Після першого візиту держсекретаря Гілларі Клінтон у Китай, на її адресу посипались звинувачення з боку правозахисних організацій, що США пом’якшили критику Китаю за порушення прав людини. Це питання викликало дискусію щодо того, яку роль мають відігравати Сполучені Штати у захисті прав людини у світі, якщо самій країні можна дорікнути правопорушеннями у в’язницях Абу Граїб та Гвантанамо.
Цього місяця у Непалі та інших країнах світу масовими демонстраціями відзначено 50-ту річницю невдалого повстання мешканців Тибету проти його окупації китайським режимом.
Борці за права людини звинувачують Гілларі Клінтон у тому, що під час свого першого візиту в Китай вона не приділила достатньої уваги питанню дотримання прав людини у цій країні. Втім сама держсекретар наполягає, що США не змінили своїх позицій, але замість мовчання обирають діалог:
«Ми можемо багато з чим не погоджуватись, однак основною частиною нашої стратегії залишатиметься відкрита дискусія. Питання прав людини залишається одним із головних на порядку денному».
Заступник виконавчого директора правозахисної організації «Дім свободи» Томас Мелія - каже, що американські дипломати завжди мусять порушувати такі питання з іншими країнами, навіть якщо це може зашкодити в інших справах:
«Ми хочемо, щоб тривала постійна співпраця між нашим урядом та урядами інших країн, яка б свідчила, що це питання важливе для нас».
Правозахисники кажуть, що знущання американських охоронців над утримуваними у в’язниці Абу Граїб в Іраку у 2004-му та тортури в’язнів на базі Гвантанамо на Кубі значно послабили авторитет США у питанні захисту прав людини.
Говорить експерт правозахисної організації «Вахта прав людини» Джо Сторк:
«Ми втратили свій авторитет. І мине певний час, перш ніж ми знову зможемо його відновити».
Втім слід віддати належне урядові США, який притягнув до відповідальності винних у порушенні прав людини у в’язниці Абу Граїб, як також американській пресі, яка відкрито висвітлювала цей скандал.
Експерти сперечаються, як американські дипломати повинні пропагувати ідею захисту прав людини в інших країнах. Головний редактор журналу «Закордонна політика» Крістіан Броз каже, що дипломати мають показати, які переваги отримає країна, якщо дотримуватиметься таких прав, а не робити це вимогою.
«Сядьте з ними за стіл переговорів і скажіть: «Це пріоритет США та американського народу. І буде краще, якщо ви почнете рухатись у цьому напрямку».
Правозахисники зазначають, що за будь-яких обставин захист прав людини мусить залишатися одним із головних питань у закордонній політиці США.
Заступник виконавчого директора «Дому свободи» Томас Мелія продовжує:
«Це свідчить про те, ким ми є як країна, і яким є наше бачення кращого світу».
Експерти також кажуть, що адміністрація США має відстоювати боротьбу за права людини саме шляхом переговорів. Історична перемога Обами на президентських виборах може стати його найбільшим аргументом і прикладом дії вільного суспільства.
