Сполучені Штати рішуче відкидають думку про те, що Америка не може одночасно підтримувати України і Ізраїль, стверджує Джон Кірбі, координатор стратегічної комунікації Ради з нацбезпеки США.

Білий дім визнає, що зараз вся енергія спрямована на те, щоб допомогти Ізраїлю захистити себе, але, як це не означає, що Вашингтон відволікається від інших пріоритетних питань, серед яких – допомога Україні.

Юлія Ярмоленко розпитала Джона Кірбі про те, чи готується адміністрація до того, що війна в Ізраїлі може перерости у регіональний конфлікт, чи планує Білий дім об'єднати запит на додаткове фінансування для України та Ізраїлю, і про те, чи Білий дім вже вирішив, коли передасть Києву далекобійні ракети ATACMS.

Інтерв'ю було записано 10 вересня на галявині біля Білого дому, воно було перекладено і скорочено для ясності та плинності.

Юлія Ярмоленко, Голос Америки: Як Сполучені Штати планують реагувати на ситуацію в Ізраїлі? Чи готуєтеся ви до того, що це може перерости у тривалу, регіональну війну?

Джон Кірбі: Те, як довго триватиме цей конфлікт, - це належить коментувати ізраїльтянам, не Сполученим Штатам.

Ми твердо і рішуче підтримуємо Ізраїль, його право захищати себе, жити в мирі та безпеці, переслідувати терористів ХАМАС, які вчинили це варварське насильство проти ізраїльських громадян, невинних людей, і ми збираємося продовжувати підтримувати їхні потреби.

Один транш військової допомоги вже в дорозі до Ізраїлю, він має надійти найближчим часом. Я підозрюю, що будуть й інші. Також варто не забувати про заручників. І це не схоже на типову ситуацію із заручниками, це зона бойових дій. Це ускладнить процес повернення. У нас у Сполучених Штатах є чудові експерти з повернення заручників, і ми готові поділитися цим досвідом, якщо ізраїльтяни визнають, що їм це потрібно.

Ю.Я.: Адміністрація Байдена досить обережно описує роль Ірану в атаці ХАМАСу на Ізраїль. Чому? І чи є ознаки можливої причетності Росії?

Д.К.: Безперечно, Іран, певним чином, причетний. Вони підтримують ХАМАС впродовж багатьох років: тренуванням, інструментами, зброєю, спроможностями. Ніхто не заперечує той факт, що ХАМАС не зміг би функціонувати, якби не допомога, яку вони отримують від Ірану.

Що ми кажемо, і також кажуть наші ізраїльські партнери, - це те, що ми не бачимо жодних прямих доказів того, що вони були задіяні безпосередньо у цих атаках. Але ми продовжимо вивчати, моніторити розвідувальну картину та докази, і побачимо, до чого це нас приведе.

Ю.Я.: А як щодо російської участі?

Д.К.: Ми так само не бачимо жодних ознак, що Росія була якимось чином прямо задіяна у цих атаках.

Дивіться також:

Дестабілізація Близького Сходу може призвести до посилення допомоги США як для Ізраїлю, так і для України – оглядачі

Ю.Я.: Є повідомлення у пресі, що президент Байден у своїй розмові із прем’єр-міністром Нетаньягу не закликав його проявити певну стриманість у Газі у відповідь на атаки ХАМАСу. Чи планує адміністрація озвучити якісь застереження чи поради напередодні очікуваної наземної операції Ізраїлю у Газі?

Д.К.: Не говорячи про військові операції Ізраїлю – це їм належить коментувати – я вважаю, що ми всі розуміємо, зважаючи на загрози, з якими вони зіткнулися, і насильство, з яким вони мають справу, вони мусять відповісти агресивно на дії ХАМАСу, і ви бачите, як це відбувається.

Вони це і роблять. Ніхто не хоче бачити смерті і шкоду невинним цивільним. На жаль, ми вже бачимо занадто багато цього. Майже 1000 ізраїльтян були вбиті – зарізані, зґвалтовані та зазнали тортур на очах у членів їхніх сімей.

Однією з чудових речей у наших відносинах з Ізраїлем є те, що ми – дві яскраві демократії, і ми віримо в такі речі, як повага до невинного життя та верховенство права. І ми завжди сильніші разом, наші дві країни, коли ми показуємо світові, що ми поважаємо невинне життя, і що ми поважаємо не лише верховенство права, але й звичаї війни.

Тому, звісно ж, ми надамо необхідну підтримку Ізраїлю, і ми завжди будемо відстоювати протилежний приклад до того, що робить ХАМАС, а це не лише відсутність поваги до життя, але безглузде, невибіркове вбивство, кривава розправа з людським життям.

Дивіться також:

"Я хотіла впасти мертвою, не мала сил бігти. Але мене тягнули". Спогади про трагедію в Ізраїлі від учасниці музичного фестивалю, яка вижила

Ю.Я.: Щодо України. Напередодні ви казали, що адміністрація Байдена хоче переконатися, що не станеться жодної прогалини у допомозі Україні, навіть і дня. Чи упевнені ви у тому, що так і буде, зважаючи на все, що відбувається в Ізраїлі? Чи розглядає адміністрація варіант сумістити запит на допомогу Україні та Ізраїлю, щоби забезпечити швидше схвалення у Конгресі?

Д.К.: Важливо, аби Україна продовжувала отримувати потрібну їй допомогу. Вони досі продовжують контрнаступ, борються з російською агресією на власній землі.

Ви праві, ми не хочемо допустити навіть найменшої прогалини у допомозі. Тому ми будемо продовжувати працювати з Конгресом, щоби отримати додаткове фінансування. У нас достатньо коштів на певний час, але як я казав раніше, не на невизначений час.

Саме тому ми запросили додаткове фінансування. Яким буде результат цих розмов з Конгресом, і як вони відбуваються, я не можу зараз сказати. І Україна, і Ізраїль важливі, обидві країни потребують американської військової допомоги. І це важливо для наших національних інтересів безпеки, вже не кажучи про їхні, але і для наших також, щоб вони отримали цю допомогу. Тож ми продовжимо працювати з Конгресом.

Ю.Я.: Чи говорите ви із Конгресом про те, аби сполучити ці два запити на фінансування для швидшого схвалення?

Д.К.: Я не буду говорити про процес дискусій, які ми маємо з Конгресом. Обидві країни потребують американської військової допомоги у плані озброєння та спроможностей. Обидві країни – зазнають нападу. Обидві мають усі права захищати себе і своїх громадян. І від цього виграють наші інтереси національної безпеки. Ми будемо продовжувати вести ці розмови із Конгресом. У що це виллється – я не можу сказати.

Ю.Я.: Чи розглядає адміністрація варіант запитати про більше фінансування для України у Конгресі, один великий пакет допомоги аж до наступних виборів у США?

Д.К.: Знову ж, я не хочу вдаватися у деталі наших розмов із членами Конгресу. Ми вже подали запит на додаткове фінансування на перший квартал фіскального року. Ми вважаємо, що цей запит був адекватним, зважаючи на завдання. І ми закликаємо Конгрес схвалити цей запит.

Ю.Я.: Ви вчора також сказали, що в України лишається кілька тижнів гарної погоди, щоб провести ефективний контрнаступ. Чи нині не найкращий час, аби надати Україні [ракети] ATACMS?

Д.К.: Передача ATACMS не виключена. Ми продовжуємо переглядати додаткові спроможності, яких Україна потребує. Я зараз не в тій позиції, щоб щось оголосити на тему ATACMS, лише скажу: відповідно до того як змінюється війна, змінюються і спроможності, які ми надаємо Україні. І я думаю, так і буде продовжуватися.

Ю.Я.: Включно з передачею ATACMS?

Д.К.: Я зупинюся на сказаному.

Ю.Я.: Гаразд. Дозвольте мені запитати ось що: ви сказали вчора (9-го вересня, – ред.), що вся енергія зараз спрямована на те, щоб допомогти Ізраїлю захистити себе. Як ви думаєте, чи існує ймовірність того, що такі гравці, як Росія та Китай, можуть використати цю можливість, коли всі погляди спрямовані на Ізраїль, у своїх інтересах, і як цьому запобігти?

Д.К.: Цілком можливо, що інші країни, інші гравці, які вороже ставляться до Ізраїлю, можуть спробувати скористатися цією ситуацією. І це одна з причин чому президент, як головнокомандувач, спрямував авіаносну ударну групу (ВМС США) у східне Середземномор’я, щоб надіслати потужний сигнал усім, хто міг би подумати, що це гарна можливість спробувати розширити цей конфлікт, що вони повинні переглянути свої плани.

Ю.Я.: Чи є якісь занепокоєння щодо того, що Росія може скористатися моментом, коли всі погляди спрямовані на Ізраїль, аби посилити атаки на Україну? Або Китай – у відношенні до Індо-Тихоокеанського регіону?

Д.К.: Я не можу говорити про те, що можуть думати інші іноземні лідери про те, що відбувається, і яку користь це може їм принести. Я не думаю, що пан Путін шукає додатковий привід, аби запустити ще одну ракету в Україну. Він продовжує атакувати цю країну та вбивати невинних цивільних.

А щодо напруженості в Індо-Тихоокеанському регіоні, ми як і раніше віддані сильній, потужній військовій присутності в регіоні, і це збережеться. Будь-яка нація, яка думає, що Сполучені Штати якось відволікаються, повинна подумати ще раз. Ми достатньо велика, потужна, економічно життєздатна країна, наша економіка зараз неймовірно сильна, щоб ми могли дбати про інтереси нашої національної безпеки та інтереси наших союзників у всьому світі.

Дивіться також:

Путін не має сподіватись, що наступний президент США принесе йому перемогу, якої не може здобути його власна армія – аналітики

На тлі нападу ХАМАСу на Ізраїль і перспективи розширення конфлікту на Близькому Сході, посадовці й аналітики у США постали перед гострим питанням, чи Сполучені Штати спроможні підтримувати двох союзників у війнах одночасно, а також забезпечувати активну участь в інших стратегічних регіонах світу, зокрема, ефективно стримувати амбіції Китаю щодо Тайваню.

Наразі відповідь від представників адміністрації президента Джо Байдена – ствердне "так". Водночас аналітики вважають, що підтримка України на тлі подій в Ізраїлі повинна тривати й може навіть збільшитися.

Але для цього США необхідно вийти за межі риторики підтримки “стільки, скільки потрібно”, й чіткіше пояснити конкретну відповідність допомоги Україні стратегічним інтересам Америки.

Президент Байден повинен представити подальшу допомогу Україні в “іншому оформленні” у своїй очікуваній промові з цього приводу в недалекому майбутньому, зауважує у своїй статті для видання The Hill Майкл О’Генлон, завідувач відділу оборони та стратегії в Інституті Брукінгса та автор книги “Військова історія для сучасного стратега: основні війни Америки з 1861 року”.

На його думку, формулювання “стільки, скільки буде потрібно”, яке досить часто використовують посадовці США в контексті підтримки України, на даному етапі “принципово не задовольняє” не лише крайньоправих республіканців, але й дедалі ширшу аудиторію серед поміркованих республіканців й не республіканців.

“Було б моральним лихом покинути Україну у війні, за яку повністю відповідає Росія. Це проігнорує зобов’язання Америки за Будапештським меморандумом 1994 року, в якому ми обіцяли допомогти забезпечити її майбутню безпеку […]. Найгірше те, що це становило б величезний стратегічний ризик, оскільки Путін, який би переміг в Україні, міг би стати серйозною загрозою для таких країн НАТО, як Латвія та Естонія, ризикуючи прямим конфліктом зі США”, - пише О’Генлон.

Однак, на його думку, безстрокові й необмежені зобов’язання виправдані лише в контексті “екзистенційних воєн за національне виживання”.

“Байден має оголосити, що ми підтримуватимемо та навіть збільшуватимемо допомогу України у 2024 році та у 2025 році. Але він також має визнати, що на той момент від новообраного президента — його самого, Дональда Трампа чи когось іншого — будуть природно очікувати нової стратегічної оцінки конфлікту”, – наголошує О’Генлон.

Він визначає три ключові тези, які повинен озвучити Байден для того, щоб краще пояснити необхідність подальшої потужної підтримки України.

По-перше, великі війни історично часто досягають переломного моменту через два-чотири роки від свого початку, а війна в Україні наразі триває менш як два роки.

Також, освоєння сучасної військової техніки – це багаторічний процес, який українці тільки розпочали.

І наостанок, зауважує О’Генлон, теперішні події в американській політиці “дають Путіну надію”, і важливо, щоб перспектива перемоги Трампа або дії республіканців у Конгресі не спонукали Путіна продовжувати війну зі сподівань, що “Білий дім принесе йому перемогу, якої не може [здобути] його власна армія”.

“Україна заслуговує на серйозний шанс повернути свою окуповану територію та звільнити власний народ, який проживає у цих частинах країни, перш ніж ми відмовимося від такої можливості”, і головне завдання президента Байдена “пояснити, чому війну в Україні потрібно активізувати зараз — навіть якщо її не слід розглядати як вічну війну.”

Оглядач CNN Девід Андельман також вважає, що настав час для чіткості позицій.

"Ніщо не повинно стояти між наданням Вашингтоном життєво необхідної підтримки Україні та Ізраїлю, а також не повинно бути жодної двозначності щодо підтримки Вашингтоном Тайваню. США та їх найближчі союзники повинні чітко дати зрозуміти, що вони нададуть усі ресурси, необхідні для підтримки демократії у всіх трьох театрах фактичного чи потенційного конфлікту", - зазначає Андельман у своїй статті для CNN.

Автор книги “Червона лінія на піску: дипломатія, стратегія та історія війн, які все ще можуть з’явитися” та колишній іноземний кореспондент The New York Times і CBS News, Андельман вважає, що це був би" ідеал, до якого повинні прагнути США".

Рух в іншому напряму означав би, що країни, які зараз покладаються на допомогу США, в майбутньому можуть бути вимушені постати перед важким вибором – потенційної втрати територій чи необхідністю йти на інші поступки, вважає Андельман.

“Ілюзія про те, що США завжди прийдуть на допомогу та нададуть зброю для підтримки демократії у скрутному становищі, може бути втішною, але одного дня вона також може зіткнутися з деякими жорсткими реаліями”, - вважає Андельман.

Втім, обидва аналітики погоджуються, що на цей час США повинні дотримуватися наявної стратегії і посилити її.

Як повідомляв Голос Америки, виступаючи на брифінгу у вівторок, 10 жовтня, радник з національної безпеки США Джейк Салліван запевнив, що США мають достатньо ресурсів для того, щоб одночасно підтримувати боротьбу України проти російської агресії та Ізраїль у захисті своєї території та громадян від бойовиків ХАМАСу.

“Ми рішуче відкидаємо думку про те, що Сполучені Штати Америки не можуть одночасно підтримувати волелюбний народ України й підтримувати державу Ізраїль”, - заявив Салліван,

Посолка США при НАТО Джуліан Сміт 10 жовтня також зауважила, що підтримка Сполученими Штатами Ізраїля не вплине на “обіцянку продовжувати підтримувати Україну”.

Дивіться також:

Дестабілізація Близького Сходу може призвести до посилення допомоги США як для Ізраїлю, так і для України – оглядачі