Київ – Майже 40% виборців не знають, який кандидат-мажоритарник переміг на парламентських виборах 28 жовтня 2012 року в їхньому окрузі. Про це свідчать результати соціологічного дослідження, проведеного наприкінці грудня минулого року. Експерти пояснюють такі показники відображенням явки виборців і тим, що на мажоритарних виборах відбилося політичне протистояння між владою та опозицією.
За даними опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» разом із соціологічною службою Центру Разумкова, 37% респондентів, відповідаючи на запитання «Чи знаєте Ви, який кандидат-мажоритарник виграв вибори у Вашому окрузі та став депутатом парламенту нового скликання?», відповіли: «Ні, не знаю». 62,3% відповіли, що знають. Із 21 по 24 грудня 2012 року було опитано 2009 респондентів по всій Україні; похибка вибірки не перевищує 2,3%.
«Це ще один симптом кризи як українського парламентаризму як такого, так і представницької влади загалом. Тобто, ті, кого обирають, насправді, нас не представляють», – коментує дані опитування політолог Костянтин Матвієнко.
Не знають ті, хто не ходив на вибори – політтехнолог
Політтехнолог Віталій Бала звертає увагу на те, що ці цифри приблизно відбивають показник явки виборців у день голосування. За його словами, «якщо говорити про ці 37%, то, напевно, більшість із них – це ті, хто не ходив на вибори».
Також Віталій Бала зазначає, що на мажоритарних виборах відбилося політичне протистояння між владою та опозицією, тому в багатьох округах виборці голосували насамперед за партійність кандидата.
«І для людей часто не так актуально було, яке прізвище має кандидат. Наприклад, у Києві ті, за кого проголосували, не мали великих шансів виграти на виборах. Але вони виграли передусім тому, що вони були опозицією до влади. Вони виграли тільки тому, що були в опозиції», – стверджує політтехнолог.
Мажоритарник – депутат на межі фолу
Схожої думки дотримується і соціальний психолог Віктор Пушкар, який наголошує, що зв’язок між депутатом і округом часто доволі умовний.
«Мажоритарка у нас дещо несправжня і декоративна. Тобто, немає чіткого зв’язку між політиком і округом. Частину депутатів дійсно знають, і вони отримали 60-70% підтримки. Але такі становлять меншість. Решта – це люди, радше, випадкові, які пройшли на межі фолу», – зазначає Віктор Пушкар.
Водночас 86,6% опитаних вважають, що вони зробили правильний вибір, проголосувавши за якусь партію на виборах. Лише 2,7% вважають, що вони зробили неправильний вибір, а 10,8 % відповіли: «Важко сказати».
Раніше експерти неодноразово зауважували, що найбільше порушень на виборах було пов’язано саме із боротьбою кандидатів-мажоритарників. У п’яти мажоритарних округах через порушення під час підрахунку голосів Центрвиборчком так і не зміг встановити результати голосування.
За даними опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» разом із соціологічною службою Центру Разумкова, 37% респондентів, відповідаючи на запитання «Чи знаєте Ви, який кандидат-мажоритарник виграв вибори у Вашому окрузі та став депутатом парламенту нового скликання?», відповіли: «Ні, не знаю». 62,3% відповіли, що знають. Із 21 по 24 грудня 2012 року було опитано 2009 респондентів по всій Україні; похибка вибірки не перевищує 2,3%.
Це ще один симптом кризи як українського парламентаризму як такого, так і представницької влади загаломКостянтин Матвієнко
«Це ще один симптом кризи як українського парламентаризму як такого, так і представницької влади загалом. Тобто, ті, кого обирають, насправді, нас не представляють», – коментує дані опитування політолог Костянтин Матвієнко.
Не знають ті, хто не ходив на вибори – політтехнолог
Політтехнолог Віталій Бала звертає увагу на те, що ці цифри приблизно відбивають показник явки виборців у день голосування. За його словами, «якщо говорити про ці 37%, то, напевно, більшість із них – це ті, хто не ходив на вибори».
Також Віталій Бала зазначає, що на мажоритарних виборах відбилося політичне протистояння між владою та опозицією, тому в багатьох округах виборці голосували насамперед за партійність кандидата.
І для людей часто не так актуально було, яке прізвище має кандидатВіталій Бала
«І для людей часто не так актуально було, яке прізвище має кандидат. Наприклад, у Києві ті, за кого проголосували, не мали великих шансів виграти на виборах. Але вони виграли передусім тому, що вони були опозицією до влади. Вони виграли тільки тому, що були в опозиції», – стверджує політтехнолог.
Мажоритарник – депутат на межі фолу
Схожої думки дотримується і соціальний психолог Віктор Пушкар, який наголошує, що зв’язок між депутатом і округом часто доволі умовний.
Мажоритарка у нас дещо несправжня і дещо декоративнаВіктор Пушкар
«Мажоритарка у нас дещо несправжня і декоративна. Тобто, немає чіткого зв’язку між політиком і округом. Частину депутатів дійсно знають, і вони отримали 60-70% підтримки. Але такі становлять меншість. Решта – це люди, радше, випадкові, які пройшли на межі фолу», – зазначає Віктор Пушкар.
Водночас 86,6% опитаних вважають, що вони зробили правильний вибір, проголосувавши за якусь партію на виборах. Лише 2,7% вважають, що вони зробили неправильний вибір, а 10,8 % відповіли: «Важко сказати».
Раніше експерти неодноразово зауважували, що найбільше порушень на виборах було пов’язано саме із боротьбою кандидатів-мажоритарників. У п’яти мажоритарних округах через порушення під час підрахунку голосів Центрвиборчком так і не зміг встановити результати голосування.
| Передрук з "Радіо Свобода" |
