Обама готує звернення до Конгресу і народу

У вівторок ввечері президент США Барак Обама звернеться до обох палат Конгресу та народу з щорічною промовою. Основним її фокусом стане економіка. Напередодні Обама виступив перед бізнесменами та політиками у Білому Домі, аби представити їм своє бачення, як він збирається подолати дефіцит, що у цьому році становить один трильйон триста мільярдів доларів та державний борг майже в одинадцять трильйонів.

Після виступу у Білому домі Барак Обама запропонував поставити йому запитання. Першим був його суперник на листопадових виборах Джон Маккейн, який звинуватив президента в надмірних тратах. Зокрема, що бюджет оновлення флоту президентських вертольотів, запланований ще за часів Буша, складе більше 11 мільярдів доларів. «Це ілюстрація того, як гарні ідеї дорого коштуватимуть платникам податків», - зазначив сенатор.

На що Барак Обама відповів: «Той вертоліт, що я зараз маю, видається мені цілком прийнятним. Звичайно мені важко порівняти... я раніше не мав гелікоптерів. Може, я був чогось позбавлений у житті та не знав про це».

Тим часом конгресмен-республіканець Джо Бартон розкритикував процес прийняття рішень новою адміністрацією.

«Республіканці у Палаті представників показали, якщо їх не включають до процесу прийняття рішень, то вони взагалі відмовляються голосувати за такі рішення».

І тут Обама з відповіддю не забарився. «Я думаю, що ви навели гарний приклад. З одного боку, більшість має бути відкритою. Але і меншість має діяти конструктивно».

У четвер Обама представлятиме бюджет на 2010 рік, який має розпочати процес зменшення державного дефіциту країни вдвічі до кінця його президентського терміну в дві тисячі тринадцятому році. Обама розраховує, що події в Іраку розвиватимуться позитивно, і не потребуватимуть великих витрат з боку США. Також, Обама планує збільшити податки для родин, що заробляють більше двохсот п’ятдесяти тисяч доларів на рік, з тридцяти п’яти до майже сорока відсотків.

А сьогодні на Барака Обаму чекає нелегке випробування – перше звернення до обидвох палат Конгресу у якості президента.
Останнім часом його часто критикують через те, що у своїх промовах він схильний перебільшувати економічні проблеми та навіть залякує американців. Чи міститиме його промова у Конгресі більше позитиву?

Історик Аміті Шлес вважає, що в нинішні часи потрібен справжній лідер. «Ми вивчили з Великої депресії, що лідер, який надихає, дуже потрібен! Його голос ніби сяє скрізь темряву».

В багатьох порівняння сьогоднішньої економічної кризи з Великою депресією, до якого часто вдається президент, викликає заперечення. Шлес вважає, що порівняння між сьогоднішньою кризою та Великою депресією це як порівняння між ураганом Катриною та зливою.

На початку 1933 року безробітним був кожний четвертий американець. Сьогодні безробіття дорівнює восьми відсоткам. Тоді люди забирали всі свої гроші з банків, призводячи тим самим до колапсу банківської системи як такої. Чимало людей голодували та жили за межею бідності. Економісти вказують на початок 1980-их як більш акуратну аналогію. Тоді Рейґан став президентом країни, де безробіття становило понад сем відсотків, а інфляція – дванадцять з половиною. Рейґан захопив американців своїм оптимізмом.

«Останнє десятиріччя бачило серію рецесій. Я вірю, що нащадки пам’ятатимуть наш час як еру американського відродження».

Шлес переконаний, що президент може змінити країну промовою. І великим компонентом цієї промови має бути надія.

Але і надлишок оптимізму може бути і небезпечним. Інший історик - Дуґ Брінклі нагадав про часи Буша.

«Президент Буш втратив підтримку тому, що під час війни в Іраку закликав американців йти до магазинів».

Експерти кажуть, що одного оптимізму може бути не достатньо. Але тоді, коли ринки діють не лише за законами економіки, а й психології, трохи оптимізму в президентському зверненні до народу не завадить.