Здобутки та прорахунки у політичній кар’єрі Госні Мубарака

Госні Мубарак керує Єгиптом майже три десятиріччя. Одні віддають йому належне за стабільність в країні. Інші ж звинувачують у нездатності підтримати економіку країни на належному рівні. За роки правління Мубарак заслужив репутацію суворого керівника, що відповідає його іміджу колишнього командувача військово-повітряних сил Єгипту.

У жовтні 1981-го року, того часу віце-президент Єгипту Госні Мубарак був поруч з президентом країни, коли під час військового параду Анвара Садата розстріляли армійські ісламські екстремісти. Свідком замаху став також Девід Отавей, тогочасний шеф-редактор корпункту газети «Вашингтон Пост» в Каїрі:

«Я був на трибуні, коли вбили Садата, і бачив як повністю приголомшений Мубарак вибрався з купи стільців та струсив бруд з голови».

Мубарак став президентом Єгипту через вісім днів після вбивства Садата. Як згадує Отавей, Мубарак був впертим лідером, якого мало цікавили добрі стосунки із західною пресою:

«Він завжди був малослівний. Відповідав загадково і тихо. Ти не був впевнений, що саме він має на увазі. Він не пропонував якогось бачення для своєї країни окрім стабільності».

Протягом 30-річного правління Мубарка Єгипет був стабільною державою, яка дотримувалася умов непопулярної всередині країни мирної угоди з Ізраїлем. Саме через угоду з Ізраїлем, підписану у 1973-му році, Єгипет втратив повагу в арабському світі, однак Мубараку вдалось відновити репутацію країни серед сусідів. Його уряд також грав провідну роль у палестино-ізраїльському діалозі та мав добрі стосунки зі Сполученими Штатами. Однак, критики звертають увагу на те, що одночасно в країні порушувалися громадянські права. А незадоволення певних кіл вилилось у кілька замахів на життя президента. Утім, до них Мубарак поставився по-філософськи, кажечи, що ніхто не живе вічно.

Президента та його правлячу партію не раз звинувачували у залякуванні виборців та ув’язненні опозиціонерів, таких як члени руху «Братів-мусульман».

Незадоволення єгиптян також викликали кроки Мубарака, які були оцінені як підготовка сина на президентську посаду. А економічні реформи запроваджені в Єгипті, не зважаючи на свою успішність, лише поглибили прірву між бідними і багатими. Девід Отавей зазначає:

«Економічні реформи, започатковані у 2004-му році, принесли колосальні результати. За чотири роки національний валовий продукт виріс у понад два рази. Економіка переживала піднесення, але його не відчули пересічні люди, що вилилось у заворушення, які бачимо зараз».

У розпал демонстрації протесту Госні Мубарак звернувся до народу і запевнив, що не мав наміру балотуватися на черговий президентський термін на виборах у вересні цього року. Він, однак, відмовляється негайно піти у відставку і обіцяє забезпечити мирну передачу влади майбутньому, законно обраному керівництву країни. «Історія розсудить мене», – підсумував свій виступ все ще президент Єгипту Госні Мубарак.