракетна система “земля-повітря” С-400 “Тріумф” не може захистити російську окупацію півострова, що “потенційно підриває продажну рекламу Кремля”.
У серпні Міністерство оборони України заявило про знищення системи С-400 поблизу Оленівки, села на березі Чорного моря в Криму.
Припускалося, що атаку було здійснено ракетами великої дальності Storm Shadow, наданими Великою Британією. Наступного місяця це повторилося під час удару по кримському місту.
За словами Буданова, Україна переслідує короткострокові військові цілі, знищуючи засоби протиповітряної оборони Росії.
Але “з політичної точки зору ми також демонструємо очевидну неспроможність російських систем ППО”, каже український розвідник. А це, відповідно, робить їх менш прибутковими на світових ринках озброєнь.
Видання Insider пише про заяву Буданова, що “це не просто вихваляння” та нагадує висновок вашингтонського Інституту вивчення війни, згідно з яким, нещодавні атаки України на російську систему протиповітряної оборони виявили потенційні “системні тактичні прогалини” та вказали на те, що “російські сили були не готові до перехоплення ракет за допомогою ППО або не змогли це зробити”.
У 2017 році Туреччина заплатила близько 2,5 мільярда доларів за придбання систем С-400, нагадує Insider. За інформацією Reuters, Вашингтон виступав проти угоди, а також попросив Анкару передати системи Україні. Через рік Індія наслідувала цей приклад, погодившись заплатити близько 5,5 мільярдів доларів за 5 систем С-400.
Натомість удари безпілотників у Москві показують, що С-400 “навіть не може забезпечити безпеку російської столиці”, сказав Буданов.
“Коли весь світ бачить, що якісь безпілотники атакують Москву, ніхто більше не хоче купувати російські системи ППО”, – сказав він, – І це дуже боляче для них.
Антитерористична операція у Нагірному Карабасі. Відео
19 вересня Азербайджан оголосив про початок "антитерористичної операції" в Нагірному Карабасі, щоб, як повідомляє Баку, відновити конституційний лад і витіснити військові формування, які, як вважає Азербайджан, незаконно підтримує Вірменія.
Інвестиції для відбудови України — інтерв’ю з Андрієм Гундером. Відео
Під час візиту у Північну Америку, українська делегація серед іншого намагається залучити такі необхідні для відбудови країни приватні інвестиції. Про те, що радить американський бізнес в Україні новачкам, які лише вирішують чи інвестувати,
Буданов прокоментував повідомлення в ЗМІ про можливу причетність України до ударів дронами в Судані

Начальник головного управління розвідки України Кирило Буданов не підтвердив і не спростував повідомлень у ЗМІ про ймовірну причетність українських спецслужб до атак дронами в Судані. При цьому він додав, що Україна буде діяти проти своїх ворогів “у будь-якій точці земної кулі”. Про це Буданов розповів у ексклюзивному коментарі українській службі Голосу Америки.
Щодо підтвердження чи спростування інформації в повідомленнях CNN, — тут без коментарів, мені нема чого сказати. Нехай кожен знаходить відповіді самКирило Буданов
“Я особисто ще рік тому відверто казав, що всі російські воєнні злочинці, які воювали, воюють або планують воювати проти України, будуть покарані в будь-якій точці земної кулі. Щодо підтвердження чи спростування інформації в повідомленнях CNN, — тут без коментарів, мені нема чого сказати. Нехай кожен знаходить відповіді сам”, — сказав Кирило Буданов.
Як повідомляв Голос Америки, телеканал CNN поінформував з посиланням на джерело в українському війську, що за ударами безпілотників по базах місцевих бойовиків, повʼязаних з ПВК “Вагнер” поблизу столиці Судану, ймовірно, стоять українські спецслужби.
Журналісти CNN процитували джерело в українському війську, що описало операцію як роботу “несуданських військових”: схема дронів, що летять прямо на ціль, була дуже незвичною для Судану та ширшого африканського регіону.
Ці напади, як зауважив телеканал CNN, свідчать про можливе поширення наслідків російського вторгнення далеко від лінії фронту в Україні.
Всі російські воєнні злочинці, які воювали, воюють або планують воювати проти України, будуть покарані в будь-якій точці земної кулі.Кирило Буданов, начальник ГУР
“Ситуація, яка сталася в Судані, думаю, всім чудово відома. Вкінці весни там стався черговий заколот, який повністю підтримувала російська сторона”, — додав Буданов у коментарі Голосу Америки, — “Підрозділи ПВК “Вагнер” брали участь і в організації, і безпосередньо в самому перевороті. Це все, що можу вам сказати. Це наші вороги, і ми будемо діяти в будь-якій точці земної кулі”.
У суботу президент Володимир Зеленський повідомив у соцмережі Х (колишня Twitter) про свою незаплановану зустріч з головою перехідного уряду Судану по дорозі з Канади.
«На зворотному шляху, в аеропорту Шеннон Зеленський провів незаплановану зустріч із Головою Суверенної Ради Судану Абделем Фаттахом аль-Бурганом», повідомив президент у своєму твіті.
«Ми обговорили спільні виклики безпеці, а саме діяльність незаконних збройних формувань, які фінансуються Росією», – додав президент України.
Кирило Буданов перебував у Вашингтоні у складі президентської делегації Володимира Зеленського, він провів зустрічі з представниками оборонних структур США і брав участь у двосторонніх переговорах у складі української делегації в Білому домі.
Начальник ГУР утримався від відповіді на запитання, чи обговорювали протягом цих зустрічей передачу Україні далекобійних ракет ATACMS, як про це пишуть американські ЗМІ. За його словами, розмови були про подальшу підтримку України в найближчій та середньостроковій перспективі.
Норвезька поліція заарештувала колишнього командира «вагнерівців», що воював в Україні

Норвезька поліція заарештувала колишнього командира найманців «Групи Вагнера» за підозрою в тому, що він намагався нелегально перетнути кордон назад у Росію, повідомляє агентство Reuters.
Андрій Медведєв, який у січні втік з Росії через її арктичний кордон з Норвегією, після цього він попросив притулку в Норвегії.
Адвокат підозрюваного повідомив у суботу, що Медведев казав, що тікав, коли російські охоронці стріляли в нього. Він розповів про те, як воював в Україні у складі «Групи Вагнера».
Поліція повідомила, що 20-річного чоловіка затримали за спробу незаконного перетину російського кордону, але не назвала його імені. Офіцер місцевої поліції відмовився назвати особу заарештованого.
Але арешт Медведєва стався через "непорозуміння", сказав Reuters його норвезький адвокат Бріньюльф Ріснес.
«Він був там, щоб побачити, чи зможе він знайти місце, де він перетнув (в Норвегію в січні). Його зупинили, коли він був у таксі. Він ніколи не був поблизу кордону... Він ніколи не мав наміру перетнути кордон (з Росією)", - сказав Ріснес.
Під час прибуття до Норвегії Медведєв заявив, що шукає притулку, оскільки побоюється за своє життя після того, як став свідком вбивств і жорстокого поводження з російськими полоненими, яких привезли на передову в Україні.
Його втеча в січні потрапила в заголовки газет у всьому світі як рідкісний приклад перебіжчика до західної країни, який стверджував, що воював на стороні Росії як найманець у війні проти України.
Але в травні він сказав у відео, опублікованому на YouTube, що хоче повернутися в Росію, хоча він ізауважив, що це може становити ризик для його життя. Медведєв сказав, що бачить себе як «якогось хлопчика у великій грі», і він більше не хоче бути частиною цієї гри.
Ріснес сказав, що Медведєв має право повернутися до Росії, якщо захоче, але для того, щоб туди було безпечно повертатися, "потрібно, щоб там відбулося багато змін".
У квітні Медведєва засудили в Норвегії за участь у бійці в барі та носіння пневматичної зброї, але виправдали за звинуваченням вчинення насильства проти поліції. Тоді він сказав, що думає про майбутнє і сподівається на притулок.
Наприкінці серпня Голос Америки повідомляв про те, що у Фінляндії було заарештовано імовірного члена ультраправого військового підрозділу найманців «Групи Вагнера», який воював в Україні.
Офіс генерального прокурора України підтвердив повідомлення про арешт у Фінляндії російського громадянина, якого розшукують за підозрою в участі в терористичній організації.
За твердженням української прокуратури, чоловіка затримали саме на її запит. Але в ГПУ не повідомили ім'я затриманого.
За даними Reuters, йшлося про Яна Петровського, засновника та лідера ультраправого підрозділу "Русич", пов'язаного з "Вагнером", який воював в Україні з 2014 року.
Засновник «Групи Вагнера» Євген Пригожин був убитий 23 серпня, коли приватний літак, яким він користувався, розбився за нез’ясованих обставин. Лише два місяці перед тим він зі своїми найманцями здійснив похід на Москву, щоб кинути прямий виклик російському істеблішменту.
Форум