Ще рік тому, коли Америка у своїй війні проти талібів в Афганістані відчувала безпрецендентну підтримку усього світу, хто б подумав, що зараз у можливій війні з Іраком її підтримуватиме лише Великобританія, - -пише на редакційній сторінці газети Вашингтон Пост Збігнев Бжезінский, колишній радник президента Картера з питань національної безпеки. Чому все так радикально змінилося, запитує експерт, і те, що Ірак відверто порушує резолюцію ООН, викликає стільки суперечок серед найближчих союзників США?
На думку Бжезінського, у справі з Іраком США наголошували на неясному понятті «зміна режиму» і бажанні одноосібно розпочати війну. Потім, коли Вашингтон передав справу на розгляд ООН, його почали підозрювати у політичних іграх, пише Вашингтон пост. По-друге, Білий Дім не продемонстрував чітко своїм союзникам зв’язку між близькосхідним тероризмом і проблемами регіону. Це викликало підозріння, що Вашингтон використовує кампанію проти тероризму у власних цілях на Близькому Сході. По-третє, Білий Дім почали підозрювати в подвійних стандартах щодо Іраку і Північної Кореї. Результатом може бути те, пише Бжезинський, що усунення Гуссейна підірве лідерські позиції США у світі. Бжезинський у цьому зв’язку радить Білому Дому, зокрема, не встрявати у полеміку з найвідданішими союзниками; визнати зв’язок між роззброєнням Іраку і досягненням миру між Ізраїлем і палестинцями; та надати інспекторам ООН ще кілька місяців праці.
Редакційна Лос-Анджелес таймс пише, що демонстрації миру в Європі не мусять створювати враження про одностайну опозицію європейців можливій війні з Іраком. Навіть Франція, найзапекліший опонент Вашингтону, визнає, що Ірак мусить бути роззброєний і співпрацювати з інспекторами більше, ніж він це робив досі. А східно-європейські країни підтримують Вашингтон. Єдність Європи необхідна для допомоги у боротьбі з тероризмом, та розбудові повоєнного Іраку, підсумовує Лос Анджелес таймс.
Між тим, оглядач Вашингтон Таймс Тоні Бленклі різко критикує Францію за погрози заблокувати вступ кількох східноєвропейських країн до ЄС за їх підтримку позиції Вашингтону щодо Іраку. Бленклі уважає таку позицію президента Шірака відвертим тиском і радить взагалі не шукати підтримки Парижу, особливо ж з огляду на історію його капітуляції у сороковому році перед Гітлером.
А голова партії Христиансько-демократичнй союз Німеччини Анджела Меркель пише у газеті Вашінґтон Пост, що канцлер Шредер, який різко проти силового розв’язання іракської кризи, не віддзеркалює думок всіх німців. На думку Меркель, війна не може уважатися прийнятним засобом розв’язання політичних розбіжностей. На це вказують сумні уроки німецької історії, і на цьому ґрунтує свою політику Шредер. Але він забуває, що війна, однак, залишається крайнім засобом, до якого звертаються тоді, коли всі інші провалилися. Ситуація з Іраком якраз і підходить до цієї межі, пише Анджела Меркель на сторінках Вашингтон Пост.
Американський оглядач цієї ж газети І-Джей Діон, так же, як і Меркель, сумнівається в офіційній позиції власного уряду. Ці сумніви з’явилися, пише він, тоді, коли Білий Дім не спромігся підготувати Америку до тривалих жертв, необхідних для досягнення війною обіцяних її прихильниками результатів. Ми все ще не знаємо, зазначає він на сторінках Вашингтон Пост, як же конкретно США мусять розпоряджатися наслідками своєї очікуваної перемоги у війні.
Дещо намагаєтьсмя пролити світло на це професор воєнної академії Вест-пойнт, Джейсон Камінс у газеті Лос-анджелес таймс. На його думку, США мусять негайно накреслити план повоєнного розвитку Іраку з трьох пунктів. По-перше, це фаза негайних дій (рік після війни), поєднаних із зміною режиму в Іраку, здобуття підтримки населення, та забезпеченя легітимності перехідного уряду. По-друге, проміжна фаза (до трьох років), пов’язана із розбудовою економіки. По-третє, це довготермінова фаза, пов’язана з інтеграцією країни у світ, приватизацією економіки, і залученням інвестицій, пише Джейсон Камінс у газеті Лос Анджелес Таймс про проблеми повоєнного устрою Іраку, залишаючи, втім, відкритим питання, звідки візьмуться гроші на це.
А Джеймс Зогбі, президент арабсько-американського інституту у Вашингтоні, зі сторінок балтіморської газети Сан висловлює впевненість, що підтримка американцями політики Буша щодо Іраку зменшиться, якщо вони зіткнуться з її коштами та наслідками. Дилеми американського менталітету і політики, якщо резюмувати, думки Зогбі, виглядають так: чи готові американці наразі до розв’язання проблем Іраку, залишаючи нерозв’язаними численні проблеми вдома, зокрема, як стимулювати кволу економіку; чи не призведе надмірна зосередженість на Іраку до втрати підтримки Америки Європою на світовій арені, без чого вона не зможе бути лідером?
