Правляча партія і опозиція повинні домовитись про таку фігуру омбудсмена, яка буде політично незаанґажованою і представлятиме їх усіх. Так вважає один із претендентів на посаду уповноваженого Верховної Ради з прав людини, співголова Харківської правозахисної групи Євген Захаров.
11 січня Верховна Рада призначатиме уповноваженого з прав людини. Один з претендентів – відомий харківський правозахисник Євген Захаров. У разі свого обрання Захаров планує організаційну революцію:
“Якщо оберуть мене, я хочу організувати працю уповноваженого з прав людини таким чином, щоб вона стала ефективнішою за рахунок створення регіональної мережі представництв уповноваженого. Країна дуже велика і не можливо з Києва вирішувати всі питання”.
За словами Захарова, частину повноважень омбудсмена він делегує на регіональний рівень. У його планах, в разі обрання, також створення інституцій спеціалізованих омбудсменів. На думку правозахисника, Україна потребує трьох таких омбудсменів: з питань захисту прав дитини, захисту прав менши та з питань доступу до інформації.
Усе це дасть змогу розвантажити працю омбудсмена, який сьогодні отримує дуже багато звернень і не в силі їх усіх ефективно розглянути, – каже Захаров. Він пригадує слова екс-омбудсмена Ніни Карпачової, яка за 8 років отримала 620 тисяч звернень. Як стверджує правозахисник, за нинішньої організації роботи ефективний розгляд такої кількості звернень просто неможливий.
Кандидатуру співголови Харківської правозахисної групи, який має більш ніж тридцятилітній досвід захисту людських прав та громадянських свобод, запропонували півтори сотні українських громадських організацій. На думку правозахисників, цю посаду повинна обіймати лише людина політично незаанґажована. Саме тому Ніна Карпачова, що стала членом політичної партії, не може бути переобрана знову.
Захаров вважає: “Людина, яка належить до партійної сили, є політично заанґажованою і не може бути повністю неупередженою. Ця людина змушена захищати інтереси політичної сили тільки тому, що вона до неї належить. На неї поширюється партійна дисципліна, це просто аксіома.
Є формула англійського суду: говорити правду, всю правду і нічого, крім правди. Так от, в даному випадку маємо таку ситуацію, що говоримо правду, але не всю правду. А ту правду, яка стосується твоєї політичної сили – замовчуємо. І вже не можна буде говорити про корупцію в її межах, чи про інші якісь незаконні дії. Це відомо в світі. І тому всі рекомендації європейських інституцій доволі жорсткі: існують рекомендації Ради Європи щодо омбудсменів. Там, зокрема, сказано, що обмбудсмен має обиратися кваліфікованою більшістю голосів. Коли йдеться про такі вибори, то вже про політичні сили не йдеться. Там якраз різні політичні сили, і правляча партія, і опозиція мають знайти консенсус і домовитися відносно певної фігури, яка буде репрезентувати їх усіх, і саме в цьому є сенс такої інституції – що вона є політично незалежною і неупередженою”.
А тим часом розклад сил у парламенті, як виглядає, складається не на його користь. Очевидно, що коаліція голосуватиме за екс-омбудсмена, члена фракції Партії регіонів Ніну Карпачову. Окрім реґіоналів її кандидатуру підтримують соціалісти, яких Євген Захаров не влаштовує як противник політреформи. Висуванця громадянського суспільства готові підтримати лише опозиційні фракції – “Наша Україна” і БЮТ.
Так, “Наша Україна” закликала Верховну Раду під час голосування за посаду уповноваженого з прав людини не керуватися груповими та партійними інтересами. Таку заяву виголосив у вівторок з трибуни парламенту лідер фракції В’ячеслав Кириленко. Як він зазначив, правляча коаліція, маючи більшість, може прийняти рішення про пдітримку своєї кандидатури, але такий крок, за його словами, ніколи не знайде розуміння ні української, ні світової спільноти.
