Спеціальні потреби

Актуально

Третина збройних сил буде роботизована, а штучний інтелект змінить хід воєн – Міллі

За повідомленнями, Міністерство оборони США вже експериментує з ботами зі штучним інтелектом, які можуть керувати модифікованим винищувачем F-16, а Росія випробовує автономні транспортні засоби, схожі на танки.

Збройні сили США планують оприлюднити нову доктрину щодо модернізації у довгостроковій перспективі, яка влючатиме, зокрема, використання штучного інтелекту (ШІ) та квантових обчислень.

Про це повідомив голова Об’єднаного комітету начальників штабів США Марк Міллі під час прес-конференції 30 червня.

Генерал наголосив, що одним із завдань Сполучених Штатів є оптимізація технологій, зокрема штучного інтелекту, для ведення війни – задля підтримки нинішньої вирішальної переваги армії США.

“Ми робимо це не для того, щоб вести війну, а для того, щоб стримати війну великих держав”, - наголосив Міллі.

Під час Форуму національної безпеки на Капітолійському пагорбі у червні Міллі також торкався теми ШІ і наголоосив, що технології, здатні навіть до відтворення емоцій, матимуть великий вплив на військових.

“Це матиме фундаментальний вплив”, - цитувала генерала Асоціація сухопутних військ США AUSA.

Відкритим питанням залишається те, наскільки швидко стане доступною нова технологія та як буде адаптована до військових цілей. “Це швидко наближається”, – запевнив Міллі, наводячи також прогноз експертів про військову адаптацію технологій штучного інтелекту вже через п’ять років.

“Це технологія, яку наші опоненти використовуватимуть проти нас, і нам буде вигідно дістатися туди першими”, – зауважив Марк Міллі.

Занепокоєння щодо ШІ

Раніше Міллі вже коментував занепокоєння щодо потужності ШІ. Так, у інтерв'ю виданню NPR головний військовий радник президента Байдена сказав, що США вирішили: люди, а не комп’ютери повинні продовжувати приймати рішення щодо життя чи смерті під час війни.

Люди, а не комп’ютери повинні продовжувати приймати рішення щодо життя чи смерті під час війни.
Марк Міллі

Генерал Міллі додав, що політика США – на відміну від політики деяких “ворожих країн” – полягає у “забезпеченні того, щоб люди залишалися в циклі прийняття рішень”.

Міллі каже, що фундаментальні уроки ведення війни слід застосовувати на полі битви. Утім, за його словами, нова технологія вперше за десятиліття призвела до серйозних змін у характері війни, що мало наслідки для США.

“Ми повинні переконатися, що модернізуємо наші війська, щоб залишатися домінуючими, – каже генерал. – Діючи так, будемо стримувати будь-яку потенційну агресію з боку будь-якої майбутньої великої держави, яка може загрожувати Сполученим Штатам і нашим інтересам”.

Час на ухвалення рішень різко скоротиться

З іншого боку, програмне забезпечення, кероване штучним інтелектом, може змусити великі держави скоротити вікно ухвалення рішень до хвилин замість годин чи днів. Вони можуть надто сильно залежати від стратегічних і тактичних оцінок штучного інтелекту, навіть якщо мова йде про ядерну війну, застерігає Foreign Policy.

Видання цитує Герберта Ліна зі Стенфордського університету, який каже – небезпека полягає в тому, що особи, які приймають рішення, можуть поступово надміру покладатися на штучний інтелект як частину командування та контролю над озброєнням, оскільки він працює з набагато більшою швидкістю, ніж люди.

У опублікованій цього року книзі “Штучний інтелект і бомба” Джеймс Джонсон з Університету Абердіна припускає сценарій ядерної війни в Східно-Китайському морі у 2025 році, спричинену розвідувальними даними зі сторони США та Китаю, керованими штучним інтелектом. Йдеться про помилки програми, схильність штучного інтелекту до гіпербол та небезпеку ситуації, коли люди починають вірити, що машини “думають”.

А у звіті, опублікованому Асоціацією контролю над озброєннями, йдеться про те, що штучний інтелект та інші нові технології, такі як гіперзвукові ракети, можуть призвести до “розмивання різниці між звичайною та ядерною атакою”.

Боротьба за використання нових технологій для військових цілей йде швидшими темпами, ніж спроби оцінити небезпеку, яку вони становлять
Асоціація контролю над озброєнням

А також про те, що боротьба за використання нових технологій для військових цілей йде швидшими темпами, ніж спроби оцінити небезпеку, яку вони становлять та встановити обмеження на їх використання.

Небезпека від шахраїв, чи кібертерористів

Інше занепокоєння полягає в тому, що технологія штучного інтелекту може дозволити шахраям або навіть терористам отримати знання зі створення брудних бомб або інших смертоносних пристроїв. Значна частина даних сьогодні зберігається приватними компаніями, які можуть бути вразливими для шпигунства, керованого тим самим штучним інтелектом. Розсекречення може стосуватися також виявлення місць розміщення ядерної зброї, зменшуючи стримуючий ефект такої таємниці.

Бізнесмени, інформатики та філософи (загалом понад 110 осіб) у березні закликали накласти мораторій на розробку систем штучного інтелекту та експериментів із ним через побоювання, що ШІ може спричинити значні зміни, оскільки наразі “не існує належного рівня відповідального управління таким ресурсом”, інформував Голос Америки.

Зробити війну менш смертоносною

Головне завдання штучного інтелекту – не позбавити воєнних аналітиків роботи, а зробити війну менш смертоносною та, можливо, посилити стримування, наголошують оглядачі видання Foreign Policy.

За їхньою інформацією, Міністерство оборони США вже експериментує з ботами зі штучним інтелектом, які можуть керувати модифікованим винищувачем F-16, а Росія випробовує автономні транспортні засоби, схожі на танки. Китай поспішає розгортати власні системи, керовані штучним інтелектом, а ефективність озброєних безпілотників також очевидно підвищиться в найближчі роки.

Видання також інформує про “таємну програму” ВПС США, яка є спробою розвитку штучного інтелекту – “Домінування в повітрі наступного покоління”. Foreign Policy з посиланням на власні джерела свідчить, що за цією програмою близько 1000 безпілотних літальних апаратів наразі працюють разом із 200 пілотованими літаками.

Генерал ВПС США у відставці Чарльз Волд вважає, що “це примножить сили”, оскільки наразі однією з найбільших проблем залишається підбір кадрів.

Роботизація війни

У найближчі 10-15 років приблизно одна третина найсучасніших збройних сил світу буде роботизованою, переконаний Марк Міллі.

За його словами, нинішня робототехніка може реалізувати одну з головних воєнних настанов китайського мислителя Сунь Цзи, автора історичного трактату із військової стратегії “Мистецтво війни”.

“Сунь Цзи каже нам: побачте себе і ворога, і ви виграєте 1000 битв. Штучний інтелект і квантові обчислення зроблять саме це. Ми зможемо бачити себе і бачити ворога набагато більш значущими способами, ніж зараз”, – сказав Міллі.

Він також наголошує, що робототехніка відіграватиме все більшу роль у безпілотних літальних апаратах, безпілотних морських суднах і безпілотних наземних транспортних засобах. Генерал нагадує, що вже сьогодні вони стають важливими компонентами чи не кожної армії.

Міллі прогнозує безпілотні військово-повітряні сили та військово-морський флот “без матросів” чи й танк без екіпажу.

До слова, Голос Америки повідомляв ще до повномасштабного вторгення Росії (але під час АТО), що українські військові керівники та посадовці “Укроборонпрому” продемонстрували новий експериментальний робот “Фантом-2” на виставці Асоціації сухопутних військ США AUSA в Вашингтоні. Нову роботизовану машину було розроблено з врахуванням уроків гібридної війни.

Наземний безпілотник "Фантом-2" може рухатись на колісному, або гусеничному ходу, може бути озброєний протитанковою зброєю, пусковою установкою для гранат або автоматами. Цю зброю планувалося застосувати проти керованих Росією сил під час АТО на той час.

Генеральний директор державного концерну “Укроборонпром” Роман Романов у інтерв’ю Голосу Америки тоді розповів, що американські компанії виявляють значний інтерес до української техніки, випробуваної на реальному полі бою.

Прогнози штучного інтелекту про війну Росії проти України

Поки експерти та урядовці обговорюють доцільність використання штучного інтелекту у процесі прийняття військових рішень, технологія вже продемонструвала свою користь, зокрема як інструмент для передбачення російського вторгнення до України.

Як свідчить генерал армії США у відставці Стенлі Маккрістал для статті у Foreign Policy, моделі на основі штучного інтелекту дали “особливо жахливий” і чіткий прогноз того, що Росія вторгнеться.

І це було ще на тому етапі, коли ймовірність війни все ще обговорювалася у Вашингтоні та інших західних столицях як теоретична.

У п'ятницю Голова Об’єднаного комітету начальників штабів США Марк Міллі заявив, що не здивований тим, що наступ української армії відбувається повільніше, ніж прогнозували комп'ютерні розрахунки.

Відповідаючи на запитання про те, чи його турбує, що контрнаступ України триває надто довго і не демонструє достатнього прогресу, Міллі відповів: "Війна на папері й справжня війна відрізняються. На реальній війні гинуть справжні люди. Справжні люди на передовій, справжні люди у бойових машинах, справжні тіла розриваються від вибухів».

«Отже, коли комп’ютер каже вам, що ви будете просуватися з такою-то швидкістю, можливо, справжня війна може трохи сповільнити це», – сказав Міллі під час розмови у Національному прес-клубі США у пʼятницю, 30 червня.

Зараз штучний інтелект прогнозує, наприклад, удари по українських містах. Але головну роль продовжує відігравати розвідка та інші інструменти, якими традиційно користуються збройні сили.

Генерал-лейтенант Джек Шанахан, колишній директор Об’єднаного центру штучного інтелекту Пентагону у коментарі Foreign Policy запевнив, що Міноборони США попри весь інтерес до можливостей ШІ не передаватиме машинам командування та управління. Головним завданням для ШІ, за його словами, залишається підвищення ефективності техніки, щоб рятувати життя та допомогати запобігати війні.

Водночас питання полягає в тому, “чи будуть китайці та росіяни разом з іншими третіми сторонами дотримуватися тих самих правил, що й Вашингтон”, каже Шанахан.

“Я не вірю, що США підуть шляхом дозволу речей... без людського контролю. Але я не впевнений, що хтось інший може цього не зробити. Я вважаю, що найбільше занепокоєння викликало б надання цій машині або об’єкту надто багато повноважень”.

Дивіться також:

Всі новини дня

США передали Україні понад 1 мільйон конфіскованих іранських патронів

Ілюстративне фото. Боєприпаси калібру 7,62 мм. Фото: Business Wire/AP

Уряд США передав Україні 1,1 мільйона боєприпасів калібру 7,62 мм, які американські сили конфіскували під час передачі Іраном воєнізованому угрупованню в Ємені.

Патрони для стрілецької зброї були вилучені військово-морськими силами Центрального командування США з транзитного бездержавного судна Marwan 1 торік у грудні. Таким чином Корпус вартових Ісламської революції Ірану намагався допомогти хуситам у Ємені, де з 2015 року триває громадянська війна, в порушення резолюції Ради Безпеки ООН.

У липні через цивільні позови Міністерства юстиції американський уряд отримав право власності на ці боєприпаси.

У повідомленні американського Центрального командування йдеться, що "США зобов'язуються співпрацювати із союзниками та партнерами, щоб протистояти потоку іранської смертоносної допомоги в регіоні всіма законними засобами, включаючи санкції США та ООН і шляхом заборон".

Підтримка Іраном збройних груп загрожує міжнародній і регіональній безпеці, силам США, дипломатичному персоналу та цивільним жителям, додали у документі.

"Ми продовжуватимемо робити все можливе, щоб пролити світло та зупинити дестабілізаційну діяльність Ірану", - підкреслено у повідомленні.

Нагадаємо, заступник речника Державного департаменту США Ведант Пател, коментуючи запитання журналістів про нові моделі іранських дронів та потенційне нарощування їхнього експорту до Росії, напередодні заявив, що будь-який новий прилад, розроблений Іраном, створює потенційний ризик погіршення насильницьких та дестабілізаційних дій, у яких бере участь іранський режим.

Пател додав, що США продовжуватимуть "використовувати наявні інструменти, щоб притягнути іранський режим до відповідальності" у взаємодії з союзниками та партнерами, зокрема, з Європейським Союзом та Німеччиною, Францією та Великою Британією.

«Кроки Путіна схожі на кроки Гітлера». Ексспікер Палати представників Маккарті попереджає про загрози ізоляціонізму в останній промові

Колишній спікер Палати представників Кевін Маккарті покидає робочий кабінет після того, як його було усунено з посади голосуванням Палати представників. 3 жовтня 2023 р. REUTERS/Jonathan Ernst

Колишній лідер республіканської більшості в Палаті представників США Кевін Маккарті після звільнення з посади спікера Палати виступив з промовою, де зокрема висловив занепокоєння довгостроковою перспективою у контексті російської агресії проти України і порівняв Путіна з Гітлером.

“Те, що відбувається дуже нагадує 1930-ті роки. Багато кроків, які робить [президент РФ Володимир] Путін, дуже схожі на кроки Гітлера”, – заявив Маккарті.

Нагадуючи факти з історії, Маккарті сказав, що Гітлер був розчарований програшем Німеччини у війні та, прийшовши до влади, позбавив німців свободи та відновив армію. Це відбувалося всупереч Версальському договору, але інші держави цьому не протидіяли, вони не заважали йому захоплювати інші країни.

Щодо підтримки України Сполученими Штатами, Маккарті сказав, що виступає за озброєння України, яке не означає, що їй треба надавати “готівку”.

Маккарті розкритикував західні країни за відсутність реакції на вторгнення Росії у Грузію та анексію Криму.

Політик також наголосив, що “тепер відбувається дещо навіть гірше за те, що сталося в 1930-х роках”. Бо, так само як Гітлер створив партнерство з Італією та Японією, так Путін, перед тим як напасти на Україну, створив партнерство з Китаєм, Північною Кореєю та Іраном.

“Тож те, що ми зараз зробимо, дуже важливо”, – сказав Маккарті.

Разом з тим, колишній лідер республіканців у Палаті представників підтримав провідний аргумент своїх однопартійців, який вимагає розв'язати проблему контрабанди наркотиків на південному кордоні США з Мексикою, перш ніж розв'язувати проблему війни в Україні.

Дивіться також:

Брифінг. Як відставка Кевіна Маккарті позначиться на Україні?
please wait

No media source currently available

0:00 0:29:58 0:00

Президент Байден впевнений у двопартійній підтримці України в Конгресі

Президент Джо Байден виступає з промовою в залі Рузвельта Білого дому в середу, 4 жовтня 2023 р., у Вашингтоні. (Фото: AP Photo/Evan Vucci)

Президент США Джо Байден заявив сьогодні, що він знає, що більшість членів Палати представників Конгресу продовжують підтримувати Україну.

Відповідаючи на питання, чи на тлі хаосу у Конгресі його турбує, що він не зможе виконати свої зобов’язання щодо допомоги Україні, Байден зазначив:

“Це турбує мене. Але я знаю, що більшість членів Палати представників і Сенату від обох партій заявляли, що вони підтримують фінансування для України. Дуже скоро я виголошу велику промову з цього питання, і чому це критично важливо для Сполучених Штатів і наших союзників, щоб ми дотрималися свого зобов’язання”.

Усунення з посади спікера Палати представників Кевіна Маккарті у вівторок, спричинене фракцією правих республіканців, стало першим випадком, коли палата усунула свого лідера з посади, яка є другою в черзі після президента після віцепрезидента.

Відставка відбулася через кілька днів після того, як законодавці не включили нових грошей для уряду президента Володимира Зеленського в законопроєкт про бюджет на наступний рік.

Конгрес схвалив 113 мільярдів доларів військової, економічної та гуманітарної допомоги для України після вторгнення Росії в лютому 2022 року, повідомляє Служба досліджень Конгресу.

Пентагон заявив, що у нього залишилося 1,6 мільярда доларів на заміну зброї, надісланої в Україну, не залишилося коштів в рамках Ініціативи сприяння безпеці в Україні (USAI) і 5,4 мільярда доларів США за програмою президентських повноважень, яка дозволяє президенту Джо Байдену, відправляти зброю для України зі складів американської армії.

USAI дозволяє адміністрації Байдена купувати зброю у промисловості, а не брати її із запасів зброї зі складів США.

Республіканці призначили голосування на 11 жовтня, щоб обрати наступника, і мають зустрітися напередодні, щоб почути думку своїх кандидатів.

У повідомленні використано інформацію Reuters.

"Це турбує мене" – Джо Байден про зобовʼязання щодо допомоги Україні. Відео

"Це турбує мене" – Джо Байден про зобовʼязання щодо допомоги Україні. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:27 0:00

Президента США Джо Байдена запитали, чи на тлі хаосу у Конгресі його турбує, що він не зможе виконати свої зобовʼязання щодо допомоги Україні? Послухайте, що він відповів.

Як відставка спікера Палати представників вплине на допомогу Україні. Ризики для США

До чого можуть призвести суперечки довкола американського бюджету та ситуації у Конгресі США: огляд експертних оцінок та прогнозів.

Тимчасовий 45-денний бюджет США, ухвалений в останній день фінансового року, не містить додаткового фінансування для України. А звільнення Кевіна Маккарті з посади спікера Палати представників США викликало ще більше занепокоєння щодо американської підтримки як серед українців, так і серед союзників. До чого можуть призвести суперечки довкола американського бюджету та ситуації у Конгресі – головна тема обгворення оглядачів цього тижня.

Допомога під сумнівом?

Ситуація у Палаті представників загалом поставила під сумнів майбутнє американської допомоги Україні, пише CNN.

“Запит адміністрації Байдена на 24 мільярди доларів щодо додаткового фінансування [Україні, - ред.] є підвішеному стані, а скарбниця вкрай низька”, – констатує видання.

CNN цитує радника голови Офісу президента Михайла Подоляка, який розкритикував “західні консервативні еліти”, які “говорять про необхідність призупинити військову допомогу Україні”. За його словами, посалиння на дорожнечу цієї допомоги є нелогічними, бо за допомогою українців, які знищують російську армію на полі бою, США можуть позбавитися загрози, з якою вони жили багато десятиліть.

Президент США Джо Байден, як повідомляв Голос Америки, заявив: «За жодних обставин не можемо допустити, щоб американська підтримка України була перервана».

При цьому оглядачі та експерти загалом погоджуються, що повне припинення допомоги України з боку західних партнерів, зокрема США, є малоймовірним.

FT: Погана новина для України і загроза провального для США ізоляціонізму

Поганою новиною для України назває усунення Кевіна Маккарті з посади і видання Financial Times.

У публікації “Повернення американського ізоляціонізму” висловлено припущення, що усунення Кевіна Маккарті та подальша підтримки республіканцями Дональда Трампа ставить під загрозу підтримку України.

Трамп може стати саме тим ізоляціоністом, який на посаді президента здатен "потопити перспективи України" і бути "саме тим дивом, якого потребує сьогодні Путін", вважає FT.

“Навіть якщо припустити, що наступний спікер симпатизує Україні, він буде у ще слабшому становищі, ніж Маккарті”, – йдеться у статті.

Крім того, FT пише, що Республіканська партія “деякий час рухається в напрямку Росії”: “Зараз більше восьми з десяти виборців-республіканців підтримують кандидатів — Дональда Трампа, Рона ДеСантіса та Вівека Рамасвамі — які припинять допомогу Україні”.

У результаті, вперше з 1920-х років американці, ймовірно, отримають наступного року можливість призначити ізоляціоніста в Білому домі. Але зростаючий ізоляціонізм може схилятися на бік Росії, попереджає FT та додає, що історичний досвід свідчить на користь провалу політики ізоляціонізму.

“Щоб утримати США в грі, Байден повинен якимось чином зібрати достатньо голосів республіканців у найближчі тижні, щоб поповнити фінансування України”, – пише Financial Times. А також додає, що “відсутність великого українського військового прориву значно ускладнює його [президента Джо Байдена, - ред.] роботу”.

NYT: Чому MAGA хоче зрадити Україну

Американський економіст Пол Кругман у колонці для New York Times пише, що “MAGA хоче зрадити Україну” ( MAGA “Make America Great Again” – “Зробімо Америку знову великою”, гасла президентської кампанії Дональда Трампа, – ред.).

Кругман наголошує, що суперечки довкола законопроєкту про тимчасовий бюджет США призвели до єдиного скорочення витрат – припинення допомоги Україні. Не йшлося про жодні інші скорочення витрат, окрім як “українських”.

Отже, справа не у грошах, вважає оглядач New York Times.

“Ні, допомога Україні не підриває майбутнє соціального забезпечення, не робить неможливим захист нашого кордону і не споживає 40 % ВВП Америки”, – пише Кругман та називає такі звинувачення нісенітницею.

За 18 місяців після російського вторгнення загальна сума допомоги США склала близько 77 мільярдів доларів. Але загальні федеральні витрати наразі становлять понад 6 трильйонів доларів на рік або понад 9 трильйонів доларів кожні 18 місяців, тому допомога Україні становить менше 1 % федеральних витрат (і менше 0,3 відсотка ВВП). Військова частина цих витрат становить менше 5% американського оборонного бюджету.

Переваги допомоги “знедоленій демократії” величезні, нагадує автор колонки NYT. Росія, яка до війни в Україні вважалася великою військовою державою, і яку більшість американців вважали критичною загрозою, тепер “принижена”, пише Кругман.

Ба більше, невдачі Росії в Україні зменшили ймовірність того, що Китай вторгнеться на Тайвань. НАТО впоралося, західна зброя довела ефективність. Усе це – достатня винагорода за “невелику частину того, що ми витратили в Іраку та Афганістані”, пише Кругман.

Натомість політика прихильників MAGA розвертає Америку в інший бік.

“Вони хочуть перемоги Путіна”, – так підсумовує Кругман причину, через яку MAGA-республіканці “не визнають наведених вище аргументів на користь підтримки України”.

“Вони вважають жорстокість і репресії путінського режиму чудовими рисами, які Америка повинна наслідувати. Вони підтримують потенційного диктатора вдома і прихильно ставляться до справжніх диктаторів за кордоном, – пише Кругман у NYT. – Тому не звертайте уваги на всі ці скарги про те, скільки ми витрачаємо в Україні. Це не про фактичну вартість допомоги, а люди, які стверджують, що їх турбує вартість, насправді не піклуються про гроші. По суті, вони є ворогами демократії як за кордоном, так і вдома”.

WSJ: Хаос в США додає невизначеності щодо підтримки України

Політичну ситуацію всередині США оглядачі вже називають “спікеріадою”, оскільки політики будуть зосереджені на політичному питанні довкола обрання нового спікера Палати представників. Кевіну Маккарті у січні знадобилося 15 раундів голосування, щоб посісти цю посаду.

Видання Wall Street Journal називає події хаосом та припускає, що він додасть невизначеності щодо підтримки України на майбутнє.

“Зважаючи на те, що Палата представників захоплена боротьбою за лідерство, а гучна та зростаюча фракція виступає проти подальшої допомоги чи прив’язки її до суворих заходів безпеки на кордоні, залишається тільки здогадуватися, чи Конгрес схвалить більше фінансування для України”, – пише видання.

Новому спікеру, йдеться у публікації, потрібно буде збалансувати такі пріоритети, озвучені республіканцями, як безпека кордону, посилення розслідування щодо імпічменту через фінанси родини Байденів, а також різке скорочення державних витрат.

Крім того, над наступником Маккарті постійно нависатиме загроза такого ж звільнення, тому в США вже лунають пропозиції про зміну законодавства, щоб кілька осіб не могли спекулювати посадою спікера Палати представників (у голосуванні за відставку Маккарті вирішальна перевага складала 8 голосів крайнього правого крила республіканців).

Крім того, зрозуміло, що наступному спікеру доведеться мати справу з питанням допомоги Україні. Тим часом Майкл Маккол, голова Комітету Палати представників у закордонних справах, назвав усунення Маккарті “шокуючим” і сказав, що його звільнення – це “погано для України” та для іміджу Америки за кордоном, цитує WSJ.

Reuters: Допомога США Україні залежатиме від того, хто стане спікером

Відсторонення спікера Кевіна Маккарті може означати зміни щодо допомоги Україні, оскільки деякі з його можливих наступників рішуче виступають за допомогу Києву, але інші рішуче виступають проти, – цитує Голос Америки інформаційну агенцію Reuters. А загалом допомога США Україні може залежати від того, хто стане наступним спікером.

Кандидатам на посаду спікера з ініціативи кампанії “Республіканці за Україну” від Defending Democracy Together вже навіть “виставили оцінки”, як в американській школі, від A до F. Кампанія оцінювала кандидатів за силою їхньої підтримки минулої допомоги Україні. Підтримку або заперечення попередніх законопроектів може вказувати на те, наскільки ймовірно кожен винесе допомогу Україні на голосування, якщо стане спікером.

Найвищу оцінку отримав Том Еммер, за ним йде Стів Скаліз, а Метт Гетц, який очолював кампанію з усунення Маккарті, Джим Джордан і Байрон Дональдс отримали “F”.

Кевін Маккарті отримав оцінку “B-мінус”.

Білий дім, нагадує Reuters, впевнений, що Сполучені Штати зрештою нададуть більше допомоги Україні, незалежно від особи спікера.

Допомога Україні від НАТО: “видно дно бочки”

Історичне усунення спікера Палати представників Кевіна Маккарті додає додаткової невизначеності щодо перспектив допомоги США Україні, пише британське видання Guardian та наводить цитату адмірала Роба Бауера, військового чиновника НАТО, який заявив у вівторок, що “тепер видно дно бочки”. Бауер говорив про критичну потребу додаткового фінансування на Варшавському безпековому форумі.

Своєю чергою Марк Канчіан, старший радник Центру стратегічних і міжнародних досліджень у статті для видання Breaking Defense стверджує, що “найбільше «допомоги Україні» витрачається в США”.

Багато грошей, які вважаються “допомогою Україні”, насправді витрачаються в США.
Марк Канчіан

“Багато грошей, які вважаються “допомогою Україні”, насправді витрачаються в США”, – пише Канчіан. Він застерігає: скасування такого фінансування було б поганим рішенням як для України, так і для інтересів Америки.

Конгрес ледве уникнув припинення роботи уряду, вилучивши допомогу Україні. Але що насправді в цій допомозі? Експерт детально проаналізував цифри та показав, що менше половини грошей йде за кордон, а більшість витрачається в самій Америці.

Загалом аналіз розділив допомогу на шість категорій: підтримка збройних сил США, постачання американського обладнання в Україну, закупівля зброї та послуги для українських Збройних сил, гуманітарна допомога, економічна підтримка уряду України та урядових установ США.

Наприклад, економічна підтримка українського уряду, тобто безпосередня “допомога Україні” в прямому сенсі у пакеті допомоги на 24 мільярди доларів складає лише 3,4 мільярди.

Натомість більшість “допомоги Україні” витрачається всередині і на потреби самих Сполучених Штатів.

Фінансування агенцій США, Збройних сил США, більша частина заповнення військової техніки, а також частина гуманітарної допомоги залишаються в країні.

За оцінками експерта, в США використовується близько 60% коштів, виділених “на допомогу Україні”.

Це також пояснює, чому деякі джерела називають 60 або 70 мільярдів доларів допомоги Україні з часу повномасштабного вторгнення Росії, тоді як інші говорять про 113 мільярдів доларів.

Тобто йдеться про дві складові – власне “допомогу Україні” та “зусилля США внаслідок війни в Україні”, пише експерт.

Наприклад, минулі асигнування української допомоги включали кошти на видобуток природних копалин у США, розробку сучасних ядерних реакторів і модернізацію стратегічного запасу нафти, а також “трансформаційні, якісні та стійкі інфраструктурні проекти, які… дозволять Сполученим Штатам отримати надійні альтернативи, щоб випередити Китай у конкуренції”.

Крім того, пакет допомоги Україні гарантує надання фінансової підтримки таким країнам, як Колумбія, Перу, Йорданія, Індія, Індонезія, Марокко, Нігерія, Кенія та В’єтнам, зокрема, через побудову нової інфраструктури та ланцюгів поставок. Йдеться навіть про 200 мільйонів доларів “для протидії дестабілізуючій діяльності Групи Вагнера та інших російських зловмисників в африканських країнах”.

Нагляд, слухання та повага до людських жертв України - пропозиції до Конгресу

Члени Конгресу, стурбовані сумою витрат на Україну, можуть проаналізувати її складові, а не дотримуватися підходу “все або нічого”, пропонує Канчіан.

Наприклад, пише експерт, Конгрес міг би посилити нагляд, щоб переконати себе та американський народ, що кошти витрачаються належним чином, а також провести слухання щодо окремих елементів допомоги, щоб також було б відповіддю на критику Конгресу щодо надання Україні “безлімітного чека”.

“Але перш за все Конгресу потрібно зробити щось, щоб зберегти віру в Україну, яка пожертвувала тисячами своїх громадян і десятками сіл, сподіваючись, що Сполучені Штати підтримають її боротьбу з агресією, – пише експерт. – Бездіяльність була б безвідповідальною, враховуючи багато згубних наслідків, які спричинило б різке припинення [допомоги, - ред]. Американський народ очікує, що Конгрес прийматиме рішення, а не керуватиметься бездіяльністю”.

Як повідомляв Голос Америки, Президент США Джо Байден закликав республіканських лідерів виконати своє зобов’язання про окреме голосування щодо фінансування для України.

Брифінг. Як відставка Кевіна Маккарті позначиться на Україні?
please wait

No media source currently available

0:00 0:29:58 0:00

Більше

XS
SM
MD
LG