Число країн, які мають (або можуть мати) ядерну зброю, все збільшується. Столична Вашингтон пост пише, що за останні п’ять років Іран використовував мережу підставних фірм для маскування своїх таємних планів побудувати заводи виробництва збагаченого урану або плутонію-компонентів ядерної зброї. Заводи розташовані поблизу міст Натанз та Арак на південь від Тегерану, повідомляює опозиційне угруповання Національна рада спротиву Ірану. Про існування об’єктів іранський уряд повідомив МАГАТЕ лише після оприлюднення інформації про них опозицією минулого серпня, пише Вашингтон пост.
Російські та українські науковці,- продовжує часопис,- допомагали у реалізації таємних проектів, а матеріали для них представники іранських підставних фірм здобували в Індії та Китаї. Іранські урядовці, пише Вашингтон пост, заперечують ядерні амбіції Тегерану, пояснюючи існування цих заводів та проектів намаганнями мати ядерні джерела енергії в додаток до нафто-газових. США скептично ставляться до цих пояснень і поділилися своїми занепокоєннями з цього приводу з росіянами, повідомляє Вашингтон пост.
Поряд з Іраком, Іраном та близько-східними проблемами, світова преса значне місце приділила і українським негараздам. Британська Файненшл таймс коментує рекомендацію Міжнародної організації для протидії відмиванню брудних грошей (ФАТФ) ввести санкції проти України через брак спротиву цій практиці. Міністерство фінансів США у зв’язку з цим вимагає від банків ідентифікувати утримувачів рахунків при грошових трансакціях між Україною і США на суму у понад п’ятдесят тисяч доларів. США, зазначає Файненшал таймс, вказують на недостатність зусиль України у галузі протидії відмиванню грошей, зокрема, на неповідомлення правоохоронних органів про великі операції. Разом з тим, як відзначає інша газета - Вол стріт джорнел, міністерство фінансів США не має доказів, що Україна була притулком для грошей терористів, а вказує на слабкість законів, які б протидіяли цьому.
Коресподентка газети Вашингтон пост Шерон Лафраньєр у статті під заголовком «Тактика залякування посилюється в Україні,» аналізує стиль так званої «дозованої демократії» по-українськи. Її ознаки: тиск на нелояльних владі бізнесменів. Якщо раніше від бізнесу вимагалося знайти «дах» від якогось із місцевих «братків,» то наразі від них вимагається присяга на лояльність про-президентським силам, пише Лафраньєр. Далі - тиск на медія. Президента, як рекомендують темники з його адміністрації, зображувати лише у позитивному світлі. Поразки, як у Празі на саміті НАТО, демонструвати, як дипломатичні перемоги. Ще один напрямок тиску - на суддів, які наважуються відходити від «телефонного права.» Як приклад, Лафраньєр посилається на суддю Печерського райсуду Замкове́нка, який відпустив Юлію Тимошенко з в’язниці у березні минулого року, а наразі ризикує сам туди потрапити за обвинуваченнями у зловживанні посадою. Все це призвело до нинишньої кризи у стосунках США і України -- яка колись була третім найбільшим отримувачем американської допомоги, пише Вашингтон пост.
Канадська Ґлоб енд Мейл у статті «Його (тобто Кучми) репутацію неможливо зіпсувати» наводить слова керівника Головного інформуправління адміністрації президента Сергія Васильєва, якому приписують авторство темників. Він вперше назвав організаторів касетного скандалу. Це, на його думку, «підробка, сфабрикована працівниками американської адміністрації, які виступають за відставку Кучми і заміну його ...Ющенком.» У зв’язку з цим, Ґлоб енд мейл відзначає посилення анти-американської тональності і риторики в українських медія, як і те, що Кучмі досі вдавалося виходити сухим із хвиль все гучніших скандалів, і що всі ці кризи за кордоном виглядають набагато серйознішими, ніж всередині країни.
Журнал Тайм пише, з посиланнями на бізнесмена Михайла Свистовича, пов’язаного з Нашою Україною, що урядові чиновники змовилися закривати будь-який незалежний від режиму бізнес, особливо ЗМІ. Протести проти Кучми, на думку Свистовича, не мають успіху, оскільки треба не обіцяти скинути його, а міняти менталітет населення, як у Польщі робила Солідарність. Віктор Ющенко уважає, що Україна, не створивши системи гарантій демократії, вже живе у диктатурі. Поки там не зміниться система, причому під тиском з середини, продовжує лідер Нашої України, матимемо тільки клони Кучми, пише журнал Тайм.
Торкаючись чеченської кризи у Росії і останньої ініціативи Кремля з проведення конституційного референдуму у республіці, Крісчен сайєнс монітор запитує, чи підтримають чеченці це намагання Путіна поставити віз перед коня, себто запровадити атрибути миру до закінчення війни. Населення Чечні опинилося наразі між двома вогнями: воно не підтримує сепаратистів на кшталт Шаміля Басаєва, і водночас уважає росіян джерелом всіх негараздів. В цьому плані остання ініціатива Кремля розцінюється чеченцями як замасковане намагання поховати навічно питання незалежності Чечні, пише Крісчен сайєнс монітор.