Небагато знайдеться людей, які б виправдали вчинок Брейвіка. Останній визнав, що здійснив вибух в Осло, у результаті якого було загинуло вісім осіб, та розстріляв десятки молодих людей на острові Утойя. Втім, він не вважає себе злочинцем. Власні дії Брейвік назвав маркетинговою стратегію, мета якої – привернути увагу до свого маніфесту у півтори тисячі сторінок. У ньому він виступає проти марксизму, багатокультурності, глобалізації та застерігає про небезпеку, як він її називає, «Ісламської демографічної війни». Він закликає до Хрестового походу на захист Європи. Подібні погляди в Європі досить поширені, вважають експерти.
«Ідеї однорідного суспільства, білої Європи досить поширені серед європейських праворадикальних екстремістів. І, звичайно, вони – проти імміграції, а тепер ще й Ісламу. Вони за Європу без іммігрантів», – говорить професор Кінгстонського університету в Лондоні Андреа Маммон.
І ці ідеї набирають популярності. У Норвегії праворадикальна Прогресивна партія є другою за величиною у парламенті. У Швеції гаслом демократів на минулих виборах був «Швеція для шведів». У Фінляндії націоналістична партія «Справжні фіни» набирає 20% голосів. І це не лише скандинавські країни. Ґерт Вайлдерс, лідер третьої за величиною партії у Нідерландах, каже, що він не має ненависті до мусульман – лише до Ісламу.
Кей Бісвас, редактор журналу «Новий інтернаціоналіст», каже, що за останні кілька років настрої в Європі кардинально змінилися:
«Ми бачили партії в Італії, Данії, Голландії, які вийшли за межі традиційних консервативних електоральних кіл. Нові рухи вплинули на риторику про імміграцію, яку тепер перейняли більш традиційні політики».
Норвегія у жалобі і по всій Європі праворадикальні партії, навіть найбільш екстремістські, засуджують дії Брейвіка. Вони можуть погоджуватися з його політичними цілями, але не з тактикою їх досягнення. Ці дві речі, каже Бісвас, важливо розділяти:
«Варто зазначити, що антиісламські погляди у Європі вже не вважаються радикальними. Вони стають частиною політичного мейнстріму. Але я думаю, що це не правильно пов’язувати ісламофобію з насильницькими діями».
Радикальні політичні погляди, каже Бісвас, можуть мати небезпечні прояви. Але це не означає, що наслідками цієї ідеології мають бути людські жертви.
