Чого слід очікувати від української економіки? Амбіції і реальні можливості України – як на них дивляться українські посадовці та західні інвестори. Українська тема після помаранчевої революції звучить дедалі частіше у виступах провідних політиків світу, а відомі аналітики змагаютсья у передбаченнях щодо розвитку економічної ситуації в Україні. Сьогодні фiксується підвищене зацікавлення цією однією з найбільших країн пост-радянського простору. Прийнято навіть зрівнювати її з Росією. Особливо це кидалось у вічі на нещодавньому міжнародному промисловому ярмарку у німецькому місті Ганноверi, де Росія виступала офіційним партнером «Ганновер-Мессе».
Український національний стенд привабив там багато гостей, що дало підставу говорити про те, що ця країна у найближчому майбутньому зможе претендувати на статус офіційного партнера, і що їй потрібно найближчим часом привабити західних інвесторів. Говорить керівник Бюро співпраці з країнами СНД акціонерного товариства «Дойче Мессе» Ірене Вайсгаар: [переклад з російської] «Я чула про ці розмови і вважаю, що коли сама Україна вважатиме необхідним і важливим для себе, дійсно використати платформу Ганноверського ярмарку, то я думаю, що ми також активно її підтримаємо. Втім, важливо не лише мати добру ідею, як країна-партнер, але важливо, щоб умови і те, що тут буде показано, відповідало очікуванням і вимогам, які пред’являються до країни-партнера. Я думаю, що можливо через рік-два, Україна дійсно зможе взяти на себе таку функцію», - сказала представниця «Дойче Мессе».
Українські високопосадовці користаються можливістю підкреслити, що Україна обрала курс на економічну модернізацію, зокрема, переорієнтацію експортної політики, і на приваблення нових технологій. Вона намірена вести активну зовнішньоеконоімчну політику, спрямовану на Захід. Ситуація в країні стабілізується, і особлива увага приділяється тепер розвитку інвестиційних проектів, зокрема, створенню нових технопарків. В російській пресі побутує думка, що основний промисловий потенціал України зосереджений у східних і південних областях. А північні, центральні і західні області -- депресивні, і живуть в основному на грошові перекази ґастарбайтерiв - заробітчан, які працюють, часто-густо нелегально, у Західній Європі і Росії.
Втiм з цим категорично не згідний Анатолій Па́тока - помічник першого віце-прем’єра України Анатолiя Кінаха. Він вважає це надуманою теорією і каже, що регіони взаємодоповнюються і мають тепер вагоме значення як для України, так і для розвитку відносин з іншими країнами, в тому числі з Європою і Росією.
Яку ж продукцію може постачити Україна на зовнішній, і в першу чергу європейський ринок? Анатолій Патока вказав на великий потенціал автобудівної галузі, пiдкреслюючи популярність українських автомашин на ринках Європи і Росії, а також на металургійну і хімічну промисловість, які наповнюють бюджет України.
Тепер в російському політичному і економічному середовищі намітилась нова тенденція - виїжджати в Україну в пошуках нових можливостей. Є навіть поголоски про можливість переїзду до Києва кількох популярних російських журналістів у намаганні уникнути на батьківщині цензурного тиску.
Все це викликає тривогу і роздратування у впливової еліти Росії, що особливо помітно у виступах деяких кремлівських політтехнологів і про-президентських кіл. Лідер руху «Наші» Василь Якименко вказує, наприклад, на головну ціль цієї недавно створеної організації -протиставитися, за його висловом, «політичній інфекції різних кольорів, яка ходить по території наших сусідів».
