Актуально
Диверсифікаційна візова програма США: що потрібно знати, аби не програти
До закінчення так званої лотереї "зелена картка" (Диверсифікаційна візова програма - прим. ГА) залишилося менше двох тижнів. Проводиться вона урядом Сполучених Штатів щороку. Її мета - урізноманітнити етнічний склад населення США, її учасники – громадяни країн з історично низьким рівнем міграції до Сполучених Штатів. Наразі розігрується 55 тис. дозволів на проживання в цій країні.
Вичерпна інформація про Диверсифікаційну візову програму уряду США доступна на сайті посольства Сполучених Штатів Америки в Україні та сторінках посольства у соціальних мережах.
Впродовж останніх років, Україна входить до країн з найбільшою кількістю заявників. За даними Держдепу, у 2018-му році 4 478 українців стали переможцями лотереї, а подавались того року близько 953 000.
Грати та не здаватися – одна з тактик, яка може принести перемогу в розіграші. Оксана Яричківська разом зі своїми батьками та старшою сестрою переїхали до Сполучених Штатів 17 років тому. Це була мрія її мами, яка хотіла, щоб доньки отримали хорошу освіту та можливості самим обирати, де жити. Єдиним шляхом досягнути цього на той момент для родини була диверсифікаційна візова програма.
«Десять років мама заповнювала анкету та грала. Останній рік, коли подавала документи, сказала, що вже багато разів пробувала. І якщо цього разу не вийде, значить так має бути. І вона виграла», - розповідає Яричківська.
зараз заявки прив'язані до номерів паспортів, відповідно, зменшилася кількість зловживаньІрина Мазур, міграційна адвокатки та партнерка Mazur Law Firm
За словами Ірини Мазур, міграційної адвокатки та партнерки Mazur Law Firm, минулого року уряд США вніс кілька важливих змін у процедуру проведення лотереї, мета яких – зменшити зловживання. Зокрема, тепер заявка прив`язується до номера паспорта. Мазур пояснює, що раніше відсутність цієї норми давала можливість одній людині подавати багато заявок. «Це викликало багато спекуляцій. Але оскільки зараз заявки прив'язані до номерів паспортів, відповідно, зменшилася кількість зловживань»,- додає вона.
Заходи були результативними, адже кількість заявок зменшилася майже втричі. Наприклад, якщо для участі у лотереї на 2020-ий з України було подано 580,6 тис. заявок (разом з членами родини - понад мільйон), а то на 2021-ий – вже 210 тис. (разом з членами сім`ї – 426 тис).
Саму ж лотерею Мазур називає досить простим способом отримати диверсифікаційну візу. Адже брати участь може практично будь-хто. По суті, єдина вимога – це наявність повної середньої освіти або досвіду роботи впродовж 2 років.
В той же час вона звертає увагу на те, що при заповненні документів треба бути дуже уважним і надавати повну та правдиву інформацію. Особливо прискіпливо потрібно заповнювати розділи про членів родини, і вносити в тому числі і нерідних дітей, якщо заявник перебуває у шлюбі, а його партнер має дітей від попередніх стосунків. «Відсутність повної інформації у заявці може призвести до автоматичної дискваліфікації, навіть якщо ви виграєте у лотерею», - попереджає Мазур.
Також важливо зберігати реєстраційний номер. Адже саме з його допомогою у травні 2021-го, коли будуть оголошені підсумки, потрібно буде самому перевірити результати гри. Зараз повідомлення про перемогу не приходять.
Мазур додає: в цього року Ковід вніс свої корективи у лотерею. Через те, що консульство, а також міграційний інституції США довгий час були зачинені або працювали у обмеженому режимі, документи багатьох українців, які виграли в лотерею, не були вчасно оброблені. У підсумку люди не отримали візу.
«Ті люди, які отримали свої візи до початку пандемії, змогли приїхати, а ті, котрі застрягли в процесі і не отримали візи до 30 вересня, не зможуть приїхати. Адже в США фінансовий рік закінчується 30 вересня, тому віз до закінчення календарного року більше немає», - пояснює вона.
Українець Олександр Осипенко - один з тих, хто буде випробовувати вдачу цього року. Кілька років тому з його легкої руки диверсифікаційну візову лотерею виграли друзі родини.
«Ідея виникла спонтанно. Ми зателефонували нашим друзям і запропонували спробувати зіграти разом. Вони погодилися. Ми всі разом в один вечір сіли та заповнили анкети та забули про це. Вже навесні згадали і перевірили. Ми не виграли, а вони виграли та поїхали», - розповідає Осипенко.
Після того, як друзі поїхали, Сашко з дружиною кілька років поспіль продовжували грати, проте, безуспішно. Цього року також планують заповнити анкету. Каже, що продовжують грати не скільки для себе, стільки для дітей.
Мазур, в свою чергу, радить тим, хто грає не один рік і хоче виграти у лотерею, не зволікати. Адже у США наразі відбуваються зміни у міграційній політиці, яка стає більш жорсткою. Зараз ці трансформації стосуються тих іммігрантів, які подаються на диверсифікаційну візу, вже перебуваючи в США. Вони мають довести, що здатні себе фінансово забезпечувати.
«Зазвичай, міграційні процедури в США, незважаючи на те, чи люди вже всередині країни, чи намагається отримати документи в консульстві – були майже однакові. Відповідно, я передбачаю, що на наступний рік ці ж зміни у процедурі будуть застосовані і для консульських процесів», - підбиває підсумки міграційна адвокатка.
Дивіться також: У більшості американських штатів зростають темпи поширення COVID-19 і кількість госпіталізацій
Всі новини дня
Вибори у Словаччині — як вони вплинуть на підтримку України. Відео
Роберт Фіцо, який відкрито каже про наміри переглянути зовнішньополітичний курс Братислави і, зокрема, відмовитися від активної підтримки України, може прийти до влади у Словаччині. Очолювана ним соціал-демократична партія “Смер” нині лідирує. Що означає обрання Фіцо для України — знає Богдан Цюпин
Наближення ймовірного шатдауну американського уряду. Відео
Опівночі в суботу збігає термін, до якого американський Конгрес має погодити фінансування бюджету, аби уникнути часткової зупинки роботи уряду, так званого шатдауну. Наразі республіканці і демократи не можуть дійти згоди щодо плану, аби профінансувати уряд бодай тимчасово.
- Голос Америки
"Щоб купувати речі, потрібні гроші". Білий Дім - про допомогу Україні у разі шатдауну
В уряду Сполучених Штатів є "певні залишкові кошти", але шатдаун матиме вплив на допомогу Україні. Про це під час брифінгу у Білому Домі повідомила директорка Офісу менеджменту та бюджету США (відділ при Виконавчому офісі Президента США) Шаланда Янґ.
"Ми не можемо робити більше із меншими ресурсами, коли мова йде про зусилля воєнного часу. Правила існують не просто так. На те, щоб закуповувати певні речі, потрібні гроші" - заявила Янґ.
Але навіть, якщо США зможуть надсилати допомогу Україні, немає гарантії, що не постраждає "готовність" самих Сполучених Штатів, додала чиновниця.
Якщо Конгрес США до кінця вересня не ухвалить бюджет на наступний фіскальний рік, це може паралізувати роботу частини державних інституцій. Це й називають у США терміном "шатдаун".
У Конгресі також обговорюють законопроєкт про тимчасове фінансування уряду на 45 днів у разі неухвалення бюджету. Серед іншого, у цьому проєкті мова йде і про гроші для України.
- Голос Америки
Столтенберг впевнений, що Польща та Словаччина продовжуватимуть військову підтримку України
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг у п’ятницю висловив впевненість, що Польща та Словаччина продовжуватимуть підтримувати Україну у її війні з Росією після виборів, незважаючи на нещодавню різку риторику щодо Києва, повідомляє Reuters.
Напруга між Польщею та Україною дещо послаблюється після серії гарячих суперечок протягом останніх тижнів щодо заборони на продаж у своїх країнах українського зерна, яку Польща, Угорщина та Словаччина вирішили продовжити, щоб захистити місцевих фермерів, стурбованих низькою ціною на українське зерно, про це раніше повідомляв Голос Америки.
Переговори щодо поставок українського зерна до Польщі йдуть у "хорошому напрямку" після того, як "певні емоції" вгамувалися, заявив у середу міністр сільського господарства Польщі Роберт Телюс після віртуальної зустрічі з українським колегою Миколою Сольським.
"Я очікую і впевнений, що Україна та Польща знайдуть спосіб вирішити ці проблеми без негативного впливу на військову підтримку України", - сказав Столтенберг в інтерв'ю Reuters у Копенгагені.
Словаччина від початку повномасштабного вторгнення була вірним союзником України, надсилаючи військову техніку, включаючи винищувачі МіГ-29 і систему ППО С-300. Як повідомляв Голос Америки, розклад сил перед парламентськими виборами у Словаччині вказує на можливість повернення до влади колишнього прем’єр-міністра Роберта Фіцо, який каже про наміри переглянути зовнішньополітичний курс Братислави і, зокрема, відмовитися від активної підтримки України.
"Який би новий уряд не був у Словаччині, ми продовжуватимемо збиратися на засідання НАТО, і я впевнений, що ми знайдемо способи продовжувати надавати підтримку, як ми це робили після кожних виборів у цьому альянсі з початку війни", - заявив в Копенгагені Столтенберг.
Українська правозахисна організація отримала престижну нагороду від фундації Джорджа та Амаль Клуні "За справедливість"
У Нью-Йорку відбулась церемонія нагородження переможців правозахисної премії Albie Awards, яку заснували голівудський актор Джордж Клуні та його дружина Амаль – відома правозахисниця. Премію назвали на честь судді Албі Сакса, який боровся з апартеїдом в Південній Африці.
Червоною доріжкою перед початком церемонії пройшлися Меріл Стріп, Метт Деймон, Данатела Версаче, Скарлет Йогансон та багато інших відомих зірок світового шоу-бізнесу. Серед лауреатів цьогорічної премії – українська правозахисна організація Truth Hounds.
Американський актор Метт Деймон не може стримати свої емоції, говорячи про Україну та її громадян, які борються за відновлення справедливості через війну Росії проти України. Саме він презентував номінацію "Справедливість для тих, хто вижив", в якій перемогла українська правозахисна організація Truth Hounds.
Виконавчий директор організації Truth Hounds Роман Авраменко вперше виступає перед такою аудиторією. Він пишається роботою, яку робить його організація, фіксуючи воєнні злочини в Україні.
Назва його організації у перекладі з англійської – "Гончаки за правдою" – не залишає запитань щодо того, чим вона займається. Роман, жартуючи, додає, що часто їх ще називають "нишпорками за правдою". За його словами, головне, щоб їхня робота допомогла тим, хто став жертвами російської агресії.
"Коли ми йдемо від них, бачимо, якими очима вони на нас дивляться, це сильно зобов'язує. Ми можемо у своїх зубах принести цю справедливість назад людям", - розповідає Роман Авраменко.
Анна Нейстат – у фундації подружжя Клуні «За справедливість» очолює напрямок, який займається злочинами Росії в Україні. З початком повномасштабного вторгнення притягнення російських воєнних злочинців до відповідальності для фонду стало одним з ключових завдань. Вона розповідає, що команда фонду та Truth Hounds день і ніч працювали над притягненням до відповідальності винних за злочини в Україні.
"Тому для нас це була не просто організація, навіть не українська організація. Це був близький партнер", - зазначила Нейстат.
Організації почали співпрацю практично одразу після вторгнення. За словами Нейстат, методологія збору доказів у них дуже схожа. За її словами, фундація Клуні не веде узагальнену документацію щодо порушення прав людини, а зосереджена на порушенні конкретних кримінальних справ, тому ретельно працює над збором доказів, адже лише докази, зібрані належним чином, можна використовувати для кримінального переслідування.
Нейстат додає, що ціль премії – розповісти усьому світу про конкретних людей, які борються за справедливість.
"У випадку з Україною про те, що відбувається, почув весь світ. Але мало хто знає, чому їм відомо про це. Дуже мало людей знають, що насправді існують такі люди, як Роман", - пояснює вона.
Документуванням воєнних злочинів Роман Авраменко займається з 2014-го року. У вересні 2014-го він поїхав у свою першу польову місію з документування воєнних злочинів у Донецькій та Луганській областях, згодом додався і Крим. За його словами, вже тоді було зрозуміло, що потрібно негайно документувати докази, бо вони втрачаються, і потім їх відновити буде неможливо.
Із тих пір Роман та його команда провела понад 220 польових місій, більше третини з них - за останні півтора року. До повномасштабного вторгнення організація займалася не лише документуванням злочинів, а й процесуальними змінами, працюючи з прокурорами та змінюючи їхні підходи до воєнних злочинів. Згодом ця організація почала поширювати діяльність в інших країнах. "На жаль, багато є країн з активними чи замороженими конфліктами. Ми навчали групи правозахисників та представників громадянського суспільства в Грузії, Таджикистані, Казахстані, були і під час нового кола конфлікту у Нагірному Карабаху", - розповідає Роман.
З початком повномасштабного вторгнення запит на експертизу Романа та його колег збільшився у рази. Тому довелося збільшити кількість документаторів, юристів, розслідувачів та польових виїздів. До прикладу, зараз команда працює у Миколаївській та Херсонській області, документуючи наслідки підриву Каховської дамби.
Авраменко каже, що вони відрізняються від інших організацій тим, що працюють над притягненням до індивідуальної кримінальної відповідальності за вчинення міжнародних злочинів.
Від 2014 року команда працювала таким чином, щоб докази, які збираються, можна було використовувати в кримінальних справах в судах, і "щоб настала справедливість у вигляді кримінального переслідування".
Всього з 2014 року Truth Hounds вдалося задокументувати близько 4,5 тис. воєнних злочинів. Частина з них стала основою для двох із трьох позовів, які фундація Клуні разом з Truth Hounds готуються подати правоохоронним органам однієї з європейських країн для порушення кримінальної справи в рамках так званої універсальної юрисдикції.
Роман пояснює: з самого початку повномасштабної війни команда розуміла, що основний тягар з переслідування воєнних злочинців ляже на українську систему правосуддя. "Тому ми додатково розуміли, що потрібно застосовувати принцип екстратериторіальної юстиції, щоб інші країни переслідували воєнних злочинців за злочинів скоєнні на території України", - пояснює він.
Найстат додає, що правозахисники та юристи намагаються встановити виконавців, конкретно командирів, які відповідальні за все, що відбувалося на окупованих територіях або за невибіркові обстріли з використанням конкретних видів зброї.
Кожна зі справ, які її фонд планує подавати правоохоронцям, стосується кількох злочинів. "Тож ми справді намагаємося знайти закономірності. Перша справа стосується страт та тортур. Друга - невибіркові напади, які призвели до незаконних смертей. Третя - весь спектр воєнних злочинів на окупованих територіях – сексуальне насильство, страти, тортури, грабунок, знищення майна. У кожному випадку ми представляємо тих, хто вижив, або сім’ї людей, які були вбиті. Це дуже важливий крок", - розповідає представниця фонду "За справедливість".
Нейстат додає, що ці три справи – лише початок шляху. Фундація "За справедливість" з партнерами у рамках універсальної юрисдикції готує й інші більш складні справи, зокрема, щодо широкого застосування тортур у різних регіонах України, а також мають намір зосередитись на Маріуполі та побудувати справу навколо облоги міст і сіл.
Роман Авраменко додає, що це складний та довгий шлях, до якого має готуватися як суспільство, так і жертви. "Люди хочуть справедливість "тут та зараз", і швидко втрачають мотивацію. Наша задача, серед іншого, підтримати їхню мотивацію, не обіцяти багато, не обіцяти, що все обов'язково буде і буде швидко", - пояснює він.
Правозахисник зізнається, що сам пережив подібні емоції у 2015-му році. "Цей момент розпачу, коли ми працюємо, а нічого не міняється. І лише зараз є перші паростки й перші результати того, що було тоді напрацьовано. Тому це треба робити", - переконаний він.
Авраменко сподівається, що однією з країн, яка включиться у притягнення російських воєнних злочинців до відповідальності, будуть і Сполучені Штати.
У грудні минулого року Конгрес США вніс правки до Закону про воєнні злочини, які дозволили кримінальне переслідування воєнних злочинців на території США.
Форум