Боргова криза ЄС домінуватиме на порядку денному зустрічі МВФ та Світового банку

У Вашингтоні 23-25 вересня відбуватиметься щорічна зустріч Світового банку та Міжнародного валютного фонду, на яку з’їжджаються міністри фінансів та керівники центральних банківських установ. Аналітики передбачають, що центральною темою зустрічі стане повільне економічне зростання країн Заходу та, у першу чергу, боргова та банківська криза в Європі.

Глобальна фінансова система опинилася на порозі нової кризи, яка може бути гіршою за падіння 2008-го року. Але якщо минулого разу світ до кризи підштовхнули надмірні приватні запозичення у США, то цього разу проблемою є державний борг європейських країн. Економісти передбачають, що міністрам фінансів країн Єврозони доведеться почути від МВФ та Світового банку чимало критики на свою адресу.

«На сьогодні європейці не змогли розробити цілісну стратегію подолання того, що перетворюється на повноцінну кризу в Єврозоні», – каже експерт Інституту Брукінгса Доменіко Ломбарді.

Ймовірність глобальної фінансової кризи, спричиненої можливим дефолтом Греції, збільшується за умов повільного зростання економік Європи та США.

«Ринки стали більш скептичними щодо здатності політиків та урядів стабілізувати державні борги власних країн. Побоювання, які раніше стосувалися країн на периферії Єврозони, зараз поширилися на інші європейські держави, і навіть на Японію та США», – пояснює головний економіст МВФ Олівер Бланчард.

Якщо не будуть запроваджені рішучі кроки з розв’язання проблеми, каже Бланчард, довіра до європейських фінансових інститутів зникне взагалі. Аналітик Доменіко Лобмарді каже, що швидкого досягнення політичних угод не очікує:

«Міжнародний валютний фонд, безумовно, може діяти в якості посередника в діалозі між міністрами фінансів у всьому світі, включно з Європою. Але це все, що може зробити МВФ».

На необхідності рішучих кроків наголошувала і голова МВФ Крістін Лаґард:

«Розвинуті економіки, зокрема, матимуть кволе, нерівне зростання з неприйнятно високим рівнем безробіття. Боргова криза в Єврозоні поглибилась. Фінансова ситуація погіршується. Без колективних рішучих дій існує великий ризик, що найбільші економіки знову увійдуть в рецесію замість того, аби рухатися уперед».

Очікується, що до діалогу приєднаються і країни, що розвиваються, зокрема Китай та Бразилія. Ці країни, так само як і Україна, у разі рецесії постраждають у першу чергу через різке падіння свого експорту до європейських країн.