Вашингтон – 30 листопада. Президента Росiї Путiна гостро розкритикували в американськiй пресi за, як сказано, його намагання вплинути на подiї в Українi. Останнi статтi на цю тему появилися в газетах Вашингтон пост та Вол стрiт джорнал. Оглядач Джордж Вил пише у столичній Вашингтон пост, що цi намагання зокрема зумовлені загальним радянським минулим обох країн. Бажання Росії--метрополії, мати Україну за свою колонію і у сфері свого впливу, завжди було притаманно їй. Це бажання, яке трохи було згасло у період після розвалу СРСР та хаотичного правління Єльцина, набуло нового поштовху з приходом Путіна, а особливо ж з перетворенням об’єднаної Європи з суто географічного--від Атлантики до Уралу-- поняття на могутній політичний і економічний союз, який Путін не сприймає. І не дарма, уважає Джордс Вил: якщо Туреччина стане членом ЄС, то західна демократія межуватиме з Іраном. Якщо ж туди вступить Україна, то з Росією.
Україна здобула незалежність 13 років тому, пише далi американський оглядач. Це час, який знадобився США для прийняття декларації незалежності і виборів першого президента, коли внутрішня єдність держави була під сумнівом. Наразі ж на сході України, який тяжіє до Росії, все частіше звучать заклики до відокремлення і автономії. Газета зазначає, що сьогодні як ніколи є сильними сепаратистські сили релігійно-націоналістичного гатунку; вони стоять за недавніми подіями у колишній Югославії, Іраку і колишньому СРСР. Україна, на заході якої розмовляють українською і сповідують католицизм, а на сході в основному розмовляють російською і ходять до православних церков, напевно, є останнім «киплячим казаном» політичних суперечностей. США, чия зовнішня політика є заручницею січневих виборів у палестинській автономії та в Іраку, дуже пильно відстежує події в Україні, але цей інтерес не відповідає можливостям країни впливати на ці події. Вил уважає, що проблемою для України й інших країн, які слідкують за розвитком подій, є Путін. Напевно, держсекретар США Павелл мав на увазі Москву, коли сказав, що законний уряд не може з’явитися в результаті несправедливих виборів, підсумовує оглядач.
Газета Вол стріт джорнал піддає російського президента критиці за те, що він, занурившись з головою в скандал з підтасованими президентськими виборами в Україні, двічі поздоровив Януковича з перемогою. Інстинкт радянського апаратчика не залишав у нього сумніву: вердикт, оголошений з кремлівських башт, перетворить його перемогу на реальність. Насправді ж Путін продемонстрував повне нерозуміння того, наскільки змінився світ відколи він, як молодий офіцер КДБ, був покликаний захищати самозванну правлячу еліту. Багатолюдні демонстрації в Києві недвозначно нагадують Путіну, що власть Москви над цією країною давно вже канула в літу. Якби вибори були чесними, не сумнівається Джорнал, перемогу отримав би Віктор Ющенко, а не фаворит Путіна Віктор Янукович. Ядро спротиву становить організація «Пора», яка справедливо очікувала від влади спрофи фальсифікації результатів на користь Януковича.
Однак ситуація виникла дуже небезпечна, застерігає Джорнал: адже Янукович і його прибічники із східних регіонів натякають на можливість громадянської війни. Але на боці демонстрантів--демократичні держави світу, Європа і США, обурені підтасовкою виборів, цього разу виступають єдиним фронтом і відмовилися визнавати результати виборів. На думку багатьох оглядачів, єдиним виходом з тупика є проведення у грудні повторних виборів, але багато залежить від Кучми: чи піде він на співпрацю, чи намагатиметься все-таки проштовхнути Януковича. Путін же, уважає Вол стріт джорнел, в черговий раз виявив нехтування принципами демократії і думкою міжнародного співтовариства, відкрито намагаючись відтворити російську імперію. Втручання до внутрішніх справ України--це не перша, але найсерйозніша спроба у цьому напрямку. Путін, підсумовує Джорнал, бачить, що в Україні формуються інститути громадянського суспільства, про що говорять мирні демонстрації. Він прагне покласти цьому край і не допустити, щоб подібний рух поширився на Росію, загрожуючи його авторитарній владі. Однак історія не по його боці.
