На конференції НАТО в Таллінні заговорили про Україну

У Таллінні триває дводенна конференція за участю міністрів закордонних справ країн-членів НАТО. Основне питання – розподіл фінансового та військового внеску між США та іншими учасниками альянсу та майбутнє цієї організації. Також учасники присвятили увагу питанню досягнення ядерної безпеки, відносинам з Росією та військовій операції НАТО в Афганістані.

Також під час зустрічі генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен надав коментар щодо впливу угоди між Україною і Російською Федерацією з питань перебування Чорноморського флоту РФ на території України на подальші відносини між НАТО та Україною:

«Домовленість між Україною і Росією є двосторонньою домовленістю і не має ніякого впливу на стосунки НАТО з будь-якою з цих країн. Отож, політика НАТО стосовно України залишається такою самою. Вона була визначена на саміті НАТО в Бухаресті в 2008-му, коли ми вирішили що Україна, а також Грузія, стануть членами НАТО, якщо, очевидно, вони цього забажають, і якщо вони виконають відповідні критерії. Це Україна повинна вирішити, як мають розвиватися її стосунки з НАТО протягом наступних років. Отож, моя відповідь: ця нова двостороння домовленість між Україною і Росією не матиме впливу на суть відносин між Україною та НАТО».

Відповідаючи на подібне запитання, державний секретар США Гілларі Клінтон заявила, що на її думку, продовження терміну перебування російського Чорноморського флоту в Криму не означає, що Україна рухається у напрямку Росії в політичному сенсі:

«Я думаю, що враховуючи українську історію та географічне розташування, проводити збалансовану політику їй не легко, але ми це розуміємо».

Також, кореспондент «Голосу Америки» поцікавився думкою щодо угоди представників країн чорноморського регіону. Болгарський дипломат висловив занепокоєння з приводу зростання впливу російського флоту в регіоні протягом наступної чверті століття, і зокрема, через закупівлю Росією у Франції двох десантних вертольотоносців типу «Містраль».