СБУ порушила кримінальну справу щодо Голодомору

Розслідуванням Голодомору відтепер опікуватимуться криміналісти. Служба безпеки України порушила кримінальну справу за фактом здійснення геноциду 30-их років в Україні. Про це заявив у понеділок глава СБУ Валентин Наливайченко під час зустрічі з представниками Всесвітнього конгресу українців.

Як повідомив Наливайченко, кримінальну справу відкрито 22 травня за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 442 Кримінального кодексу України.

«Україна зібрала достатньо свідчень для порушення кримінальної справи про штучно створений більшовицьким режимом голод, який призвів до масового знищення цивільного населення», – наголосив очільник відомства, слова якого цитує прес-служба СБУ.

Під час зустрічі в СБУ Наливайченко подякував закордонним українцям за допомогу в збиранні матеріалів про злочини радянського режиму. Він також закликав діаспору допомогти в залученні до слідства провідних зарубіжних правників та адвокатів.

Своєю чергою, виконавчий секретар Світового конгресу українців Стефан Романів привітав рішення СБУ, назвавши його «значним прогресом у встановленні історичної справедливості».

А тим часом дехто з коментаторів налаштований скептично. Історія і кримінальний кодекс несумісні, твердять вони, і називають порушену СБУ кримінальну справу піаром.

Скептикам заперечує один з ініціаторів карного розслідування, голова товариства «Меморіал» імені В. Стуса Роман Круцик. Як він сказав в інтерв’ю «Голосу Америки», для позитивного для України рішення міжнародних організацій замало свідчень, записаних істориками. Потрібні юридично оформлені докази.

«Як тільки Верховна Рада [в листопаді 2006-го року] прийняла закон про визнання Голодомору геноцидом, я одразу звернувся до Генеральної прокуратури з вимогою порушити кримінальну справу. Тому що коли приймався цей закон, «регіонали» і комуністи мали один-єдиний аргумент проти: немає, бачте, прямих доказів.

Тобто на мою думку, після того як Верховна Рада прийняла закон, прокуратура мусила негайно порушити кримінальну справу за фактом геноциду 32-33-их років. Подібні справи мали бути відкриті по кожній області, кожному району. І до протоколів тих кримінальних справ слідчі повинні були записати свідчення очевидців.

Адже річ у тому, що згідно з кримінальним правом, свідчення, записані в протокол, є прямим доказом. Розумієте – ми таким чином знімаємо усі недомовки як всередині України, так і поза її межами. Ніхто вже не посміє казати, що нема прямих доказів. От вам прямі докази по всій Україні!

А друге, для чого це потрібно – кримінальна справа послужить матеріалом, який можна передати на розгляд ООН або, в майбутньому, міжнародного суду. Це буде вже офіційний юридичний документ, один з наших основних доказових матеріалів на міжнародному рівні», – зазначив голова товариства «Меморіал» Роман Круцик.