Віктор Янукович став “політиком року”. Це один із результатів останнього соціологічного дослідження, яке проводив Центр Разумкова.
Настала черга Віктора Януковича приміряти лаври політика року. Його ім’я назвала четверта частина опитаних громадян. Торік, за версією Центру Разумкова, пальму першості отримала Юлія Тимошенко; усі чотири попередніх роки поспіль це був Віктор Ющенко.
У нинішньому році Тимошенко пересунулась на друге місце: політиком року її вважає тільки кожен п’ятий. Що ж до президента – в успішність його політики вірить лише 8,5 % респондентів.
Утім, соціологи відзначають, що підтримка глави держави, яка, було, впала ледь не до кучмівського рівня, починає потроху рости. За рівнем підтримки Ющенко сьогодні поступається лише Януковичу і Тимошенко, та ще опальному екс-міністрові внутрішніх справ Юрію Луценку. Ось яку логіку бачить у коливанні президентської популярності директор соціологічної служби Центру Разумкова Андрій Биченко:
“Я можу помилятися, але думаю, що низький рівень і зниження рівня підтримки президента пов’язане не так з якимись неправильними, з точки зору громадян, діями президента, а з тим, що цих дій, власне, немає. Навряд чи, крім політиків, дуже багато громадян можуть вважати діями переговори, підписання якихось документів, яких потім ніхто не виконує. І коли громадяни побачили якісь дійсно більш-менш конкретні дії Ющенка, то його підтримка стала зростати”.
Несподівано високою в грудні виявилась популярність міністра закордонних справ Бориса Тарасюка. Дії напіввідставного міністра громадяни вітають більше, ніж, скажімо, дії повновладного першого віце-прем’єра Азарова. Більшість громадян, за даними опитування, не підтримує відставок Тарасюка і Луценка, а їх звільнення вважає суто політичним.
Директор політико-правових програм Центру Юрій Якименко каже:
“Так, скажімо, понад 45 % громадян вважає, що відставка Луценка зумовлена незгодою з політичним курсом уряду та Антикризової коаліції, бажанням уряду та коаліції завдати шкоди президенту та зменшити його вплив на ситуацію в державі; також діяльність Луценка шкодила інтересам бізнесу, пов’язаного з урядом і коаліцією.
Серед опитаних 27 % тих, хто вважає, що причиною звільнення стала погана робота на посаді міністра або зловживання службовим становищем та корупційні дії.
Тобто ми ясно бачимо, що у розумінні громадян все ж таки переважає сприйняття цих відставок, як політично вмотивованих і як наслідку політичного конфлікту. Приблизно так само розподіляються відповіді і щодо Бориса Тарасюка”.
Що ж до підтримки політичних партій, то наразі немає великих змін. Якби вибори відбулися сьогодні, до парламенту потрапила б все та ж п’ятірка лідерів – Партія реґіонів, БЮТ, “Наша Україна”, СПУ і КПУ. За прогнозами соціологів, дострокових виборів, про які так багато говорять останнім часом, наступного року не буде – якщо уряду вдасться зберегти сяку-таку стабільність й уникнути нових масштабних соціальних потрясінь у зв’язку з підвищенням комунальних тарифів.
Ситуація законсервувалася, а про невдоволення свідчить те, що більшість населення вважає: загалом стан справ у країні погіршився, а події розвиваються в неправильному напрямі. Так вважає 60 % опитаних, і це гірший показник, ніж був до президентських виборів.
За словами соціологів, подібно до розчарування однієї половини країни після приходу “помаранчевих” до влади, пішов процес розчарування іншої половини, після приходу у владні кабінети “біло-блакитних”.
Андрій Биченко каже: “Певне розчарування відбувається. Власне, як і підйом не був таким великим, так і спад не є таким стрімким, а досить повільним. Якщо ми кажемо про помаранчеву коаліцію, то тут була подібна тенденція, коли обвал довіри до них відбувся під час розколу в їхньому таборі у вересні минулого року. Тут таких подій немає, тому ця тенденція має плавний і дуже повільний характер”.
