Твори мистецтва, захоплені нацистами, повертають власникам

Підраховано, що сума захоплених нацистами в Другій світовій війні витворів мистецтва становить два з пловиною мільярда доларів, що перевищує ціну усіх мистецьких творів Америки на ті часи. Нещодавно Національні архіви США прийняли в дар фотоальбом, в якому задокументовано ряд мистецьких творів, захоплених нацистами.

Хоч альбом, виготовлений з неякісного паперу воєнних часів, вже розпадається, історики називають його безцінним. У ньому задокументовано грабіжництво нацистів часів Другої світової війни.

Під час Нюренберзького процесу 18 грудня 1945-го року тридцять дев’ять так званих гітлерівських альбомів, які містили фотографії мистецьких творів, було подано як доказ вкраденого мистецтва в єврейських колекціонерів.

Гітлер продавав ці твори і фінансував на виручені гроші воєнні дії.

Альбом, який передали Національному архіву США знайдено першим після нюренберзьких процесів. У ньому задокументовавно 50 малюнків, більшість з яких вже повернуто законним власникам. Помічник архіваріуса Майкл Куртц каже:

“Це показує розмах грабіжництва. Цього усвідомлення неможливо досягти, якщо лише читати про нього або вивчати документи”.

Американський підприємець і ентузіаст мистецтва Роберт Едсел подарував перші два альбоми Національним архівам у Вашингтоні. Він отримав ці альбоми від родини американського солдата:

“Цей солдат знайшов альбоми в районі Берхтезгадена наприкінці війни в травні сорок п’ятого року. Він привіз ці альбоми додому і вони валялись на даху впродовж багатьох років”.

Історики підрахували, що існує вісімдесят п’ять таких альбомів, з яких знайдено лише сорок один. Архівісти сподіваються, що ще не втрачені шанси на дальші знахідки. Завдяки цим альбомам власники мистецьких творів чи їх нащадки матимуть більше доказів свого власництва – що, як каже головний архіваріус Ґреґ Бредшер, легше зробити у США, ніж в Європі:

“В Америці усі штати юридично вважають вкрадену річ завжди вкраденою. Навіть якщо вона кілька разів поміняла власників, які нічого не знали про її історію, вона все одно є вкраденою. У багатьох європейських країнах прийнято закони, в яких говориться, що коли ви купили крадену річ, не знаючи про це, і можете довести своє незнання, то річ вважається вашею”.

Роберт Едсель вказує, що що більше подібних знахідок буде зроблено, то більше шедеврів буде повернути повноправним власникам.