Актуально
Українська культура вийде на світовий рівень, якщо музиканти не їхатимуть з України, - диригент симфонічного оркестру Сіренко
У лютому Національний симфонічний оркестр України приїхав до США на свій третій гастрольний тур країною. Про враження від концертів у Сполучених Штатах і про стан класичної музики в Україні Голос Америки розпитав у головного диригента і художнього керівника оркестру, народного артиста України Володимира Сіренка.
Голос Америки: Які твори ви привезли американській публіці цього разу?
Володимир Сіренко: Наш перший тур у США взагалі був 72 дні, марафон, 25 штатів. Тепер - три тижні й 18 міст, східна частина країни. Маємо велику приємність працювати тут. Прекрасно організований тур, чудові зали, надзвичайно тепла, доброзичлива публіка.
Ми запропонували американській публіці чотири програми, і кожен зал може вибрати на свій смак, на своє вподобання. Це і західноєвропейська класика: "Четверта Симфонія" Шумана, "Незакінчена симфонія" Шуберта, "Сьома Симфонія" Дворжака, "Третя Симфонія" Брамса.
Ми привезли чимало українських творів, першу українську симфонію Максима Березовського, концертну симфонію Дмитра Бортнянського – спеціально для цього туру молодий композитор Всеволод Сіренко, мій син, зробив редакцію для нашого оркестру цих творів, бо ці твори розписані для камерного складу, а ми таким моцартівсько-бетховенівським складом це виконуємо, і це має чималий успіх тут, це вже перевірені варіанти програми.
Крім того, з нами працюють двоє чудових солістів - Наталка Хома (віолончель) і Володимир Винницький (фортепіано), обоє львів'яни, які вже кількадесят років мешкають в Америці, професори американських вишів.
Також граємо твір відомої української композиторки Вікторії Польової Langsam, він гарно перекликається із Шуманом, Шубертом, бо твір присвячений західноєвропейській романтичній музиці. І твір знаного українського композитора Євгена Станковича "Новела" для флейти, кларнету, грають наші солісти Ігор Єрмак і Юрій Набитович.
Тож ми цього разу привезли чимало української музики. Слава Богу, це вдається все більше кожного разу. Бо коли люди не знають, то вони і не можуть погодитись на той чи інший варіант програми. А тепер ми вже тут не вперше, і нам довіряють у виборі програми.
ГА: І як американська публіка сприймає українську музику?
Володимир Сіренко: Добре, ми навіть на кінець програми - а американці щедро нас нагороджують оплесками - граємо "біси", це ми так їх називаємо, невеликі п'єси на кінець концерту. Ми пропонуємо в кожному концерті вальс "Розлука" Миколи Лисенка, а також мелодії Мирослава Скорика. І ці твори просто з шаленим успіхом тут проходять, розпитують люди, хто це написав, що це за музика. Це теж приємно.
ГА: Чи вдалось у турі знайти час, щоб подивитись Америку?
Володимир Сіренко: Ми тут не туристи, їдемо працювати, не завжди є час, щоб сходити на екскурсії, треба працювати. Але цікаво, що бачиш країну, багато штатів охоплюєш, дивишся, як живуть люди, наскільки це все гарно, впорядковано, сисмемно, чисто. Це впадає в очі. Чудова земля, ліси, озера. Все, що бачиш, радує око. Без заздрощів, але ми розуміємо, що країна на дуже високому рівні знаходиться, і ми щасливі, що маємо можливість якусь маленьку частинку інформації донести про нашу країну, про культуру, про музику.
ГА: У США до початку виступів у мистецьких центрах при університетах часто проводять відкриті зустрічі із глядачами. Про що вас запитують американці?
Володимир Сіренко: Питають все, що завгодно: на чому я грав, де вчився, і по репертуару, і про політику. От вчора мене чоловік розпитував про війну англійською мовою, але у вишиванці. Я кажу: у нас своя війна, ми воюємо скрипками і флейтами, хтось з автоматами ходив на війну. А от нашому оркестру сто років торік виповнилось, - і ми об’їздили всю Україну, включаючи Сєвєродонецк, Маріуполь і всі обласні центри, і така об’єднавча місія з музикою Лятошинського, Скорика, Станковича.
ГА: Національний симфонічний оркестр України гастролює багатьма країнами світу. Що можете сказати про стан класичної симфонічної музики у США?
Володимир Сіренко: Це великий приклад, як це робиться в Америці. Їдеш у прерії, коровки якісь, бички... Заїжджаєш, а там – шикарний зал: люди з'їхались на своїх машинах послухали симфонічну музику і роз'їхались по своїх домівках. Це не тільки Нью-Йорк, Вашингтон чи якісь інші міста. Це вражає, що у невеликих містах, університетських центрах люди мають можливість слухати музику в таких розкішних залах. У Києві немає жодного залу концертного. Філармонія – старе купецьке зібрання – там не може цілий оркестр сісти на сцену.
ГА: Ви чимало працювали із закордонними оркестрами і музикантами, зокрема, тут, у США. Чи можете порівняти, на якому зараз рівні знаходиться українська класична музика?
Володимир Сіренко: Ми можемо собі говорити, що ми найкращі у світі, одне одному, але ми ж розуміємо, що є орбіта, на котрій знаходяться топові оркестри світу, як Берлінська філармонія, Віденський, великі оркестри Америки, - то для того, щоб мати такі оркестри, треба мати такий рівень життя в Європі чи Західній Америці. Тому не треба тішити себе ілюзіями.
Мене вчора запитали: а чи є у вас музиканти з інших країн? Ну я відповів, що ні, обходимось своїми, не став пояснювати, що щоб запрошувати кращих музикантів з інших країн, треба мати для цього умови. Я не скажу, що ми боремось, тримаємось за останнє, але ми – державний оркестр, національний оркестр на дотації держави, уряд платить нам зарплату.
Ми знаходимось на пристойному рівні, нам не соромно грати в Америці чи в Європі, в різних залах – це правда. І ми, звісно, ми хочемо зайняти ці позиції. Для цього потрібен просто час і умови. Потрібні прості речі. Щоб музиканти не виїжджали з України, а приїжджали до України з інших країн. Або хоча б не втікали.
ГА: А чи багато музикантів зараз залишають Україну?
Володимир Сіренко: Їдуть, знаєте, молоді їдуть, коли закінчують спеціалізовані музичні школи, - у нас в Україні є кілька таких, уже не чекаючи, коли закінчиш консерваторію, як раніше. Скажімо, Володимир чи Наталка від'їжджали до Америки - вони вже мали повний цикл освіти в Радянському Союзі, і вже тоді їхали сюди після консерваторії, аспірантури. То зараз діти не чекають цього всього, вони після середньої освіти мають можливість їхати в Німеччину, в Америку, у Францію.
Або навіть, скажімо, Валерій Соколов, йому років 14 було, коли він почав вчитись у Школі Ієгуди Менухіна (спеціалізована музична школа) в Англії. Різні є випадки.
Іноді люди повертаються, не знаходять себе на Заході - і в кар'єрному плані, і в людському, комусь краще вдома. Хтось живе в Києві, але працює по всьому світі, як Дмитро Ткаченко, наприклад, скрипаль, якого ми запрошували минулого разу (у тур по США). Хтось живе в Лондоні, але часто буває в Україні, не перериває зв'язків.
Вцілому важко сказати, але я знаю, що їдуть. Хтось повертається, хтось - ні, але останніми роками займають хороші посади в оркестрах.
ГА: А чи існує, на вашу думку, вирішення цієї проблеми, чи культура зараз - пріоритет для держави?
Володимир Сіренко: Якби були ухвалені закони про меценатство, був би зовсім інший підхід. Були б меценати, які вкладали б гроші і в симфонічну музику, і в оперу, і в балет.
Дивіться також: Гастролі українського симфонічного оркестру у США
Всі новини дня
- Голос Америки
Росія планує призивати в армію чоловіків з нових окупованих територій України
Росія планує призивати в армію чоловіків з окупованих територій України, наголошує у своєму звіті вашингтонський Інститут вивчення війни (ISW).
Російський уряд оголосив, що осінній призов пройде на більшій частині території Росії, включаючи, як повідомляється, незаконно анексовані території України, зауважує ISW у своєму звіті за п’ятницю, 29-го вересня.
Заступник начальника Головного організаційно-мобілізаційного управління Генштабу ЗС РФ контр-адмірал Володимир Цимлянський 29 вересня заявив, що осінній призов відбудеться «в усіх суб’єктах Російської Федерації», у тому числі й на окупованих територіях України, повідомляють численні російські державні ЗМІ.
Призов, за його словами, розпочнеться з 1 жовтня на всій території Росії, за винятком районів Крайньої Півночі, де він відкладений на місяць через погану погоду. Цимлянський стверджував, що Росія не відправлятиме призовників на війну в Україну і що призовники служитимуть 12 місяців, зауважує ISW.
Президент Росії Володимир Путін 29 вересня підписав указ про те, що з жовтня по грудень 2023 року російські військові призовуть 130 тис. особового складу. Це є менше, ніж було призвано навесні (147 тисяч) заявив Цимлянський.
У російських законах, за якими у жовтні 2022 року було незаконно приєднано до Росії територію Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей України, було зазначено, що призов на військову службу на цих територіях розпочнеться у 2023 році, додає ISW. Але російські урядовці оголосили за день до початку весняного призову 2023 року, що призов на військову службу на цих територіях «не відбуватиметься до подальшого повідомлення».
У 2021 році повідомлялося про призов Росією юнаків з окупованих частин Донеччини та Луганщини, які мають російські паспорти, зауважує громадська організація «Український мілітарний центр».
Минулого року Міністерство закордонних справ України заявило, що «здійснюючи призов, Росія грубо порушує свої міжнародно-правові зобов’язання, в тому числі в рамках Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни».
«Згідно з міжнародним гуманітарним правом державі-окупанту забороняється примушувати осіб, які перебувають під захистом, служити в її збройних або допоміжних силах, так само, як і забороняється чинити тиск і вести пропаганду на користь добровільного вступу до армії», – мовиться у заяві МЗС України від 31 жовтня 2022 року.
За оцінками оглядачів, десятки тисяч росіян призовного віку покинули Росію, щоб уникнути призову, деякі з них отримали притулок у європейських країнах. Кремль підвищив призовний вік до 27 років, а з 2024 року призову підлягатимуть усі росіяни у віці 18-30 років.
Міністерство внутрішніх справ Німеччини повідомило 23 вересня, що близько 90 росіян отримали притулок у Німеччині, щоб уникнути призову на батьківщині.
Близько 3500 чоловіків подали заявки на отримання такого статусу, на цей момент було прийнято рішення щодо з 1500 заявок. Німецькі суди вирішують питання про надання статусу біженця залежно від того, чи загрожуватиме особі особливо суворе покарання вдома через те, що вона належить до групи людей, які зазнають дискримінації, а не виключно через бажання уникнути призову, повідомляє Радіо Свобода.
- Голос Америки
Росія відзначила "річницю анексії" концертом на тлі нападів дронів на Україну
Президент РФ Володимир Путін заявив, що анексія українських територій здійснена ним “у повній відповідності до міжнародних норм”, а жителі чотирьох українських областей, частину територій який Москва незаконно анексувала рік тому, “зробили свій вибір – бути зі своєю Батьківщиною”, цитує агенція АР.
Путін заявляє, що жителі Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей висловили бажання бути частиною Росії на місцевих виборах на початку місяця, не визнаних та розкритикованих зі сторони США і ЄС.
30 вересня 2022 року, як повідомляв Голос Америки, Путін підписав укази про "приєднання" до РФ частково окупованих Запорізької, Херсонської, Донецької та окупованої Луганської областей України за "підсумками" фіктивного "референдуму". Результати цього так званого "голосування" не визнали США, ЄС, Велика Британія, Канада, решта країн Групи семи, Україна та інші держави світу.
Річницю незаконної анексії українських регіонів України Росією згадав головний дипломат ЄС Жозеп Боррель під час неоголошеного візиту до Одеси. Виступаючи у Спасо-Преображенському соборі міста, серйозно пошкодженому під час російського ракетного удару в липні, Боррель підтвердив підтримку України з боку ЄС.
"Я є свідком наслідків цієї війни, в якій Україна і Одеса платять високу ціну. Це яскравий приклад того, як Росія намагається знищити Україну", – сказав Боррель.
"Сьогоднішня дата – це час згадати, що деякі частини української території, Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей були незаконно анексовані Росією, як раніше незаконно був анексований Крим, – наголосив Боррель. – І ми в ЄС будемо підтримувати Україну в її боротьбі за відновлення її територіальної цілісності".
Дипломат також додав, що майбутній мир повинен бути справедливим, зберігати територіальну цілісність і незалежність України.
За повідомленням АР, у Москві на Красній площі відбувся концерт з нагоди річниці анексії. Тим часом вночі протиповітряна оборона України збила 30 із 40 безпілотників-камікадзе іранського виробництва, націлених на Одеську, Миколаївську та Вінницьку області.
Міністерство національної оборони Румунії заявило цього ж дня про можливе несанкціоноване проникнення в національний повітряний простір країни поблизу кордону з Україною.
Триває пошук об’єктів, які, ймовірно, впали на румунську територію, про що повідомлено союзників країни по НАТО. Раніше, як повідомляв Голос Америки, міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску заявила, що війна Росії проти України “торкнулася безпосередньо Румунії” і становить небезпеку для її громадян.
Також у Росії оголосили про мобілізацію 130 000 осіб з 1 жовтня, у тому числі з числа жителів анексованих територій, пише АР з посиланням на Міноборони РФ.
- Голос Америки
Зеленський: Україна створює альянс оборонної промисловості
Президент України Володимир Зеленський повідомив про створення альянсу оборонної промисловості за участі 13 оборонних компаній.
Виступаючи під час Міжнародного форуму оборонних індустрій у Києві, Зеленський заявив, що домовленість зі США про спільне оборонне виробництво є одним із ключових результатів його переговорів у Вашингтоні.
За словами Зеленського, з президентом США Джо Байденом він домовився про створення нової промислової екосистеми у сфері оборони, яка "зміцнить як Україну, так і всіх партнерів".
Очільник адміністрації президента України Андрій Єрмак своєю чергою повідомив, що найближчим часом відбудуться зустрічі з представниками США, "щоб визначити дорожню карту співпраці з партнерами щодо локалізації виробництва, зокрема в Україні".
Тим часом Африка серйозно зацікавлена у придбанні або подальшому виробництві української зброї на своїй території, повідомляє Sky News, цитуючи виступ міністра зовнішніх справ України Дмитра Кулеби на форумі.
Раніше, до початку російської війни, Африка була одним із найбільших ринків збуту української військової продукції, сказав Кулеба.
Сьогодні континент чекає повернення українських компаній на свій ринок зброї.
“Поки що ця опція, зрозуміло, закрита”, – сказав Кулеба.
Крім того, Кулеба озвучив зацікавлення Африки у розміщенні виробництва української зброї та амуніції на території континенту.
“Це новий тренд”, – зазначив Кулеба, висловлюючи впевненість, що “попит на продаж і виробництво зброї, виробленої в Україні, буде дуже високим”, цитує посадовця українська інформаційна агенція Інтерфакс.
Торік Україна стала третім у світі імпортером зброї, йдеться у звіті Стокгольмського міжнародного інституту досліджень проблем миру (SIPRI).
Рівень експорту США в Україну в 2022 році все ще був нижчим за рівні, відправлені того року до чотирьох інших держав — Кувейту, Саудівської Аравії, Катару та Японії, — оскільки вони отримали нову передову зброю, наприклад як бойові літаки.
Натомість новопризначений міністр оборони України Рустем Умєров заявив, що країна має зробити все можливе, щоб виробляти в Україні всі необхідні військові послуги та продукцію для потреб своєї армії.
"Наше бачення полягає в розробці військової продукції світового рівня", - цитує Умєрова АР.
Україна прийняла міжнародну конференцію оборонної промисловості, спрямованої на нарощування виробництва зброї на тлі повномасштабного вторгнення Росії, щоб зменшити зовнішню залежність від поставок зброї.
Президент Володимир Зеленський, виступаючи на відкритті Міжнародного оборонно-промислового форуму, повідомив, що в п’ятницю в Києві з’їхалися близько 250 оборонних компаній з понад 30 країн. За даними Міноборони України, на момент закриття форуму до альянсу оборонних індустрій долучилося загалом 38 компаній з 19 країн.
- Голос Америки
Блінкен: Кремль маніпулює темою Голокосту, щоб приховати зловживання в Україні
Державний секретар США Ентоні Блінкен заявив, що Кремль маніпулює темою Голокосту, щоб приховати зловживання в Україні. Про це голова американської дипломатії заявив у зв’язку з річницею нацистських розстрілів євреїв у Києві під час Другої світової війни у вересні 1941 року.
«Вісімдесят два роки тому нацисти вбили 34 тисячі євреїв у Бабиному Яру. Радянський Союз поховав цю історію, якою сьогодні маніпулює уряд Путіна, щоб прикрити зловживання Росії в Україні. США віддані справедливості для тих, хто пережив Голокост, і відповідальності за звірства», – написав Блінкен у мережі X (колишня Twitter) у п’ятницю 29 вересня.
Президент України Володимир Зеленський взяв участь у вшануванні пам’яті жертв Голокосту в Києві у п’ятницю 29 вересня.
«Дуже важливо завжди пам’ятати історію, не забувати. Тому що «Ніколи знову!» – це не порожні слова», – наголосив Зеленський.
У своїй заяві у соцмережі Х президент Зеленський відзначив також людей, які в часи Голокосту рятували євреїв, ризикуючи своїм життям.
«Голокост. Бабин Яр. Я дякую всім, хто вшановує жертв нацистських розправ у Бабиному Яру та Праведників народів світу, які рятували євреїв під час Другої світової війни. Нацистське зло покарано і ніколи не повернеться. Бо пам’ятають люди, пам’ятає Україна, пам’ятає світ», – написав Зеленський.
З 29-го вересня 1941 року нацисти почали масові розстріли єврейського населення Києва в урочищі Бабин Яр. Того дня було розстріляно понад 22 тисячі людей, загалом протягом трьох днів було розстріляно понад 33 тисячі євреїв. До середини жовтня кількість жертв, що включала вже не лише євреїв, перевищила 50 тисяч.
Загалом, за оцінкою істориків, у Бабиному Яру в Києві за два роки нацистської окупації було розстріляно до 100 тисяч осіб, включно з військовополоненими Сирецького концтабору, що був розташований неподалік. У період з 1941-43 року на території України було вбито понад мільйон євреїв.
Американський топ-генерал Марк Міллі залишає посаду. Відео
Американський топ-генерал Марк Міллі, який очолював Об’єднаний комітет начальників штабів США, офіційно залишив посаду. Його замінить генерал Чарльз Браун.
Форум