Чотири гривні на рік на безпеку. Такою буде вартість вступу до НАТО з розрахунку на одного українця. Що означатиме вступ до НАТО для економіки України? Питання досліджували експерти Фонду “Демократичні ініціативи” у рамках проекту “ясників” – просвітницьких матеріалів про НАТО.
Вступ до НАТО коштує дуже дорого, і економіка України цього не витримає. Це один із поширених міфів про НАТО. І ось його розвінчання: вартість членського внеску становитиме 40-50 мільйонів доларів на рік, або 4 гривні з одного українця.
Попередню цифру експерти вирахували за аналогією до сусідньої Польщі. Подібно до всіх десяти нових членів альянсу, поляки не дуже потратились на вступ, оскільки не вдавались до масового переозброєння військ і не розміщували на своїй території іноземних військових баз. Саме такий “суто паперовий” варіант вступу, кажуть експерти, вигідний і Україні. Використовуючи лише політичний “дах” НАТО, вона зможе за невеликі кошти гарантувати такий рівень безпеки, який, не будучи членом альянсу, не може собі забезпечити, навіть якби витрачала на оборону весь до копійки державний бюджет.
Сплачуючи щороку 40-50 мільйонів доларів, що матиме Україна натомість, крім надійної безпеки? На це питання експерти відповідають, демонструючи табличку приросту інвестицій до країн-сусідів після їхнього вступу до НАТО. Гроші йдуть туди, де безпечно: у Польщі, Чехії, Угорщині приплив іноземних інвестицій за рік після вступу зріс у три з половиною рази. До того ж, інвестиції з країн НАТО, на відміну від інвестицій з Росії, це легальні, “чисті” гроші, які ламають систему корупції, покращують клімат для підприємницької діяльності.
Говорячи про переваги вступу до НАТО для економіки України, експерти особливо наголошують на тому, що членство в НАТО різко збільшить шанси вступу України до ЄС – а це залучення до гігантського європейського ринку, поширення на Україну євросоюзівських програм розвитку, нові стандарти добробуту.
Існують, однак, і аргументи протилежного змісту. Опонентами вступу України до НАТО виступає більшість керівників українських підприємств оборонно-промислового комплексу. За даними експертного опитування, нещодавно проведеного Центром досліджень армії, конверсії та роззброєння, 17 із 39 опитаних директорів оборонних підприємств очікують збитків від вступу України до альянсу, оскільки це скоротить ринки збуту для українського збройного експорту в Росію.
Коментуючи ці дані, координатор програми “Ясники про НАТО”, експерт Інституту зовнішньої політики Олександр Палій, визнає: бізнес не любить змін і для українських оборонних підприємств перспектива виходу на нові ринки це шок, але водночас і шанс:
«Якби в радянських директорів в 91 році спитали – чи ви хочете збереження такої системи, яка існувала на той час, чи ви хочете ринкової економіки, вони б усі сказали, що хочуть тієї системи, яка була на той час. Але ринкова економіка набагато ефективніша і дає людям можливість не стояти в чергах за зубними щітками. І так само вона дає можливість виробляти нові зразки озброєнь, які будуть конкурувати з якимись європейськими озброєннями, і з російськими, і з китайськими і так далі».
Як каже Палій, згортання росіянами співпраці з Україною в оборонній сфері іде постійно з 91 року. Цей процес, зумовлений бажанням Росії розмістити на своїй території всі замкнені цикли виробництв озброєнь, триватиме далі -- незалежно від вступу чи невступу України до НАТО.
Експерт зазначає також, що вступ до НАТО негативно позначається насамперед на низькотехнологічних оборонних комплексах країн – нових членів і відкриває нові можливості для конкурентозданих оборонних виробництв. А саме високотехнологічний військово-промисловий комплекс є конкурентною перевагою України.
