Спеціальні потреби

Ассанжа не відпускають під заставу на час розгляду апеляції про екстрадицію до США


Джуліан Ассанж. 13 січня 2020 р.
Джуліан Ассанж. 13 січня 2020 р.

Засновник WikiLeaks Джуліан Ассанж отримав відмову у звільненні під заставу на час завершення справи про його видачу для суду у Сполучених Штатах.

Суддя Ванесса Бараітсер, яка 4 січня постановила проти екстрадиції Ассанжа з огляду на його психічне здоров’я і зокрема загрозу самогубства, сказала двома днями згодом, що відпускати його не можна, допоки у Лондоні розглядатимуть американську апеляцію на відмову про видачу до США.

Ця справа ще не виграна… результат апеляції ще не відомий.
Суддя Ванесса Бараітсер

«Я вважаю, що є суттєві підстави вважати, що у разі сьогоднішнього звільнення пана Ассанжа він не з'явиться до суду на розгляд апеляції», - сказала суддя.

Вони наголосила, що «коли йдеться про пана Ассанжа, то ця справа ще не виграна… результат апеляції ще не відомий».

Міністерство юстиції США каже, що і далі хоче притягнути Джуліана Ассанжа до відповідальності за 18 обвинуваченнями на підставі американського закону про шпіонаж і за змову з метою незаконного проникнення в урядові комп'ютерні системи.

У разі визнання вини у Сполучених Штатах 49-річному Джуліану Ассанжу загрожує багаторічне покарання у в’язниці суворого режиму.

Ассанж провів вже понад 8 років, переховуючись у будівлі еквадорського посольства у Лондоні, а потім у британській в’язниці після того, як не виконав рішення британського суду про його екстрадицію до Швеції, де його підозрювали у зґвалтуванні.

Шведська прокуратура закрила справу Ассанжа через термін давності та інші технічні причини.

Джуліан Ассанж та його прихильники віддавна наполягали, що усі звинувачення проти нього пов’язані з намаганнями посадити його у в’язницю в Америці.

Захисники називають Ассанжа журналістом - викривачем і стверджують, що у його справі йдеться насамперед про принципи свободи поширення інформації.

Але критики закидають, що він маніпулював викриттями, і вказують, що оприлюднення деяких документів поставило під загрозу життя людей.

2010 року сайт WikiLeaks опублікував документи міністерства оборони США та звіти американських дипломатів, отримані з допомогою колишнього службовця американської розвідки Бредлі/Челсі Менінґа, який визнав викрадення, відбув кількарічне ув’язнення і згодом змінив стать з чоловічої на жіночу.

Окремо Ассанжу закидають, що під час виборчої кампанії у США 2016 року була розповсюджена викрадена, як вважають росіянами, інформація на шкоду Гілларі Клінтон, яка тоді змагалася за президентську посаду з Дональдом Трампом.

Дивіться також: Новий розвиток у справі Шеремета. Реакції журналістів, правоохоронців. Відео

Recommended

  • Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram

    Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram

XS
SM
MD
LG