Актуально
- Голос Америки
Якщо США вийдуть з НАТО – Росія переможе, - дослідження IISS
Міжнародний інститут стратегічних досліджень США (IISS) розглянув декілька можливих сценаріїв, за яких НАТО мало б протистояти Росії без підтримки від США.
Майкл Пек навів огляд цього дослідження в американському виданні The National Interest.
За одним із сценаріїв, який розглянули аналітики, Росія окупує Литву та польську територію поблизу Калінінграда. Литва та Польща – члени НАТО, тому альянс муситиме військовим чином відповісти на такі дії.
Якщо США не братимуть участь в цій операції – під назвою Операція Східний щит, - вона матиме проблеми, бо в такому випадку НАТО не зможе швидко зібрати необхідну потужність і підтримувати військових, вважають аналітики.
Наприклад, щоб успішно розбити російські танки, сили НАТО повинні мати в своєму складі танкові бригади та протипіхотні машини у відношенні 2:1.
В сценарії вторгнення до Балтії, якщо війська США не будуть задіяні і у випадку, якщо польські збройні сили вже зазнали великих втрат, дослідники наголошують, що "решта європейських членів НАТО та Канада на тепер мають лише 20 бригад, які відповідають критерію", за оцінками IISS.
Біля третини складають формування, озброєні більш легкими, колісними броньованими машинами. Якщо припустити, що в середньому 50% цих формувань зможуть розміститись протягом 90 днів, загальні сили наявні у НАТО будуть еквівалентні лише одному корпусу. Також недостатньо сучасної артилерії, особливо далекобійних систем, зазначають експерти.
За цим сценарієм, наземні сили потребуватимуть прикриття від нападу Росії з повітря. "Обмежена протиракетна оборона великої дальності буде достатньою, щоб стримувати передові повітряні бази для НАТО, однак, не буде надлишку, щоб захистити наземний компонент, або критично важливу військову інфраструктуру, таку як тилові командні пункти та логістику", - зазначається у дослідженні.
ВМС НАТО також матимуть складнощі у оперуванні в обмежених водах Балтійського, Чорного та Середземного морів, в регіонах яких також розміщено велику кількість ракет.
Витрати на закупівлі достатнього устаткування та забезпечення особового складу, щоб подолати Росію у випадку вторгнення до Балтії, може сягати 357 мільярдів доларів, йдеться в дослідженні.
В деяких аспектах, НАТО може замінити ресурси США власними, однак, в інших аспектах, підтримка Америки – надзвичайно необхідна, роблять висновок експерти.
Дивіться також: День пам'яті в США - прикрашання могил військових та за'їзд "Грім на колесах"
Всі новини дня
Путін не поїде на саміт G20 в Індії
Індія, яка організовує зустріч керівників країн групи G20, повідомила, що Російський президент Владімір Путін не зможе приїхати на саміт 9-10 вересня в індійській столиці Нью-Делі.
В офіційному повідомленні індійського уряду йдеться, що Путін сказав про це в телефонній розмові 28 серпня з прем’єр-міністром Нарендрою Моді.
Причина відмови російського керівника від запрошення не пояснена, але вказано, що Нарендра Моді «висловив розуміння рішення Росії», і що Москву представлятиме російський міністр закордонних справ.
«Висловивши розуміння рішення Росії, прем’єр-міністр подякував президенту Путіну за послідовну підтримку Росією всіх ініціатив під час головування Індії у G20», - сказано в офіційному індійському повідомленні.
G20 була заснована для допомоги у розв’язанні міжнародних фінансово-економічних проблем, але російська війна проти України та її наслідки для світу були серед провідних тем зустрічей організації за останніх понад півтора року.
Україна не входить до тієї організації і українського президента Володимира Зеленського на саміт не запросили.
В Нью-Делі очікують президента США Джо Байдена та інших західних лідерів, які засуджують російську агресію і запровадили санкції проти Москви.
Індія заявляє, що бажає припинення війни, але прем’єр-міністр Моді досі фактично замовчував факт російського вторгнення і не закликав Росію вивести війська з України.
Також Індія не долучилася до міжнародних санкцій проти Росії, а навпаки - різко збільшила торгівлю з Москвою, ставши одним з найбільших покупців російської нафти.
Як господарка низки зустрічей в межах G20 цього року Індія не змогла досягти згоди між країнами організації щодо російської війни проти України і жодна з тих зустрічей не змогла навіть узгодити тексти декларацій.
Цього місяця Путін відмовився також відвідати саміт групи країн BRICS в Південно-Африканській республіці на тлі повідомлень, що судочинні органи тієї країни були б зобов’язані заарештувати його згідно з ордером Міжнародного кримінального суду зі звинуваченнями російського президента у воєнних злочинах проти України.
Індія на відміну від ПАР не є членом Міжнародного кримінального суду, бо не підписала Римський статут - угоду Організації об’єднаних націй про створення міжнародного суду, до якої долучені 123 держав.
До групи G20 входять Європейський Союз і 19 країн:
🇦🇺Австралія
🇦🇷Аргентина
🇧🇷Бразилія
🇬🇧Велика Британія
🇨🇦Канада
🇨🇳Китай
🇫🇷Франція
🇩🇪Німеччина
🇮🇳Індія
🇮🇩Індонезія
🇮🇹Італія
🇲🇽Мексика
🇿🇦Південно-Африканська Республіка
🇰🇷Республіка Корея
🇷🇺Росія
🇸🇦Саудівська Аравія
🇺🇸Сполучені Штати Америки
🇹🇷Туреччина
🇯🇵Японія
Ще 9 країн названі запрошеними до G20: Бангладеш, Іспанія, Маврикій, Нідерланди, Нігерія, Об’єднані Арабські Емірати, Оман, Сінгапур, Єгипет.
- Голос Америки
У США зростає кількість захворювань на COVID-19
В майбутньому, ми повинні навчитися жити злагоджено з COVID-19. COVID-19 завжди буде поручДжон М. Коулман, лікар-пульмонолог та лікар інтенсивної терапії
Кількість захворювань на COVID-19 почала зростати у Сполучених Штатах в останні тижні літа. Фахівці не виключають можливого сплеску інфекції цієї осені.
У Нью-Йорку тижнева кількість нових захворювань збільшилася до 750 випадків, тоді як в липні ця цифра складала 250 захворювань на тиждень, повідомляє Reuters.
У кількох шкільних округах країни стаціонарне навчання було скасовано цього тижня, щойно розпочавшись, у зв’язку зі збільшенням кількості хворих учнів та вчителів, повідомляє видання USA Today.
В американському Центрі з контролю та профілактики захворювань (CDC) заявили про намір незабаром схвалити нову бустерну вакцину, яку можна буде застосовувати для боротьби з новими штамами вірусу COVID-19.
Особливу увагу служб у сфері контролю за інфекційними захворюваннями останнім часом привернув штам BA.2.86. За даними Reuters, фахівці вважають, що він має здатність швидше передаватись і спричиняє важчий перебіг хвороби, ніж дотепер відомі штами. Однак, наразі вчені ще не готові робити однозначні висновки, тому що вони спостерігали недостатню для повного аналізу кількість випадків цього вірусу.
"Хоча ми ще не знаємо всіх деталей, те, що ми знаємо, підвищує ймовірність того, що цей новий штам (BA.2.86) потенційно може обійти наявний імунітет і, наприклад, пришвидшити передачу вірусу, а також потенційно може бути більш серйозним, ніж штами, які ми бачили останнім часом", - зазначив в інтерв’ю Reuters Деніс Неш, професор епідеміології у Вищій школі громадського здоров'я міста Нью-Йорк.
Хоча Центр контролю і профілактики захворювань США вже не відстежує кількість випадків захворювання на COVID-19, аналізи стічних вод з принаймні чверті місць, де проводиться тестування, вказують на значне збільшення рівня вірусу в останні кілька тижнів, повідомило видання USA Today.
The New York Times повідомляє дані CDC, де йдеться, що кількість шпиталізацій із Covid у США у двотижневий період, що закінчився 12 серпня, зросла на 24%.
За заявами офіційних осіб у США, збільшення шпиталізацій через Covid-19 наразі є відносно невеликим, а більшість захворювань має легкий перебіг. До того ж більшість американців не виявляють бажання знову носити маски чи проходити регулярні тестування, пише The New York Times. Також з початком шкільного навчання, багато шкільних адміністрацій дали зрозуміти владі, що вони не планують повертатися до жорсткіших правил щодо носіння масок і тестування, і лише проситимуть батьків залишати своїх дітей вдома, коли ті хворіють, додає NYT.
"В майбутньому ми повинні навчитися жити злагоджено з Covid-19. Covid-19 завжди буде поруч", - цитує NYT доктора Джона М. Коулмана, лікаря-пульмонолога з інтенсивної терапії в Northwestern Memorial Hospital.
Голос Америки повідомляв, що США у липні 2022 року передали Україні півмільйона доз вакцин від Covid-19.
Розширення Євросоюзу: чи є серед потенційних членів Україна? Відео
Євросоюз має бути готовий прийняти до складу нові країни до 2030 року. Про це заявив президент Ради ЄС Шарль Мішель. Про яких потенційних нових членів може йтися? Чи є в цьому списку Україна? Та які можуть бути перешкоди на шляху приєднання до ЄС?
Будемо з Україною, поки разом не відсвяткуємо перемогу - посолка Литви у Вашингтоні
Литва – одна з країн-лідерок підтримки України, входить у трійку держав, які надають найбільше допомоги відносно до свого ВВП. Через півтора року після початку повномасштабного вторгнення Росії литовські лідери продовжують закликати союзників і партнерів надавати більше підтримки Києву, і швидше. Ці меседжі до Вашингтона намагаються доносити литовські дипломати. Як розповідає посолка Литви у США Одра Плепіте, дипломатичне представництво її країни функціонувало у Вашингтоні навіть за часів СРСР, бо США засудили окупацію 1940-ого, і ніколи не визнали анексії Радянським Союзом Балтійських країн. Це, каже вона, дало її країні надію на те, що одного дня Литва буде вільною і незалежною.
"Ми розуміємо, як це, коли тебе підтримує хтось, у часи, коли існує загроза твоєму існуванню. І коли ми сьогодні підтримуємо Україну, ми згадуємо політику невизнання США, яка була для нас настільки важливою» - наголошує посолка Пеліте.
До Дня Незалежності України Юлія Ярмоленко поспілкувалася з Одрою Плепіте про те, чи доводиться їй чути розмови про "втому" від війни у Вашингтоні, і чи поділяють американські політики тезу про те, що кінцевою метою підтримки має бути перемога України.
Юлія Ярмоленко: Як змінилася ваша робота, як посолки Литви у США, після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну?
Одра Плепіте: Моя робота тут і до цього була дуже насиченою. Але день 24 лютого став справді ключовою датою. Я тієї ночі не спала, бо ми у Вашингтоні стежили за тим, що відбувається у Радбезі (ООН) в Нью-Йорку, в Москві, і дивилися трансляцію CNN із Києва, і ми розуміли, що починається щось жахливе. І це була дата, коли наша робота дійсно змінилася, можливо, не так радикально, та все ж. Ми й до того багато фокусувалися на темі України, але після повномасштабного вторгнення це питання стало ключовим. Бо ми розуміємо: те, що відбувається в Україні, важливо не лише для всієї Європи, але й для цілого світу.
"Я можу вас запевнити, що всі працюють заради України, і разом з Україною"
Ю.Я.: Розкажіть трохи більше про те, яку роботу проводять у Вашингтоні європейські дипломати, аби допомогти посилити підтримку України? Бо так виглядає, що не лише українське посольство працює над тим, аби отримати якомога більше допомоги, але й посольства інших країн-прихильників України.
О.П.: Я можу вас запевнити, що всі працюють заради України й разом з Україною. Якщо згадати російське вторгнення у Грузію 2008 року, у Крим 2014-го, то найбільша зміна нині – у тому, що зараз ми маємо дуже міцний альянс на підтримку України. І це не лише країни НАТО, не лише європейські країни, але також важливо, що інші країни, як от Японія, Австралія, Південна Корея теж приєдналися до цього альянсу. І ми всі працюємо разом для України.
Ю.Я.: Чи доводиться вам чути якісь розмови у Вашингтоні про втому, наративи про те, що, мовляв, треба швидше завершувати війну?
О.П.: Я думаю, що у Вашингтоні, у так званій "вашингтонській бульбашці" чи від людей, з якими ми працюємо на щоденній основі, цього майже не чути. Навпаки, всі дуже підтримують Україну, вважають, що треба допомагати, і що ми будемо це робити стільки, скільки буде потрібно, до української перемоги.
Але коли ви читаєте газети, чути й інші голоси, які, можливо, говорять про певні спади підтримки. Ми, звісно ж, маємо продовжувати тиск, і продовжувати говорити про те, як найкраще допомогти Україні, аби забезпечити її перемогу.
Ю.Я.: Ви згадали про перемогу, і ми часто чуємо від литовських посадовців, зокрема, міністра закордонних справ Литви, про те, що Україну треба підтримувати не лише так довго, скільки знадобиться, а й усім, чим можна, аби Україна перемогла. Як ви гадаєте, чи поділяють такий підхід у Вашингтоні? Адже ми рідше чуємо аж такі потужні заяви тут, що кінцевою метою має бути саме перемога.
О.П.: Для нас це очевидно, ми поділяємо цю думку, бо Україна – наш близький сусід, і ми знаємо, ми відчуваємо, що коли українці борються за свою країну, територію, за свої життя і оселі, вони також борються за нас. Це ми розуміємо. Бо якщо Росію не зупинити, якщо Україна не переможе сьогодні, ми не знаємо, що станеться далі? Можливо, ми будемо наступними, можливо, хтось інший…І це матиме вплив на безпекову архітектуру Європи в цілому.
Тому ви боретеся і за цінності, і за майбутню європейську архітектуру безпеки. Я думаю, що багато хто у Вашингтоні поділяє цю думку, можливо, лише висловлює це іншими словами.
"Ми, союзники, говоримо в один голос, але можливо, не завжди погоджуємося щодо деталей чи швидкості"
Ю.Я.: За ці півтора року повномасштабної війни, які меседжі було найскладніше донести політикам тут у Вашингтоні для вас, як дипломатки?
О.П.: Я б не сказала, що щось було надто важко донести. Все, певно, є складним, тому що те, що відбувається в Україні, повномасштабне вторгнення, – це настільки жахливо і страшно. І ми побачили, скільки воєнних злочинів було скоєно, наскільки вони є кривавими й нелюдськими. Певно, ніхто не очікував, що у 21 столітті може відбуватися така війна, не лише за масштабами, але і за рівнем скоєних звірств.
Тому привернути увагу до цього не складно. І я вважаю, що ми, як союзники, ми говоримо в один голос. Можливо, ми не завжди погоджуємося щодо деталей чи швидкості, але ви можете побачити, скільки просувань вдалося здійснити за ці півтора року від початку вторгнення.
Ю.Я.: Що іще треба зробити? Чого наразі бракує, з точки зору західної підтримки України?
О.П.: Я вважаю, ми маємо продовжувати. Ми також маємо орієнтуватися на Україну, бо вони найкраще знають, що їм потрібно. Ми маємо дослухатися до України і надавати їй усю необхідну допомогу.
"Україна зробила диво за ці півтора року, повернувши половину територій"
Ю.Я.: Як ви гадаєте, про що ми будемо говорити через рік, наступного Дня Незалежності?
О.П.: Сподіваюся, ми будемо святкувати повністю вільну Україну. Побачимо. Навіть цього року День незалежності будуть відзначати в Україні. Так, війна триває, повномасштабна війна. Все дуже складно. Але Україна зробила диво.
Українці зробили дивовижні речі за ці півтора року, повернувши половину територій, які були захоплені за рік. Нині триває контрнаступ. Я знаю, що це дуже-дуже складно, бо росіяни взяли час, аби укріпити свої позиції. І завжди повертати території значно важче, аніж захищати їх.
Я вважаю, що українцям є багато чим пишатися, і я більш ніж упевнена, що перед ними – чудове майбутнє у Європейському Союзі і НАТО, як сильної незалежної держави.
Ми будемо з вами, допоки разом не відсвяткуємо перемогу.Одрі Плепіте, посолка Литви у Вашингтоні
Ю.Я.: Що б ви хотіли, аби почули українці від вас?
О.П.: Перш за все, я хочу подякувати українцям. Вони неймовірні. Вони подають приклад своїм духом, бажанням боротися, і захищати свою країну – чи то на передовій, чи у містах, у всіх царинах. Це неймовірно.
Литва – з Україною. Наша підтримка не слабне. Вона, мені здається, стає навіть сильнішою. Всі литовці підтримують українців. І ми будемо з вами, допоки разом не відсвяткуємо перемогу.
Дивіться також: «Всі працюють заради України, і разом з Україною» - посолка Литви у США
У Вашингтоні влаштували ходу до Дня Незалежності України. Відео
Із синьо-жовтими стягами, українськими піснями та макетом ракет ATACMS — американці та представники інших країн пройшли маршем від Білого дому до памʼятника Тарасу Шевченку у Вашингтоні. До чого учасники маршу закликали американську владу - знають Ірина Шинкаренко та В'ячеслав Філюшкін.
Форум