За підрахунками Національної коаліції боротьби за права бездомних, три з половиною мільйони американців щодня ночують на вулицях великих та маленьких міст Сполучених Штатів. Щоправда, точну цифру встановити не можливо, і у коаліції побоюються, що у зв’язку з економічною кризою, бездомних можливо більше. Чимало з цих людей душевно хворі або мають згубні залежності, а чимало просто не в змозі платити за житло. Хоча держава допомагає фінансово бездомним, основний тягар допомоги цим людям несуть на собі церкви, гуманітарні організації та пересічні американці.
Коли життя в американській столиці оживає, Джонатан Джордж прокидається на сходах церкви Об`єднбаних методистів неподалік Капітолійського пагорба. Незабаром з’являється після пробіжки Роб Фарлі, адвокат за спеціальністю і прихожанин церкви.
Два роки тому місцеві мешканці почали жалітися на бездомних, які ночували на сходах церкви. Тож, Робу доводилось їх будити щоранку і просити перейти в інше місце. Якось один з бездомних попросив його кави і Роб зробив те, чому вчить християнська релігія.
«Мені не хотілося цим займатися, оскільки поспішав на роботу, але було холодно і я запросив його до церкви на каву».
Спочатку це була лише кава, але з часом інші бездомні почали збиратися в церкві. І кава переросла на сніданок та дружбу.
Джонатан Джордж приходить сюди снідати вже майже два роки. Більшість свого життя він працював завгоспом у багатоквартирному буднику. Після скорочення, опинився на вулиці, оскільки не мав чим оплатити квартиру.
Щоранку, 7-8 людей приходить до церкви снідати та привести себе в порядок після ночі, проведеної на вулиці. Роб та інші прихожани, за допомогою соціальних служб міста, намагаються допомогти бездомним повернутися до нормального життя.
«Ми налагодили контакт з соціальною працівницею уряду міста, і вона допомагає нам знайти для цих людей постійне помешкання».
Як розповідає пастор церкви Аліса Ласатер, це не легке завдання, але є певні успіхи.
«Нам з Робом вдалося вмовити чотирьох людей почати лікування своєї залежності. Двоє з них роблять успіхи».
Роб зізнається, що бездомні у свою чергу змінюють життя благодійників.
«Я не знаю, що в них є, але вони змінили, принаймні, мене. Я став більш відкритим, краще розумію і ціню людей».
Змінюються і самі клієнти церковної кухні. Як каже Аліса Ласатер, деякі з цих людей говорять, що повірили у можливість змінити своє життя.
Ще до початку економічної кризи, щодня на вулицях Вашингтона жило приблизно шість тисяч бездомних. За 2008 рік, без даху над головою протягом певного періоду знаходилось 17 тисяч мешканців столиці. Скільки бездомних зараз, у час рекордного безробіття, ще не підраховано.
