Актуально
Ціни на американську нафту впали до найнижчого рівня з 1999 року
В понеділок ціни на американську нафту WTI впали на 20% до найнижчого рівня з 1999 року, повідомляють ЗМІ.
Попит на нафту у США впав через пандемію COVID-19 і запроваджені обмеження на подорожі, перельоти та частину економічної діяльності.
Резерви нафти продовжили зростати у США, що поставило питання про можливості її зберігання. З початку місяця запаси в резервах у місті Кашінг, де знаходяться найбільше сховище нафти в США, зросли на 50%, повідомляє ВВС з посиланням на дані банку ANZ. «Це бажання позбутись нафти за будь-яку ціну і ніхто, справді ніхто не хоче замовляти, коли сховища Кашінг щохвилини заповнюються», - цитує видання слова голови з ринкових стратегій Axicorp Стівена Айнесса.
Падіння цін на американську нафту прискорилось на тлі новин про те, що попередні наміри відкрити економіку, озвучені президентом США Дональдом Трампом, наштовхнулись на критику місцевої влади окремих штатів та низки епідеміологів.
Нафта марки брент, що більше використовується в Європі, також впала в ціні на 2,6% в понеділок.
Як повідомляв «Голос Америки», Раніше цього місяця країни ОПЕК та інші країни, включно з Росією, домовились про зниження видобутку нафти на 9,7 барелів на день - найбільше скорочення за всю історію організації.
Канада, США та Норвегія також заявили, що компанії цих країн зменшують виробництво, однак утримались від запровадження обмежень.
Все ж зменшення не стало визначальним для стабілізації світових нафтових цін.
«Не існує реалістичної угоди, яка б достатньо скоротила пропозицію, щоб компенсувати короткострокові втрати в попиті. Однак минулотижневі досягнення є гарним стартом», - йдеться у звіті, який Міжнародне енергетичне агентство IEA видає щомісяця.
Дивіться також: Час-Тайм. CША виділили Україні нову допомогу – деталі
Всі новини дня
"Вони вплинули на наше життя". 18 родин зі США прийняли дітей з України, батьки яких загинули або зникли безвісти на фронті
У США у вересні відпочили 28 дітей з України, батьки яких загинули або зникли безвісти на фронті. Їх на три тижні прийняли у своїх домівках родини американців, переважно українських емігрантів, які мешкають у штаті Пенсильванія. Діти змогли помандрувати Америкою, поспілкуватися з однолітками зі США та відволіктися від втрат, які переживають. 28 вересня приймаючі родини провели їх додому в Україну, проте не планують припиняти спілкування.
До Черкас 10-річна Василина Сергєєва везе багато приємних спогадів зі США. В Америці вона провела три тижні. До США вперше в житті летіла на літаку. "Дивлюся в вікно, а там крило отак от хитається, я так думаю, хоч би не впали", - усміхається Василина.
У телефонні дівчинки - багато фотографій із подорожі: "Ми були на скелелазінні, на океані, мене намазали кремом, щоб я не згоріла... Ми поїхали на океан, там були такі великі хвилі, ми там сальто з подружками робили. Мені дуже сподобалося на океані".
Василину до США запросили, щоб відволіктися від дуже складного періоду в житті. Два старші брати дівчинки зараз на фронті, а її тато помер у жовтні 2022 року внаслідок поранень, отриманих на передовій.
Разом із фото з відпочинку в Америці дівчинка часто переглядає фотографії тата і ділиться спогадами про нього: "Такі спогади дуже хороші з ним, дуже класні спогади. Якось ми з ним купили піцу, і він не знав, як її приготувати, я теж не знала, тому що ми з ним або робили домашню, або замовляли завжди. І він узяв її в мікрохвильовку - і ця піца знизу згоріла".
Разом із Василиною до США прилетіла її однолітка, Марта Тимошенко з Тернополя. Тато Марти Максим - військовий, він зник безвісти у грудні минулого року біля Бахмута.
Марта пам'ятає момент, як на початку повномасштабної війни проводжала тата на фронт: "Тато, кажу, а що будеш робити? А він каже: піду добровольцем. Я тоді заплакала, бо знала, що йому телефон не завжди будуть давати, бо він уже був в армії, там було дуже жорстко. Раз він із пораненням приїхав, під Донецьком в нього було поранення осколком, а вдруге він там захворів чимось, замерз... А потім вже десь через місяць він зник".
Василину та Марту на три тижні в американському місті Ефрата в Пенсильванії прихистила сім'я Аліни Вечер, батьки якої - емігранти з України. Аліна має четверо власних дітей і не змогла не відгукнутися на прохання прийняти в гості дітей з України.
"Коли почалася війна, я завжди запитувала себе, що я можу зробити, чим я можу допомогти? І коли з'явилася така можливість, це дійсно відгукнулося в моєму серці: це наш шанс щось зробити. І я сподіваюся, що, взявши цих дівчаток, ми змогли зробити лише маленький внесок у відновлення України", - згадує вона.
Проте перед приїздом дівчат в Аліни було чимало хвилювань.
"Я думала: а що, якщо до нас потраплять сором'язливі дівчата, які не казатимуть, чого вони хочуть, і я буду весь час лише здогадуватися? Але вони не такі. Наші дівчата зовсім не сором'язливі, вони вміють розповісти, що їм потрібно. Ми також трохи хвилювалися, як ми впораємося? У нас четверо дітей, як ми будемо їх кудись возити? Але ми з чоловіком взяли дві автівки і змогли всіх перевозити", - пригадує Аліна.
Дівчатка прибули до США разом із групою інших дітей на початку вересня. Пригадують, що їм відразу припала до душі сім'я, яка запросила їх у гості.
"Мені сім'я дуже сподобалася. Ми з Мартою заходимо, і вони відразу почали усміхатися, обійматися", - пригадує Василина.
Аліна Вечер народилася у США і розмовляє переважно англійською, так само і її діти. Вони хвилювалися і через мовний бар'єр, проте з дівчатами з України відразу порозумілася вся сім'я, часто для цього не потрібні були слова. Аліна помітила, що дівчата дуже хотіли ділитися спогадами про своїх батьків.
"Був момент, коли одній із дівчаток стало дуже сумно. Для мене це було складно, бо коли це твоя дитина, ти знаєш, як її втішити, чим допомогти, а це дитина, яка живе під моїм дахом лише кілька тижнів і якій дуже не вистачає тата. І все, що я змогла, це просто сидіти і обіймати, доки вона не заспокоїлась. І мені було важко, як мамі було складно дивитися, як ця дитина переживає цей біль знову і знову", - пригадує Аліна.
Родина разом із дівчатками їздила до океану, парку розваг і просто гралися та проводили час разом.
"Я думаю, що цей досвід із нами матиме вплив на їхні життя, але вони вплинули на наше життя так само, якщо не більше. Одна з найбільших речей, які мене вразили, - ці дівчата, попри те, через що вони пройшли, попри жахи, які вони пережили й те, що вони бачили, - я бачу цей позитив і я знаю, що не з усіма дітьми так само. Але в них стільки радості та позитиву, я не бачу, що в них зникла надія, ця надія сяє крізь них", - поділилася емоціями Аліна.
Загалом у вересні у Пенсильванії побували 28 дітей з України, батьки яких загинули або зникли безвісти на фронті. Їх прийняли 18 родин, переважно з української діаспори, в рамках спільного проєкту для підтримки діток Uniting for Ukrainian Kids - громадських організацій "Рух реформації" з України та Together ministry зі США.
Профінансувати мандрівку і знайти приймаючі родини допомогла місцева протестантська церква в місті Ефрата, один із пасторів якої - Костянтин Резнік - теж родом із України. Він розповів, що сім'ї з церковної громади активно відгукнулися на пропозицію прийняти діток: "Я, як організатор, сказав, що візьму двох-трьох діток. І лише завдяки нашій церковній громаді ми змогли розмістити близько 20 дітей".
Костянтин розповів, що для родин провели спеціальний тренінг, їм розповіли про правила поведінки з дітьми: "Одне з них - якщо діти не згадують про свого тата, ми не запитуємо".
Втім залучені до проєкту волонтери розповіли, що дітям самим дуже хотілося говорити з ними саме на найболючіші теми.
"Те, що ми помітили, а це відгуки, які я зібрав від багатьох приймаючих сімей, - діти дуже хотіли поговорити про своїх татусів, розповідали подробиці. Вони дуже відкриті. Говорили, які подарунки татусі залишили родині, які слова на прощання їм сказали. Було чимало таких слізних розмов, коли ми плакали, діти плакали", - розповів Костянтин.
Він зауважив, що всі волонтери дуже звикли до дітей, яких приймали. І він сам звик до двох дівчаток, які гостювали в його домі: "Оскільки у дівчаток немає татусів, я був відкритим для розмов із ними, і я відчуваю, що тепер вони майже як мої доньки. Ми точно сумуватимемо за ними. Тож це був хороший досвід".
Мета проєкту - створити для дітей атмосферу безпеки, спокою та любові, аби відволікти їх від війни, дати змогу відпочити від сумних емоцій. Волонтери кажуть, що за час перебування у США діти стали спокійнішими. Їх возили на екскурсії, кінні прогулянки, а також організували денний табір, у якому займалися за спеціальною програмою для підтримки дітей, що пережили травму.
"Ця програма спрямована на те, щоб допомогти їм справлятися з емоціями, подивитися на світ інакше, поглянути, що вони можуть дати, а не тільки вимагати допомоги до себе... Діти розкрилися, вони почали сміятися, спілкуватися", - розповіла волонтерка проєкту U4UKIDS Анастасія Мелехова.
Загалом за програмою Uniting for Ukrainian Kids організатори планують влаштувати такий відпочинок для трьох тисяч українських дітей. Перша група з 17 дітей вже приїжджала до США влітку. Приймати наступну групу гостей з України у грудні готуються родини з Філадельфії.
Експерти пояснили, чому США важливо надалі підтримувати Україну
Продовження фінансової допомоги для України необхідне для безпеки всього регіону та є найкращою інвестицією, яку США можуть зробити для своєї безпеки. На цьому наголосили оглядачі після прийняття закону про тимчасове фінансування уряду США, який не містить нової допомоги Україні.
Журналіст із питань нацбезпеки для видання Washington Post Макс Бут в новій колонці підкреслив: вся безпекова підтримка, яку США вже надали Києву, складає лише 0,65% федеральних витрат, але завдяки цій допомозі та допомозі інших країн Заходу Україна змогла зупинити та почати відкидати російську агресію.
Це неймовірна інвестиція, особливо порівнюючи з останнім залученням США в інших війнах.Макс Бут
"Це неймовірна інвестиція, особливо порівнюючи з останнім залученням США в інших війнах. Ми фінансуємо вільний народ, який бореться за збереження ліберальної демократії, який буде непохитною частиною західної спільноти протягом багатьох років. Якби ми припинили надавати допомогу Україні, це було б невимовною зрадою не лише народу України, а й усієї Європи", – пише він і додає, що, на його думку, продовження допомоги Україні – найкраще, що США можуть зробити й для гарантування власної безпеки.
На ризиках ненадання безпекової підтримки для України для всього регіону наполягає й інший оглядач Washington Post Джош Роджин: "Ті, хто хочуть позбавити Україну допомоги США, не розуміють руйнівних наслідків, які такий крок матиме для багатьох інших країн – і особливо для тих, які перебувають у полі зору Владіміра Путіна".
Експерт Джорджтаунського університету Андерс Аслунд твітує про те, що американській владі варто пояснити американцям, чому США потрібно й далі підтримувати Київ.
"Президент Байден має звернутись з промовою до американців, прояснивши, чому США мають надавати більше військової допомоги Україні", – пише він у соцмережі Х.
Президент Байден має звернутись з промовою до американців, прояснивши, чому США мають надавати більше військової допомоги УкраїніАндерс Аслунд
Колишній посол США до Росії, а нині – професор Стенфордського університету Майкл Макфол наголошує на тому, що ненадання допомоги Україні – на руку Кремлю: "Палата представників тільки що надала Путіну великий подарунок. Сподіваюсь, найближчими тижнями його відберуть назад".
Раніше у колонці для MSNBC він пояснив, чому США мають продовжити підтримувати Україну не тільки з моральних причин, а й задля власної безпеки.
"Відстоювання демократії дає відчутні інструментальні переваги для американської національної безпеки. По-перше, перемога України критична для посилення європейської безпеки. По-друге, перемога України над однією з найбільших і найкраще озброєних світових армій надішле потужний сигнал стримування, оскільки китайський лідер Сі Цзіньпін підраховує вартість вторгнення на Тайвань", – зауважив Макфол.
Як повідомляв раніше Голос Америки, президент Байден закликав спікера Палати представників забезпечити підтримку надання Україні допомоги.
"Хоча спікер і переважна більшість Конгресу були непохитними у своїй підтримці України, у цій угоді немає нового фінансування для продовження цієї підтримки. Ми за жодних обставин не можемо допустити, щоб американська підтримка України була перервана", - йдеться у заяві на сторінці Білого дому.
Законодавці від обох партій також закликали колег продовжити фінансову підтримку України.
Дивіться також: Брифінг. Ситуація в Конгресі, вибори в Словаччині, мітинги в Польщі
Українці провели мітинг у рідному місті спікера Палати Представників Маккарті. Відео
Українська громада у Каліфорнії підняла український прапор і провела демонстрацію у Бекерсфілді - рідному місті спікера Палати Представників Кевіна Маккарті. Таким чином активісти хотіли пояснити, чому питання України - важливе.
- Голос Америки
Боррель: "Коли ми разом, ми сильніші. ЄС є і залишиться першим у підтримці України"
Європейський Союз наразі є і залишиться в майбутньому відданим підтримці України у її боротьбі проти російської агресії.
"Зобов’язання ЄС є чіткими, і наша підтримка продовжується в усіх вимірах", - зазначив на своїй сторінці в мережі Х Жозеп Боррель, високий представник ЄС із закордонних справ і безпекової політики, коментуючи результати зустрічі міністрів закордонних справ ЄС й України у Києві.
За словами Борреля, на зустрічі було обговорено комплексну підтримку України, яка включає декілька компонентів, таких як безпековий, військовий, а також вступ до ЄС та процес реформ, підзвітність і формула миру.
Після зустрічі представниця Франції Катрін Колонна у мережі Х виставила фотографію голів і представників МЗС з президентом України Володимиром Зеленським, підписавши її словом "Разом".
Вона також зазначила, що зустріч – це "знак нашої підтримки України проти російської агресії. Знак європейського майбутнього України".
Міністр закордонних справ Литви Габріеліус Ландсбергіс зауважив, що ЄС "наближається до критичного моменту" у підтримці України з огляду на політичні події у США та Словаччині, які становлять додатковий виклик для одностайної підтримки України заходом. Водночас зустріч у Києві представників усіх 27 держав-членів ЄС надсилає "чітке повідомлення про те, що Європа з Україною", додав Ландсбергіс.
Міністерка закордонних справ ФРН Анналена Бербок підкреслила, що "майбутнє України – в ЄС, у нашій спільноті вільних націй", і зазначила, що процес наближення до ЄС, проведення реформ "триває навіть попри жорстоку війну, яку продовжує Росія", й Берлін підтримує Київ на цьому шляху. Партнери, за словами Бербок, очікують "справжніх змін у галузі судочинства, регулювання медіа, у боротьбі з корупцією".
"Особливо актуальним" зараз є активізувати допомогу Україні до чергової зими у війні, відзначила Бербок: "Україна потребує зимової захисної парасольки, яка складається з ППО, а також із генераторів і посилення енергозабезпечення".
Що стосується процесу і строків приєднання України до ЄС, міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив після зустрічі зі своїми європейськими колегами у Києві, що переговори про членство повинні розпочатися до кінця 2023 року.
"Лейтмотивом усіх виступів була тема членства України в ЄС. Ми рухаємося вперед, очікуємо рішення про початок переговорів про членство до кінця року, - заявив Кулеба, якого цитує CNN. - Це питання лише часу. І Україна, і європейська сторона налаштовані рухатися вперед із максимальною швидкістю з урахуванням всіх реформ, які проводила, проводить і буде проводити Україна".
Виїзне засідання міністрів закордонних справ країн ЄС у Києві відбувається в момент, коли серед членів ЄС зростають розбіжності щодо підтримки України на тлі обмежених успіхів ЗСУ в контрнаступі проти російських військ, нагадує Радіо Свобода. 27 країн ЄС залишилися переважно єдиними в питанні підтримки України впродовж 19 місяців повномасштабної війни, запровадивши проти Росії 11 раундів санкцій і витративши мільярди євро на зброю для Києва.
Ракети Sea Sparrow: що це за зброя і чи допоможе вона Україні звільнити Крим
Німеччина не наважиться надати Україні ракети Taurus, а в США зволікають з передачею Києву комплексів ATACMS. Натомість Бельгія викупила і найближчим часом має відправити ЗСУ ракети Sea Sparrow. Що це за озброєння і чим корисне в операції зі звільнення Криму?
У оборонної ракети Sea Sparrow, яку ось-ось отримають ЗСУ, свої завдання та цілі, – запевняють авіаексперти. Це «Шахеди» та розвідувальні дрони, які часто запускають із Криму.
«Sea Sparrow це ракета, яка може знищувати об’єкти на відстані до 30-и кілометрів. І їх висота ураження може становити до 15-и кілометрів в залежності від саме того, що це за об’єкт. Тому, не дивлячись на те, що вона має таку назву малого радіуса дії – це не такий вже і малий радіус дії і вона дуже ефективною буде саме по знищенню «Шахедів», – каже військовий експерт Олександр Коваленко.
Для чого потрібні Sea Sparrow з дальністю дії усього-то 30 кілометрів і як вони працюють у загальній системі ППО?
«Отже, якщо ви під прицілом, вас атакує велика кількість крилатих ракет і безпілотників, ви б хотіли використати свою високоякісну систему ППО. Можливо, таку як NASAMS, щоб відбити атаки крилатих ракет. А потім вас атакують дронами, вони менші і дешевші. І тут потрібна менш складна система ППО, така як Sea Sparrow.
Отже, Sea Sparrow – це доповнення ракетного комплексу NASAMS або інших ракетних комплексів великої дальності. Це можливість більш ефективно розподіляти зброю проти цілей», – пояснює директор Центру оборонних концепцій та технологій Hudson Institute Браян Кларк.
Корабельні ракети Sea Sparrow універсальні у використанні. Їх можна запускати з різних установок, наземних зокрема.
«Вони вже використовуються в комплексі Aspide, який нам передала Іспанія, і можуть бути використані в наших ЗРК «Бук» і «Круг». Чому? Ракети до «Буків» і «Кругів» закінчуються.
Тому нам потрібне поповнення наших радянських ЗРК (зенітно-ракетний комплекс), а «Бук» – це наймасовіший наш, найбільш численний і самохідний ЗРК, який швидко можна перекидати за лінію бойового зіткнення», – розповідає авіаексперт, провідний науковий співробітник НАУ Валерій Романенко.
Щодо ракет Taurus остаточного рішення в уряду Німеччини поки немає. Але саме це озброєння, на думку Валерія Романенка, ідеальне для звільнення Криму. Тому що більше далекобійне ніж Storm Shadow.
«Якби ми отримали Taurus, які на 100 кілометрів більш далекобійні, то в деяких випадках ми могли б отримати такий момент: підійти на малій висоті, запустити Taurus, бо він весь час летить на надмалій висоті, йому не потрібно як крилатим бомбам підійматися на кілька тисяч.
Так от, ми б підійшли ближче кілометрів на 30, запустили би Taurus, і надійно б уразили Кримський (Керченський) міст», – вважає Валерій Романенко. Перевага однієї з модифікацій Taurus – здатність заглушити радари системи ППО противника.
«Ця ракета має модифікацію, яка проходячи повз засоби ППО і РЕБ, вона виробляє електромагнітний імпульс і цим електромагнітним імпульсом вона гасить все. Починаючи від генераторів на радіолокаційних станціях і закінчуючи фітнес-годинниками на руках тих операторів. І це єдина задача цієї ракети. Після неї відкривай ворота, заїжджай, прохідний двір», – пояснює авіаексперт і колишній інженер з випробувань «Конструкторського бюро Антонов» Костянтин Криволап.
Боєзаряду ракети Taurus достатньо, щоб зруйнувати проліт Керченського мосту, – вважає Валерій Романенко. Більше не потрібно.
«450 кілограмів вибухівки. Один удар і падає проліт. Ну, два удари, скажімо так. А що таке відремонтувати міст? Ви ж його не візьмете не повезете на завод. Або бригада не поставить латку, да?», – переконує Валерій Романенко.
Керченський міст – головна ціль ЗСУ в операції зі звільнення Криму. І в цьому одностайні всі опитані нами фахівці.
«Ситуація критична. Не дарма росіяни вигадують все, що можуть. Вони ставлять димові завіси, вони зосередили велику кількість зенітно-ракетних комплексів, вони топлять баржі, щоб не прорвалися морські дрони. Тобто ця артерія стає критичною. І не просто критичною, а вона стає критичною у війні. Бо з втратою Криму ця війна перетворюється на агонію», – каже Валерій Романенко.
У Білому домі поки що не підтвердили передачу Києву ракет ATACMS, їх ще називають «довга рука».
«Для Криму ці задачі може вирішити ATACMS з великою точністю. Там основна модифікація вона дозволяє влучати з точністю до десяти метрів. Це максимальне відхилення. А так, в середньому, як показали випробування вона три метри лупить.
Тобто це для командних пунктів, це для тих самих мостів, це для логістичних хабів. Це може бути серйозне ураження по аеродромах, якщо правильно бити», – розповідає авіаексперт «Конструкторське бюро Антонов» Костянтин Криволап.
Вашингтон зволікає з передачею ATACMS недарма, розмірковують деякі експерти. На цей час, на їхню думку, ці ракети є зручною ціллю для ППО противника.
«Я не виключаю того, що наші партнери з США, вони поки що гальмують процес із передачею ATACMS, пов’язаний з тим, що поки що на тимчасово окупованих територіях присутня ешелонована російська ППО. І ці ракети вони вразливі для ешелонованих протиповітряних систем», – вважає Олександр Коваленко.
«Треба розуміти, що це звичайна балістична ракета і ті ж самі комплекси С-300 і С-400 в тих сучасних версіях, як є в росіян, вони здатні захищати об’єкти від цієї ракети зокрема. Там не все так погано. С-300 і перефарбований, як кажуть спеціалісти С-400, це ще за радянських часів дуже вдала розробка», – пояснює Костянтин Криволап.
Чим більше систем ППО буде знищено на півдні України силами оборони, тим більше шансів, що ATACMS почнуть виконувати свої бойові завдання. І тоді ця «довга рука» дістанеться й до Криму.
Форум