Співробітники кафедри економіки Гарвардського університету Дейвід Катлер, Ед Глезер, та Джесі Шапіро сумісно з Національними інститутами геронтології США нещодавно завершили велике комплексне дослідження, покликане пролити світло на національну проблему США---ожиріння. Чому американці різко потовстішали в останні двадцять п’ять років, --запитують автори. Коротко, відповідь полягає у слідуючому. Вони стали їсти більше, споживаючи більше калорій. Але чому--тому, що голодні? Ні, кажуть автори дослідження, з яким кожен може ознайомитися в Інтернеті, а тому, що технологія неймовірно полегшила процес харчування, завалюючи споживачів десятками тисяч найменувань готових продуктів.
Автори, за фахом--економісти, пропонують таку пояснювальну схему феномену споживання американцями більшої кількості калорій у порівнянні з шістдесятими роками. Вони рекомендують виходити з принципу поділу праці у приготуванні їжі. Сорок років тому це було сімейною справою: сім’ї готували її разом і разом їли вдома. Відтоді в цій галузі сталася революція, порівняна з технологічними революціями сімнадцятого і інших століть, пов’язаних з масовим виробництвом товарів на мануфактурах та заводах. Тільки цього разу замість машин та механізмів з конвеєрів почали зіскакувати заморожені піцци, торти, та ін. Отже, роблять висновок дослідники, перехід від індивідуального до масового приготування їжі в кілька разів зменшив час, необхідний на це, і, відповідно, збільшив її кількість та асортимент. Але чи можна ставити на одну дошку приготуваня їжі та виробництво машин?
Ні, кажуть вони. Гарвардські вчені виявили ще одну важливу тенденцію, а саме: діаметральну протилежність ставлення до феномену ожиріння з боку медиків та виробників. Медики стривожені цим і б’ють на сполох. Натомість, стандартно-економічний підхід каже: будь-що знижувати собівартість продукції, часто-густо за рахунок зменшення затрат виробництва на одиницю продукції. Однак, між машинами і їжею існує суттєва різниця: ми не їмо машин! Їжа, твердять автори, це специфічний, людський продукт. Її приготування не можна порівнювати з виробництвом машин, де зниження собівартості збільшує конкуретноздатність і процвітання фірми. З їжею навпаки: чим менше часу витрачено на її приготування з сирих продуктів, тим нижча її якість, і вища шкідливість для організму. Отже, в рамках доповняльного аналізу, стандартно-економічний, кількісний підхід має розглядатися у єдності з покажчиками якості життя. В нашій наступній передачі, присвяченій праці гарвардських вчених про причини ожиріння американців, ми розглянемо те, як вони намагаються робити це.