Міжнародна організація «Репортери без кордонів» звинуватила Об’єднані Арабські Емірати у незаконних арештах людей, які використовували популярні телефонні системи Блекбері для організації вуличних протестів проти підвищення цін на бензин. Цей інцидент, на думку правозахисників, служить яскравим свідченням того, як уряди по всьому світу збільшують свій тиск на Інтернет та мобільні технології, щоб обмежити свободу висловлювання людей.
Дубаї нещодавно заборонили використовувати системи мобільного зв’язку Блекбері. На думку влади, кодування повідомлень, які використовує Блекбері, дозволяє терористам обмінюватися повідомленнями, які не може перехопити і прочитати уряд. «Репортери без кордонів» вважають, що це - лише привід, який використовує ОАЕ, аби обмежити свободу слова в мережі.
Правозахисники повідомляють, що у багатьох країнах світу зараз спостерігається тенденція наступу урядів на Інтернет. Як каже Роберт Ґуера - директор Проекту свободи слова в Інтернеті, що діє при Домі свободи, цей процес навіть вже отримав свою назву – Репресії 2.0.
«Ми мусимо реагувати на випадки стеження за обміном інформації в Інтернеті, до яких вдаються уряди. Репресії 2.0 це - використання владою методів та інформації, що з’являється у соціальних мережах, для наступу на вільне суспільство».
Як приклад Ґуера наводить Туніс, уряд якого звинувачують у проведенні високотехнологічних Інтернет атак проти активістів та борців за права людини.
Адвокат з прав людини Синтія Вонг від Центру за демократію та технології каже, що навіть західні країни часом вдаються до кроків, які обмежують свободу в Інтернеті. Один з прикладів - заклики щодо обов’язкового фільтрування інформації в мережі з метою захисту дітей від шкідливих Інтернет-сайтів. Також, каже Вонг, боротьба з наклепами проти особи в Інтернеті, до якої починає вдаватися уряд, може покласти край анонімності, яку зараз гарантує Інтернет.
«Наміри більшості таких законодавчих ініціатив – дуже позитивні. Але урядове втручання в Інтернет може підірвати принципи свободи слова, які діють онлайн».
Уряди не єдині, хто відповідальний за обмеження свобод у мережі. Роль у цьому, - каже Вонг, - відіграють і інтернет-провайдери та телекомунікаційні корпорації.
«Ми бачимо все більше і більше випадків, коли уряди тиснуть на корпорації і змушують їх робити кроки, які допомагають владі стежити та цензурувати Інтернет».
Ґуера наводить приклад компанії Нокіа-Сіменс, яка на вимогу уряду Ірану встановила там найновішу телекомунікаційну систему з моніторингу дзвінків з мобільних телефонів. Ця система також дозволяє визначати точне місце перебування власників мобільних телефонів.
Один з директорів компанії Ґуґл Боб Бурстін вважає, що свобода в Інтернеті ніколи не буде абсолютною і люди не повинні ідеалізувати це середовище.
«Завдання компанії Ґугл є робити все можливе, щоб максимізувати доступ до інформації в Інтернеті і сприяти свободі висловлювання. Я дуже обережно використовую слово «максимізувати», оскільки абсолютної свободи слова не існує в природі».
У минулому уряди Таїланду та Туреччини погрожували закрити доступ до Ґуґл у себе в країнах, якщо компанія не обмежить доступ користувачів до певних вебсайтів. Ґуґл відхилив вимогу Туреччини. Тому ще з травня люди у цій країні не мають доступу до деяких сервісів Ґуґл, як наприклад YouTube. Бурстін говорить, що його компанія мусить знаходити компроміси з урядами різних країн, інакше місцева влада може повністю відрізати Ґуґл на своїх територіях. А люди від цього постраждають ще більше, - вважає він.
Правозахисників насторожує те, що корпорації йдуть на компроміси з урядами. Але вони вітають той факт, що провайдери послуг зв’язку розуміють важливість збереження свободи слова в мережі і роблять кроки, щоб цю свободу зберегти.
