Перший супутник запустив СРСР 50 років тому

Четвертого жовтня виповнюється 50 років з моменту запуску Радянським Союзом першого супутника. Це було фантастичним науковим досягненням того часу, але ті, хто його досяг, не ставили перед собою мету підкорити космос. Запуск супутника був незапланованим наслідком військового проекту часів холодної війни.

Четвертого жовтня 1957-го року з Космічного Центру Байконур у Казахстані в космос була запущена відполірована алюмінієва куля шириною 58 сантиметрів у діаметрі та вагою 83 кілограми. Наземна станція записала знамениті сигнали супутника в момент перетину навколоземної орбіти.

Радянські газети з гордістю рапортували про тріумф вітчизняної науки та технології. У заголовках тогочасних закордонних газет можна побачити, наскільки світ був здивований дізнатися про вихід на орбіту штучного супутника Землі.

Сьогоднішній директор російського космічного агентства Анатолій Пермінов тоді навчався у дев’ятому класі. Він каже, що запуск першого супутника вплинув на його рішення піти у космонавтику:

“Це було всезагальне свято. Більшість людей не розуміли, що відбулось, але була така ейфорія, яка досі збереглася в моїй душі”.

96-річний Борис Черток – один з небагатьох ще живих учасників запуску першого супутника. Він був заступником головного радянського конструктора Сергія Корольова:

“Для нас це була приємна несподіванка. В той час це дало нам почуття глибокого задоволення. І в цьому була певна частинка творчого щастя, коли ви розумієте, що здійснили те, на що не розраховували”.

Черток каже, що метою Радянського Союзу було розробити міжконтинентальну балістичну ракету, аби протистояти очікуваній ядерній загрозі з боку Сполучених Штатів. Але, розповідає він, ракети вибухали або їхня оболонка розпадалася, коли вони входили до більш щільних шарів атмосфери, повертаючись на Землю. Борис Черток каже, що Сергій Корольов мріяв про дослідження космосу та мало цікавився військовими цілями. Корольов доводив, що супутник не матиме проблеми з розпадом оболонки, тому що він не буде повертатися на Землю. На щастя, його мрія співпала з потребами Радянського Союзу.

Борис Черток каже, що над проектом запуску супутника у повній таємниці працювала команда з тисячі людей. Перший штучний супутник Землі залишався на орбіті 21 день.