Порятунок шахтарів, який вже встигли охрестити «диво у Сан-Хосе» все ще триває. Гірники провели на глибині 622 метри 69 днів. На поверхні їх зустрічали радісними вигуками. В їх обійми кидалися члени їхніх родин. Вітав їх і Президент Чилі. Деякі шахтарі роздавали рятувальникам каміння з підземної шахти, де вони провели 69 днів.
Рятувальники працюватимуть без перерви 48 годин – стільки триватиме рятувальний процес. Щогодини на поверхню піднімається один гірник. 20 хвилин забирає опустити капсулу, 15 хвилин – завантажити у неї людину і 15 хвилин – витягнути її на поверхню. До подорожі капсулою гірники мали підготуватися: вони споживали тільки рідку їжу, аби уникнути нудоти, та аспірин, щоби у судинах не формувалися тромби. Одразу після того, як шахтар потрапляє на поверхню, його гелікоптером доставляють до найближчого шпиталю. Це сподобалося не всім гірникам. Деякі з них висловили бажання чекати біля шахти, поки не буде витягнутий останній з їхніх товаришів. Але з медичної точки зору, а також – організації процесу – це не дуже зручно.
Один із перших шахтарів, якого було витягнуто на поверхню – 63-річний Маріо Ґомез. Він – найстарший серед гірників. Ґомез страждає на захворювання легенів через те, що дихав пилом, працюючи під землею 50 років.
Наймолодшому Джіммі Санчезу – всього 19. Кілька місяців тому він кинув школу, щоб фінансово забезпечити свою вагітну подругу.
Справжнім героєм серед 33 застряглих під землею гірників став Луїз Арзуа, начальник зміни, який виявився сміливим лідером і очолив групу. Він втримав шахтарів від паніки у перші дні та запровадив спеціальний раціон, щоби порівно поділити запаси їжі – дві чайні ложки тунця, півсклянки молока та одне печиво кожному раз на 48 годин. І так протягом 17 днів. Це, мабуть, і врятувало гірників від голодної смерті. Луїз Арзуа буде витягнутий з шахти останнім.
