У Славську відбувся міжнародний пленер художників (ВІДЕО)

Американський художник Ігор Филипів пише етюди Карпат. У штаті Коннектикут, де він мешкає, мальовничі гори Аппалачі, але українські, каже він, йому рідніші:

“Я Карпати більше люблю”.

Краєвиди осінніх Карпат привабили в селище міського типу Славське, що на Львівщині, художників з України, Казахстану, Сполучених Штатів. Перший у Славську міжнародний пленер, що відбувся тут у жовтні під патронатом Львівської національної академії мистецтв, припав до душі метрам живопису, в яких за плечима чималий досвід пленерів у різних країнах світу. Президент Академії мистецтв України Андрій Чебикін зазначає:

“Неповторно те, що пленер в Карпатах проходить, і в такому чудовому місці. А для художників – це море вражень”.

Зібрати в маленькому карпатському селищі три десятка іменитих майстрів пензля – ідея родини місцевих меценатів. У Славську кожен знає Ареф’євих – успішних сільських підприємців, що роблять бізнес на агротуризмі та вкладають гроші в мистецтво. Як каже господиня приватної оселі-готелю Оксана Ареф’єва, влаштування пленеру виявилось вигідне і господарям, і художникам:

“Їм подобалося в Славську малювати, подобалося в мене проживати, а мені подобалися їхні роботи і вони самі”.

Пані Оксана кохається у мистецтві, товаришує з багатьма київськими і львівськими знаменитостями, і вдома в неї вже зібралась міні-галерея з подарованих робіт. Карпатська природа сприятлива для творчості, і за два тижні перебування тут художники часом встигають зробити стільки, скільки вдома за півроку. Одна робота як плата за вибух натхнення – це більш ніж справедливо, – вважають митці.

“З матеріального боку позволити собі тут два тижні проживати, харчуватися і дати одну роботу – це, мені здається, дуже вигідний варіант”, – каже львівський художник Василь Боднарчук. З ним погоджується земляк Ігор Гапон:

“Слава Богу, що є такі люди, їх поки що небагато, але будемо надіятись, що це служитиме прикладом іншим бізнесменам. Що нарешті художники отримують підтримку, нарешті художниками зацікавились”.

На закритті пленеру виголошували промови, роздавали автографи, оглядали ще свіжі полотна на виставці-продажу. Мистецький десант покинув Славське, обіцяючи знову повернутись сюди навесні. Відтепер у міжсезоння, коли на гірськолижному курорті життя завмирає, тут пануватимуть музи. І хтозна – можливо, колись у Славську поряд із вказівною стрілкою на знамениту гору Тростян з’явиться інша – в картинну галерею.