Спеціальні потреби

Блокаду українських портів можна було б прорвати, каже адмірал (у відст.) Ставрідіс. Перевізники шукають гарантій безпеки


Погрожуючи кораблям, що возять українське зерно, Росія обіцяє африканським країнам забезпечити поставку свого зерна. На фото завантажується зерно на борт вантажного судна в порту Азовського моря, Ростовська область, 22 липня 2023 року. (Фото AFP)
Погрожуючи кораблям, що возять українське зерно, Росія обіцяє африканським країнам забезпечити поставку свого зерна. На фото завантажується зерно на борт вантажного судна в порту Азовського моря, Ростовська область, 22 липня 2023 року. (Фото AFP)

Після виходу з Чорноморської зернової угоди, що розблоковувала експорт українських зернових з чорноморських портів, Росія погрозила, що розстрілюватиме цивільні вантажні кораблі з зерном у відкритому морі. Оглядачі говорять, що такі дії Росії є незаконними.

Росія так і не оголосила війни Україні, і навіть за словами самого президента Росії Путіна, це просто «спеціальна військова операція», але, ризикувати відправляти кораблі без охорони, учасники торгівлі також не готові.

І поки перевізники кажуть, що були б готові перевозити українське зерно на світові ринки попри російські погрози, вони шукають, як зменшити ризик того, що кораблі дійсно стануть військовою мішенню.

Колишній Головнокомандувач Збройних сил США в Європі та Головнокомандувач об'єднаними збройними силами НАТО в Європі, адмірал у відставці Джеймс Ставрідіс каже, що такий вихід є, і він навіть організовував подібну операцію в минулому.

У колонці для агентства Bloomberg колишній адмірал нагадує, як 30 років тому тоді ще капітан-лейтенантом він брав участь в операції Earnest Will («Серйозна воля», – ред.), яка допомогла прорвати іранську блокаду вивозу нафти через Ормузьку протоку і коштувала Ірану кількох затоплених військових кораблів. У результаті блокаду все ж було зірвано і чверть світової торгівлі вуглеводнями було розблоковано.

Як пише Ставрідіс, тоді наприкінці 1980-х років Вашингтон зробив у Перській затоці «надзвичайний крок». Для того, щоб захистити кувейтські нафтові танкери, їх перереєстрували як американські – «змінили прапор», каже адмірал. Потім американські військові встановили складну систему командування й управління у водах Перської затоки, яка передбачала конвої, але час від часу призначали і військові кораблі для захисту окремих танкерів, залежно від ситуації.

Як організувати охорону торгових суден у Чорному морі?

Нині, каже адмірал, може, і не буде потрібно змінювати прапори кораблів, що возитимуть зерно по Чорному морю, але конвой є обґрунтованим в рамках захисту «положення міжнародного права, які дозволяють забезпечити свободу міжнародних вод, а також дозволяють захист гуманітарних суден у зонах конфлікту».

За інших умов очолити таку місію мала б ООН, але, оскільки Росія може накласти вето на будь-які рішення Ради Безпеки, місію, могло б взяти на себе НАТО, або «коаліція бажаючих» на чолі зі США, вважає Ставрідіс.

Для цього НАТО були б потрібні дві постійні морські бойові групи під командуванням нинішнього Головнокомандувача об’єднаних збройних сил альянсу, генерала армії США Кріса Каволі. Здійснювати операцію міг би командувач південними силами НАТО, який базується в італійському Неаполі. Для також операції потрібно було б залучити тральщики, враховуючи той факт, що Росія продовжує мінувати українські порти.

Іншою морською групою, яка б складалася з шести фрегатів і есмінців та мала велику вогневу потужність і засоби протиповітряної оборони, міг би командувати британський коммодор, розмірковує Ставрідіс. Штаб у Неаполі міг би призначити тризіркового командира для цілої оперативної групи, можливо, з Шостого флоту США в Середземному морі, припускає адмірал у відставці.

Торгові судна могли б об’єднатися у конвої по три-п’ять кораблів і їх би супроводжували два військові кораблі з керованими ракетами. Також, каже відставний адмірал, буде потрібний «значний повітряний компонент для здійснення патрулювання з відстеженням розташування російського Чорноморського флоту, який працює в основному з портів окупованого Криму, і для реагування на можливі авіаатаки Росії на кораблі».

«Кілька ескадрилій винищувачів можуть бути направлені на бази НАТО на півночі Туреччини або, ймовірніше, в Румунії та Болгарії», – каже Ставрідіс.

Ризики є значними, визнає адмірал у відставці

Колишній командувач силами НАТО в Європі визнає, що «все це було б страшенно складним і ризикованим». Але технічно це можливо і коаліція, сформована США, Великою Британією та їхніми чорноморськими партнерами з цим завданням би впоралася. Є ризик, що це приведе західних прихильників України до прямої конфронтації з Росію. Також колишній адмірал каже, що не обов’язково Туреччина захоче брати участь в такій операції. І він пам’ятає про ненавмисні інциденти, коли американські сили випадково збили іранський комерційний авіалайнер під час операції Earnest Will.

Однак, на думку колишнього адмірала, попри всі погрози Росії, навряд чи Кремль зважиться вступити у прямий бій з НАТО чи очолюваною США коаліцією чорноморських військових кораблів.

Перевізники також були б готові ризикувати – АР

Про те, що власники суден зацікавлені і надалі перевозити українське зерно через Чорне море, якщо можна буде зменшити ризики, написало днями інформаційне агентство Associated Press (AP) після розмов з представниками перевізників та страхових компаній.

Продовження поставок з України залежатиме від того, чи будуть судна застраховані на випадок можливих пошкоджень або травм і смертей членів екіпажу.

Страхуються самі судна, які перевозять українське зерно, і можуть коштувати десятки мільйонів доларів, також життя і здоров’я команди, – на борту може бути від 20 до 22 моряків, – і сам вантаж, яки може коштувати десятки мільйонів доларів, говорить виданню Джаенда Крішна, заступник голови морських радників у консалтинговій компанії з морських досліджень Drewry.

Страхувальники знають, що у Чорному морі кораблі можуть зіштовхнутися з вибухонебезпечними мінами, у них можуть влучити випадково при обстрілі порту, або ж самі стануть мішенню, що, на думку співрозмовника АР, було б «величезною ескалацією».

«Питання на мільйон доларів полягає в тому, чи є загрози для торговельного судноплавства серйозними і чи погрози буде виконано», – каже АР Джон Стауперт, старший менеджер з охорони навколишнього середовища та торгівлі Міжнародної палати судноплавства, великої судноплавної групи, яка представляє 80% світового комерційного флоту.

Стауперт каже, що «судноплавство завжди було дуже, дуже стійким перед обличчям такого роду ризиків», але зараз «немає способу дізнатися про те, що точно може статися, доки це не станеться».

Але страхувальники можуть погодити страхувати такі ризики, якщо будуть гарантії з боку ООН, чи іншої організації, яка може зменшити ризики, кажуть представники галузі.

В статті використано матеріали АР, Reuters.

Форум

Розсилка

Відео - найголовніше

Recommended

  • Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram

    Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram

XS
SM
MD
LG