Блог "Моя Америка" відображає лише особисту точку зору автора. Думки, висловлені цим автором, не обов'язково відповідають офіційній позиції Голосу Америки.
Моє знайомство з медициною в США почалося у ролі перекладача. Саме цей підробіток я обрала на перші місяці після переїзду до Штатів, перекладаючи на прийомах у лікаря, в спілкуваннях з медперсоналом і навіть в операційних.
Перше, що мене шокувало в американській медицині, це те, що і старенька малозабезпечена бабуся, яка користується соціальною страховкою Medicare і мільйонер, який приїхав лікуватись з-за океану за великі гроші - всі, як правило, мають увагу лікаря 10 хвилин і чекають на обслуговування по годині, причому мільйонеру довелося чекати довше, поки лікарня не перевірила наявність депозиту.
Практично всі лікарні США приватні, а от оплата витрат хворого здійснюється з різних джерел - власної кишені, приватної страховки, чи від держави.
На відміну від Києва, де приватні та державні лікарні неможливо переплутати, настільки вони різні - практично всі лікарні США - приватні, а от оплата витрат хворого здійснюється з різних джерел - власної кишені, приватної страховки, чи від держави. І гроші - чималенькі. Купити страховку часто обтяжливо для сім’ї. Якщо дохід родини трохи перевищує середній, вона втрачає право на соціальну страховку і мусить платити за неї сама кілька сотень доларів на місяць.
Моя подруга - Тетяна веде декілька курсів в університеті, має чоловіка - заступника голови фірми з пошиття чоловічого одягу. Страховка на пару їм коштує близько 500 доларів на місяць. Щоб знизити навантаження і не потрапити під штраф, вони купують страховку не на повний рік. Навіть приватне страхування, як правило, не покриває видатки повністю.
Ти не розумієш – навіть коли є страховка, рахунки продовжують приходити!
«Ти не розумієш – навіть коли є страховка, рахунки продовжують приходити!» - бідкається Тетяна.
Тема медичної системи є чутливою в США, активно обговорюється в суспільстві і є обов’язковим елементом політичних програм партій. Навіть на цьогорічному конкурсі «Міс США», переможницю збентежили питанням про медицину, а її відповідь, що охорона здоров’я є розкіш, а не право людини, взагалі викликала ґвалт в соцмережах.
"Я маю на увазі, - щоб мати доступ до страховки, треба спершу мати роботу", - пояснювала красуня, але після критики преси, змінила свою думку і просто зазначила, що вона вважає, що їй пощастило зі страховкою, тому що вона працює на уряд.
Для населення похилого віку ситуація цілком різниться. Турбота про літніх людей в США є великим пріоритетом і соціальні програми покривають значно більше витрат на лікування.
Якщо людина віком за 65 років не в змозі самостійно вести господарство, дбати про себе та помешкання і не має грошей, щоб сплатити за такі послуги, то за неї такий догляд оплачує держава.
Таким піклувальником може стати хто завгодно. Одного разу на прийом до лікаря, разом з бабусею прийшла молода жінка.
«Яка дбайлива родичка!», - подумала я. Згодом виявилось, що бабуня самотня, а дбає про неї сусідка, яка приділяє цьому декілька годин на день і отримує плату від соціальних служб.
Часто хтось із сім’ї бере на себе піклування за старшим родичем, отримуючи компенсацію від держави. Водночас, до такої сім’ї регулярно навідується соціальний працівник і ретельно перевіряє чи не кривдять літню людину. Якщо, наприклад, бабуня за якою доглядає її зять, має на нього найменші нарікання, то соціальний працівник дуже серйозно ставиться до таких “ремствувань” і може заборонити зятю надалі виконувати обов’язки піклувальника.
Оплата є пристойною. Наприклад, моя знайома – бухгалтер, жінка середнього віку, змогла піти з роботи і три роки опікуватися своєю старенькою мамою.
Справді, про суспільство судять з того як воно опікується своїми літніми людьми. Молоді, здебільшого керуються принципом Амосова «здоров’я здобувай сам» і активно займаються спортом і профілактикою хвороб.
Дивіться також: Персональні роботи - помічники людей літнього віку
