Актуально
Чи зазіхне Росія на Чорне море? Прогнози експертів на 2019 рік
Не виключено, що протистояння України і Росії на Азові в 2019 році може розширитися і перекинутися на Чорне море. Крім того, Кремль може почати сухопутну операцію на адмінкордоні з Кримом або загострити ситуацію на Донбасі, або використовувати Білорусь як плацдарм для атаки. Який з цих сценаріїв найбільш ймовірний, а який вважають фантастичним? Прогнози експертів із України, Росії, США та Білорусі – у матеріалі журналістів спеціального проекту Радіо Свобода «Донбас.Реалії».
Сценарій №1. Загроза ескалації у Чорному морі
Вересень 2016 року: корабель морської охорони «Поділля» української прикордонної служби в Чорному морі поблизу захоплених Росією бурових установок. Там і зараз добувають газ.
– Ким виданий цей дозвіл? – запитують українські прикордонники по рації.
– Урядом Росії.
За півтора року до початку блокади Азовського моря бойові кораблі Російської Федерації в Чорному морі небезпечно маневрують поблизу українського судна. Тут же – російська авіація.
Через п’ять місяців після українського показового рейду Росія в цьому районі обстріляла судно «Почаїв» ВМС України, а потім і транспортний літак Ан-26.
Газові родовища, де стався інцидент, знаходяться за 100 кілометрів від Одеси і 150 від анексованого Криму. Раніше тут працювала українська компанія «Чорноморнафтогаз». Тепер, за даними українських експертів, ці платформи охороняють військові 41-ї бригади ракетних катерів Чорноморського флоту Російської Федерації.
«Це так звані «вишки Бойка». Повз цих нафтових і газових платформ йде основний морський трафік України. Якщо приблизно рахувати в тоннах, то це більш як 90%», – зазначив глава наглядової ради ГО «Майдан закордонний справ» Андрій Клименко.
Вони можуть збільшити присутність в Чорному морі і сказати: ми так охороняємо наш трубопровід від можливих диверсій з українського бокуОлександр Мусієнко
«За аналогію, наприклад, як вони кажуть, що охороняють «Кримський міст». Так само вони можуть збільшити присутність в Чорному морі і сказати: ми так охороняємо наш трубопровід від можливих диверсій з українського боку», – розмірковує керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко.
А далі все за сценарієм ескалації в Азовському морі – перевірки торгових суден, блокада українських портів, додають експерти.
«Дуже важливо, щоб Сполучені Штати, міжнародне співтовариство були залучені, щоб відбувалося вільний рух і цивільних, і військових суден. Наскільки мені відомо, у США вже є військова присутність у Чорному морі. Наші партнери по НАТО також повинні шукати можливості отримати доступ до Чорного моря. Демонструючи, що це міжнародні води», – наголосив екс-начальник відділу у справах Росії офісу з політичних питань Міноборони США Марк Сімаковскі.
Але для американських чи британських кораблів є істотне обмеження – конвенція Монтре. Документ підписали ще в 1936 році. Там прописаний особливий режим для кораблів нечорноморських країн. Вони не повинні перебувати в Чорному морі більше ніж 21 день.
«Відповідно, якщо американський есмінець приходить, щоб не порушити конвенцію Монтре, він повинен через три тижні вийти і зайти якийсь інший – це досить дороге, досить болісне задоволення, американці поки не порушували цю концепцію. Не думаю, що вони будуть цю конвенцію порушувати. Є військова база турецького флоту, але турки не дуже прагнуть загострювати ситуацію з Росією», – каже російський політолог Дмитро Орєшкін.
Моє найбільше побоювання – що Росія спробує витягти переваги зі своїх дій в Азовському моріМарк Сімаковскі
У цій ситуації, запевняють експерти, розвиток власних Військово-морських сил – ледь не ключове завдання для України на наступний рік.
«Моє найбільше побоювання – що Росія спробує витягти переваги зі своїх дій в Азовському морі. Створити сухопутний коридор і посилити свою військову присутність в Україні», – зазначив Сімаковскі.
Сценарій №2. Сухопутний коридор від Росії до Криму
Каховське водосховище. Звідси починається Херсонська область, Північно-Кримський канал. Це артерія, яка забезпечувала водою анексований півострів. І яку Україна перекрила.
Від анексованого Перекопу до Таврійська, де починається канал, – 80 кілометрів. Спроба силового захоплення греблі Каховської ГЕС – один зі сценаріїв, який обговорюють українські та американські експерти.
Для них один із шляхів, щоб впоратися з усіма цими викликами в Азовському морі, – це відрізати доступ Україні, використовуючи смугу землі між Донбасом і КримомМарк Сімаковскі
«Росія потребує ще однієї території, щоб захистити Крим і свої стратегічні інтереси. Є і водна проблема в Криму, оскільки водопостачання Криму було з території України. І для них один із шляхів, щоб впоратися з усіма цими викликами в Азовському морі, – це відрізати доступ Україні, використовуючи смугу землі між Донбасом і Кримом», – каже Сімаковскі.
«Пробити сухопутний коридор – це серйозна військова операція, пов’язана з серйозними втратами. І, я думаю, що Путін на це не піде, просто тому, що цього від нього чекають», – каже Дмитро Орєшкін.
Проект «Новоросія» ще в 2014-му передбачав сухопутний коридор не тільки до Криму, але і до Придністров’я. Про загрозу з невизнаної «республіки» говорять рідше в силу невеликого угруповання військ Російської Федерації, яке там перебуває, наголошують фахівці.
Сценарій №3. Атака на Україну з Білорусі
Можливим плацдармом атаки на Україну все частіше називають Білорусь. Особливо після показових навчань «Захід-2017».
Лукашенко не хоче бути губернатором північно-західного краю Російської ФедераціїОлександр Алєсін
«Лукашенко дуже трепетно ставиться до свого права командувати на білоруській території, він не хоче бути губернатором північно-західного краю Російської Федерації. Тому говорити про те, що він тільки й мріє, щоб сюди допустити російські війська, це було б великою помилкою. Крім того, Лукашенкові потрібна сильна економічно і у військовому плані Україна, тому що вона – своєрідний громовідвід, вона врівноважує, так би мовити, імперіалістичні задуми Росії», – зауважує білоруський військовий експерт Олександр Алєсін.
«В Росії є велика частина людей, які того ж Путіна критикують за те, що він начебто м’яко поводиться з Україною, що можна б було Донбас захопити і пів-України ще в 2014 році. Мовляв, це треба було робити, Путін слабкий, цього не зробив, і я не думаю, що він зараз на це зважиться, він не зважився на це в 2014 році, побоявся в силу спротиву, в силу економічних санкцій жорстких. І зараз я не бачу причин для того, щоби йти на такий крок», – зазначає Мусієнко.
Але, так чи інакше, сценарій повномасштабного вторгнення Російської Федерації, запевняють експерти, повинен бути на столі у керівництва України, яким би воно не було після майбутніх виборів.
«Було б наївно припускати, що Росія залишиться таким миролюбним і стороннім спостерігачем ситуації боротьби за владу в Україні», – наголошує керівник програм зовнішньої політики і міжнародної безпеки Центру Разумкова Михайло Пашков.
Сценарій №4. Ні війни, ні миру
На Донбасі – ні війни, ні миру. Загострення на реальному фронті в рік українських виборів – не найкращий варіант для Кремля, впевнені опитані «Донбас.Реалії» експерти.
У Кремлі розуміють, що зараз загострення може спрацювати швидше на підтримку ПорошенкаДмитро Орєшкін
«У Кремлі сидять недурні люди, вони розуміють, що зараз загострення може спрацювати швидше на підтримку Порошенка. Так, йому перед виборами треба нагнітати ситуацію точно так само, як це треба було Путіну. У Путіна було три сплески популярності, всі три були пов’язані з війнами – чеченська, грузинська, українська», – розповідає Дмитро Орєшкін.
Замість реальної війни Кремль може продовжувати війну гібридну. І спробувати відкрити новий фронт – всередині країни.
«Я б виділив три ключові напрямки. По-перше, це в цілому дестабілізація ситуації в Україні. По-друге, це дискредитація курсу України на європейську, атлантичну інтеграцію, це очевидно. І, по-третє, це підтримка проросійських сил, які, скажімо так, братимуть участь у виборчих кампаніях», – зауважує Михайло Пашков.
Причому головний акцент Кремля – не на президентські, а на парламентської вибори в Україні. І вже потім від політичної ситуації буде залежати і військова. Втім, як вважає Дмитро Орєшкін, «Путін ніколи не робить того, чого від нього чекають».
| Передрук з "Радіо Свобода" |
Дивіться також: Огляд стану свободи преси у світі за 2018 році
Всі новини дня
- Голос Америки
«Ми знаємо про відео». Білий дім про суперечливі повідомлення щодо загибелі російського адмірала Соколова
Новий міністр оборони України Рустем Умеров заявив у вівторок в інтерв'ю Крістіан Аманпур з CNN, що якщо Соколов помер, «це хороша новина для всіх».
В ексклюзивному інтерв'ю з Києва він не підтвердив і не спростував факт загибелі Соколова під час удару.
«Він (Соколов) перебуває на наших тимчасово окупованих територіях… його там взагалі не повинно бути. Отже, якщо він мертвий, це хороша новина для всіх, що ми продовжуємо деокупацію нашої території», — сказав Умеров CNN.
Критика українського контрнаступу – непрофесійні і марні заяви. Генерал Годжес про багатоскладовість операцій ЗСУ
Тим, хто "за 8000 км" критикує, як хтось інший заходить на мінні поля і окопи та розміновує їх, повинно бути соромно самим за себе. Так тезу висловив колишній командувач Сухопутних сил НАТО в Європі, генерал США у відставці Бен Годжес під час дискусії у Вашингтоні “Перемога України: блимає жовтий сигнал?”.
Годжес відповідав на запитання Роберта Макконнелла, співзасновника Фундації США-Україна стосовно критичних зауважень на адресу дій української армії у війні.
“Це непрофесійні та марні заяви”, – сказав Бен Годжес.
Генерал нагадав, що українцям доводиться боротися без підтримки авіації, без якої США, Велика Британія чи Німеччина ніколи не посилала б своїх солдатів у бойові дії. Голос Америки також писав раніше про дискусію між експертами, які заявили, що якби наступ в Україні вела американська армія, вона би спиралася на підтримку авіації, яка б розбила укріплення противника ще задовго перед тим, як відправили б піхоту.
“Контрнаступ – це не лише те, що ми бачимо на полі бою”, – наголосив Годжес. За його словами, ЗСУ проводять багатоскладові комплексні операції, включно з роботою спецпризначенців, атаками дронів, кібер боротьбою, виведенням з ладу російських радарів та ППО та іншим.
Також, за словами Годжеса, вражаючою є робота українських військових щодо Чорноморського флоту, яка створює величезний тиск на російський генштаб.
Раніше в ексклюзивному інтерв'ю Голосу Америки Бен Годжес також заявив, що за умов відсутності підтримки з повітря критика українського контранаступну є невиправданою. “На жаль, українці й надалі зазнають великих втрат, тому що ми, Захід, не надали їм необхідних можливостей. І я говорю саме про високоточну зброю великої дальності”, – сказав Годжес.
Генератори, павербанки та газові пальники – як українці готуються до другої зими в умовах війни. Відео
Консервація в промислових масштабах, генератори, павербанки та газові пальники – українці готуються до другої зими в умовах війни. Люди налаштовуються на найскладніший сценарій, коли Росія знову атакуватиме енергетичну інфраструктуру і будуть перебої з електропостачанням.
Чи вплинуть реформи в Україні на допомогу від США – Білий дім пояснює. Відео
США запропонували Україні перелік пріоритетних реформ для обговорення на Багатосторонній координаційній платформі донорів для України. Що означає цей лист для України у контексті подальшої військової підтримки від США – у Білому Домі пояснили на запит Голосу Америки Українською.
- Голос Америки
"Не маємо права на помилку". Костін про роботу українських прокурорів з розслідування воєнних злочинів РФ
Українська правоохоронна система має розслідувати безпрецедентну кількість воєнних злочинів РФ в Україні, однак попри навантаження прокурори повинні дотримуватись найвищих міжнародних стандартів, щоб притягнути винних до відповідальності.
Так в інтерв'ю Українській службі Голосу Америки генпрокурор України Андрій Костін прокоментував звіт Української гельсінської спілки на основі анонімного опитування українських правоохоронців. Звіт виявив, що їм бракує навичок для розслідування воєнних злочинів: у половині справ про воєнні злочини не ведеться досудове розслідування, а також представники Нацполіції та Офісу генпрокурора в анонімному опитуванні скаржилися на велике навантаження та брак знань і ресурсів поміж інших чинників, які ускладнюють розслідування.
У відповідь Костін пояснив, що "ця величезна кількість (злочинів), звісно, потребує розслідування та притягнення до відповідальності. І ми маємо зробити це належним чином, тому що стандарт доказів дуже важливий.... ніхто не знає, коли збирає докази щодо щойно вчиненого злочину, чи цю справу передадуть до МКС".
Він підкреслив, що українська сторона у співпраці з МКС та іншими партнерами, окрім пріоритетних напрямків - злочинів агресії, геноциду, вбивств і катувань мирного населення, примусового вивезення українських дітей, також вперше розслідує екологічні чи кіберзлочини як воєнні злочини. "Створюючи нові практики, нам треба бути впевненими, що результати наших розслідувань заслуговуватимуть довіри на міжнародному рівні та будуть сприйняті міжнародним товариством як справжнє справедливе правосуддя. Це наша головна відмінність від держави-агресора", - додав він.
"Одним з елементів стратегії також є поєднання справ. Тому, коли ми розуміємо, наприклад, що кілька ракетних і безпілотних атак були здійснені, наприклад, одним підрозділом російської армії, ми можемо спробувати об’єднати ці випадки в один великий, тому що у цьому випадку нам буде легше встановити ланцюжок командування", - пояснив високопосадовець.
За словами генпрокурора, Київ співпрацює із міжнародними інституціями, а також із Міністерством юстиції США та Федеральним бюро розслідувань "не тільки з точки зору співпраці в конкретних справах, а й для нарощування потенціалу, також навчання наших прокурорів і слідчих, тому що ми підходимо до нових шляхів, і ми не маємо права на помилку".
Росія не визнає причетність до злочинів проти мирного населення попри наявність численних доказів і свідчень.
Форум