Що краще: генно-модифіковане чи органічне фермерство?

Генетично модифіковані культури домінують на фермах Америки, та органічне вирощування теж зростає.
Чому все більше американських фермерів обирають генетично модифіковане вирощування, та чому дехто звертається до органіки?

Сполучені Штати є лідером у вирощуванні генетично модифікованих сільськогосподарських культур.
Завдяки цьому багато американських фермерів можуть конкурувати зі своїми колегами з інших країн, де дешева робоча сила. Адже модифіковані культури здатні самотужки боротися із різними видами шкідливих жуків, бур’янами та краще переживають складні погодні умови.

Однак існує чимало противників втручання у генетичний код культур. У Сполучених Штатах з’являється все більше фермерів, які відмовляються від допомоги науки у своїй роботі.

Втім, запобігти появі такого шкідника, як коробковий хробак, та його родича - кукурудзяного метелика - не легко. Саме це одна з основних причин чому фермер Джей Гандлі з міста Шамплейн, у штаті Вірджінія, вирощує генетично модифіковану кукурудзу.

«Ми бачимо в цьому суттєву перевагу. Кукурудзяний метелик може стати великою проблемою. Це, фактично, 100% ймовірність. Коробковий хробак також шкодить, але його не так часто бачиш на полях».

Джей Гандлі також вирощує генетично модифіковану сою. Перевага цієї культури у тому, що вона не гине після обробки навіть таким потужним гербіцидом як Раундап.
Цей хімікат дуже ефективний. Він вбиває майже всі типи бур`яну, який шкодить фермерським посівам. Гандлі каже, що трансгенна соя дуже стійка, і це йому подобається.

«Це зберігає час. Ми не повинні закінчити почату роботу сьогодні. Ми можемо зачекати до завтра».

Генетично модифіковане насіння коштує дорожче. За умовами контракту з постачальником зернобобових Гандлі не може залишити цьогорічну партію насіння для висіву у наступному році. Але його це влаштовує - як, зрештою, й інших фермерів. Адже переваги модифікованої сої вартують додаткових затрат. Цього року 85 % кукурудзи та 91 % соєвих бобів, вирощених у Америці, генетично модифіковані. Жодна країна не має таких високих показників.

Тоді як більшість американської кукурудзи, сої та бавовни є продуктом генної інженерії, невелика, але зростаюча група фермерів, схиляється до традиційного вирощування.

У Адамстауні, штат Меріленд, фермер Нік Меравел теж вирощує кукурудзу та соєві боби. Але він відмовляється працювати з генно-модифікованими культурами.

«Ми намагаємося зберегти природні процеси вирощування», - каже цей фермер.

Нік Меравел представляє дедалі зростаючу кількість фермерів, які не використовують генетично модифіковані добрива та інсектициди. У 2005 році органічна орна земля складала крихітну частину від усієї площі для вирощування культур у Америці - лише половину відсотка, згідно з показниками Міністерства сільського господарства. Але ця кількість подвоїлась у порівнянні з 1997 роком.

Нік Меравел впевнений, що генетична модифікація буде мати негативні наслідки. Це одна, - як він пояснює, - з причин його відмови від цього способу господарювання.

«Генно-модифіковані організми проникають у навколишнє середовище. Вони можуть продовжувати існування самі по собі. Тобто, ці рослини можуть розповсюджуватися та перемішуватися із іншими. Та я далеко не впевнений, що люди настільки ж майстерно зможуть цьому протидіяти».

Якщо у США вирощування генетично-модифікованих культур досить поширене, то у Європі прихильників продуктів генної інженерії значно менше, хоча дослідники кажуть, що їх вживання не шкодить ні здоров`ю, ні навколишньому середовищу.

Нік Меравел доповнює, що ще однією з причин чому він не вирощує генетично змінені культури є те, що вони йому просто не потрібні задля доброго врожаю.

«Як господарство натуральних продуктів, ми пропонуємо альтернативу. Та як ви бачите, врожай у нас є. Його не зіпсували ні комахи, ні хвороби, ні бур`ян. Ми можемо з ними боротися і без генно-модифікованої допомоги».

У добрі часи, як визнає Маравел, він не збирає стільки врожаю скільки його колеги, які використовують генно-модифіковані культури. Та у важкі роки, каже він, його врожай перевищує їхній.

Натуральні продукти з його господарства коштують дорожче, але попит на них все рівно є.

Потреби захистити навколишнє середовище та нагодувати планету постійно зростають. У таких умовах, багато експертів передбачають розвиток обох напрямків вирощування: як генно-модифікованого так і натурального.