Заперечуючи мораль всім відомої казки про трьох поросят, будинок із соломи є не таким вже і програшним варіантом. У Каліфорнії стають все більш популярними будівлі з використанням солом’яних снопів, на обігрів яких витрачається менше енергії, а сама технологія будівництва є екологічно чистою. Втім, хоча від вовка такий будинок і захистить, у тих, хто хоче придбати солом’яні хати, часто виникають проблеми із отриманням позики у банках.
Такі солом’яні хати будуються у місті Себастопол, штат Каліфорнія. Архітектор Дейвид Еркін, який спеціалізується на екологічному плануванні та дизайні, пояснює, що каркас дому заповнюється снопами соломи, яка служить чудовою ізоляцією. Говорить архітектор Дейвид Еркін:
«Такі балки зазвичай використовуються при спорудженні стріху. Ми їх ставимо вертикально і заповнюємо соломою».
Друзі та колеги зібрались попрацювати разом над спорудженням солом’яної хатини. Це – давня традиція, коли уся громада допомагала у будівництві підручних будівель – таких, як коровники чи сараї. Учасники будівництва закладають снопи у північні і західні стіни. Дейвид говорить:
«Ми наслідуємо традицію, коли родина, друзі, громада збираються допомагати у будівництві. Тут господарі та їх друзі, а також деякі працівники нашої фірми і будівельники разом закладають снопами соломи каркас цієї невеличкої хатки».
Будівництво з застосуванням соломи походить з Північного заходу США. Уперше метод почав застосовуватися у 19 сторіччі в штаті Небраска, де ґрунт надто піщаний, щоби витримати інші будівлі.
«Хтось мудрий побачив ці снопи і подумав: О, це можна використовувати в будівництві! – каже Дейвид.
Хоча солома може видатись поганим матеріалом для будівництва, насправді вона є тривкою і ефективною ізоляцією. Водночас вона є екологічно чистою.
Хати мають дерев’яний каркас, заповнений снопами соломи, та покриті гіпсом, цементом чи глиною. Дейвид наголошує, що такі хати вогнестійкі та можуть встояти землетрус.
Втім дуже важливо тримати снопи сухими та захищати їх від гризунів. Отже водопровідна система у таких будинках розміщується назовні, щоби запобігти намоканню. Ванна кімната робиться водостійкою.
Південні стіни хати мають великі вікна, щоби пропускати сонячне світло і тепло, яке тримається дуже довго, завдяки стінам, заповненим соломою. Замовниця хати Ілейн Заудерер та її чоловік задоволені цим методом будівництва. Ілейн каже:
«Ми шукали, щоби будівля була стійкою та потребувала менше електроенергії. Навіть не знаю, коли я вперше почула про такі будівлі, але якось побачила фотографію і зрозуміла, що вона мені подобається через товщину стін і можливість мати великі вікна. Всі ці деталі мені сподобались».
Як пояснює Дейвид Еркін, солом’яна хата мусить мати три основні компоненти: широку основу, яка відділяє снопи від бетонного фундаменту; широку стріху, щоби захищати стіни від дощу; і водостійке покриття.
Подібні будівлі стають дедалі більш популярними у Каліфорнії та їхні стандарти починають врегульовуватися.
Рисова солома вважається відходами, і в 1992 році у штаті було прийнято закон про зменшення обсягів її спалення. У 1995 році штат схвалив правила будівництва із застосуванням соломи в намаганні розвинути ринок утилізації відходів господарств, що вирощують рис.
Даґ Ебрайт, будівельний підрядчик, наголошує, що завдяки солом’яним хатам зменшується потреба у матеріалах з дерева:
«Це зменшує потребу у деревині, а в нашій індустрії цей матеріал використовується не дуже ефективно. Також утилізуються такі відходи, як солома, які за інших обставин просто спалюються».
Солом’яні хати, однак, коштують на 5-10 % дорожче від звичайних. І знайти банк, який погодився би надати позику, досить важко. Втім банківський посередник Майкл Лоґан підказує, як це все-таки можна зробити:
«Ключовим в отриманні банківської позики є правильний опис типу споруди. Треба казати «целюлозна споруда», а не «хата з солом’яних снопів». Треба вміти подивитись на все з перспективи банкіра».
Очікується, що після кількох років різкого спаду, будівництво у США знову почне набирати темпи. Тож і попит на солом’яні хати також, ймовірно, зростатиме.
