За 2 хвилини Лінкольн виклав всю філософію США та суть громадянської війни

Американці з повагою ставляться не лише до своїх ветеранів, а й до своєї порівняно недовгої історії. 19 листопада виповнюється 150 річниця з часу, коли у розпал Громадянської війни, президент Авраам Лінкольн, на військовому цвинтарі біля містечка Ґеттiсбурґ у Пенсильванії, виголосив коротку промову, якій судилося стати путівником розвитку Сполучених Штатів як молодої, прогресивної держави.

Прослухайте промову!



За кілька місяців до події на місці промови відбулась кривава битва, що визначила хід Громадянської війни.

Промова президента Лінкольна була короткою, тривала лише 2 хвилини. Утім вплив вона мала величезний, оскільки підтвердила принципи американської демократії, за які боролися північні штати у війні з Півднем. Головною темою промови була битва біля Ґеттісбурґа, що забрала життя десятків тисяч солдатів по обох сторонах конфлікту.

Професор історії Університету Маямі у штаті Огайо Мартін Джонсон є автором книги «Написання Ґеттісбурзького послання». Він каже, що промова президента була покликана заручитися підтримкою громадськості на користь Союзу, в який входили північні штати:

«Він знав, що йому треба справити враження на країну, пояснити причин війни, чому вона була важливою і критичною».

У Ґеттісбурзі в Лінкольна було помешкання, куди він часто навідувався, щоби відпочити від політичних баталій у Вашингтоні. Програмний директор музею-садиби президента Колі Гокінс каже, що відпочинком це житло назвати важко, адже розташований він поруч цвинтаря, куди щодня привозили загиблих.

«Це підштовхнуло його до роздумів, дало йому можливість сформулювати ідеї щодо Громадянської війни та скасування рабства. Лінкольн бачив поховання щодня».

Ці ідеї, за словами Гокінс, якраз і лягли в основу Ґеттісбурзького послання, в якому, серед іншого, містилися запозичені з Декларації про Незалежність цитати про те, що «усі люди створені рівними». Лінкольн також говорив про «нову націю, засновану на ідеалах Свободи».

Ці слова зворушують людей і сьогодні, – говорить 12-річна Керрі Отал:

«Він скасував рабство. Свобода для кожного є дуже важлива. Рабовласники вважали, що свобода це право на володіння рабами, а раби думали, що свобода це значить бути вільному. Мені здається, Лінкольн дав кожному свободу, на яку він заслуговує».

Історики вважають, що Лінкольн написав послання у Білому домі, а відтак вніс поправки уже в своєму будинку в Геттісбурзі. Такої думки, серед іншого, історик Мартін Джонсон:

«Промова стала знаменитою і важливою майже негайно, тому що люди, і особливо редактори газет, політики зрозуміли, що в ній підсумовані уроки війни в дуже стислій формі. Впродовж місяців її цитували у всіх політичних виступах. Промова швидко вкоренилася у американській пам’яті».

Промова стала історичною не лише в Америці, каже історик Джонсон:

«Її вивчають у школах в Японії, Нігерії, Аргентині та інших країнах».

У своїй промові Лінкольн зауважив, «світ не дуже зауважить, і не згадає про, що ми тут говорили». Лінкольн не міг знати, що світ не лише запам’ятає його промову, але що вона буде серед найвідоміших в історії людства.

• У Варшаві пишуть заміну Кіотському протоколу
• При будівництві сонячної електростанції на черепах витратили 50 млн
• Літаюча лабораторія за 80 млн попереджатиме про урагани
• Курник у причепі. Так хазяйнують американці
• Чоловік, який співає блюз