Щоб вистояти у війні та пережити зиму попри посилені атаки Росії, Україна в наступному році потребуватиме додаткові 70 млрд євро, понад вже визначене фінансування, кажуть в українському уряді.
ЄС обіцяє покрити дві третини з цієї суми – 45 млрд євро. Єврокомісія наразі готує пропозиції, де взяти гроші.
Але вже чотири держави ЄС – Угорщина, Словаччина, Чехія та Болгарія – заявили про те, що не хочуть брати участь у новому фінансуванні України. Європейські дипломати та посадовці натякають: таких держав може стати більше.
9 листопада канцлер Німеччини Фрідріх Мерц написав листа на імʼя президента Європейської ради Антоніу Кошти, присвяченого необхідності підтримки України.
Мерц попереджає: якщо всі 27 держав Європейського Союзу не братимуть участь у фінансуванні України у 2027 році, Німеччина заблокує довгостроковий бюджет ЄС, який треба схвалити до кінця 2026 року.
Кошта вже надіслав Мерцу відповідь, у якій обіцяє провести “широку дискусію” про фінансування України вже цього тижня – 13 листопада під час неформального саміту лідерів ЄС у Дубліні (Ірландія).
Кореспондентка Української служби Голосу Америки мала змогу ознайомитися з текстами обох листів.
Чого хоче Мерц
Потреба додаткового фінансування України остаточно була сформульована на саміті ЄС у Брюсселі 16 жовтня, коли президент України Володимир Зеленський повідомив європейським лідерам про необхідність знайти ще 70 млрд євро на наступний рік. Ці кошти необхідні для забезпечення обороноздатності та закупівлі необхідних озброєнь, зокрема, дронів, а також ракет і систем ППО в умовах посилених російських атак на цивільне населення України.
Європейська рада доручила Єврокомісії підготувати пропозицію щодо покриття додаткових фінансових потреб України у 2027 році. Ця робота досі триває.
9 листопада єврокомісар з питань економіки Валдіс Домбровскіс в розмові з журналістами в Брюсселі підтвердив: ЄС має намір забезпечити дві третини з необхідних 70 млрд, що становить біля 45 млрд євро. Водночас він наголосив, що Єврокомісія ще працює над варіантами фінансування, які будуть представлені державам-членам незабаром.
Саме на цьому тлі Мерц звернувся до Кошти з листом, у якому прямо назвав справедливе рішення щодо фінансування України умовою подальшого обговорення бюджету ЄС.
“Прошу Вас включити це питання як пріоритетне до порядку денного обговорення під час обіду на майбутньому неформальному засіданні Європейської ради (13 листопада у Дубліні – ред.). Колективне зобов'язання, що всі ми без винятку зробимо справедливий внесок у покриття цього дефіциту, є необхідною передумовою для вирішення цього питання та обговорення будь-яких подальших питань, особливо тих, що мають фінансові наслідки”, – написав Мерц у листі на імʼя Кошти, з яким вдалося ознайомитися кореспондентці Української служби Голосу Америки.
Канцлер наголосив на необхідності продовжувати підтримку України, оскільки це відповідає спільним життєво важливим інтересам європейських держав. Також він закликав знайти спільне рішення, яке забезпечить Україні надійну багаторічну перспективу фінансування починаючи з 2028 року – у контексті багаторічного бюджету ЄС.
Ті, що не приєдналися
Нагадаємо, у великому кредиті ЄС Ukraine Support Loan на 90 млрд євро, який вже виплачується Україні у 2026-27 роках, не беруть участь три держави: Угорщина, Словаччина й Чехія. Цей виняток пролобіював колишній премʼєр Угорщини Віктор Орбан під час засідання Європейської ради у грудні 2025 року, коли приймалося рішення про надання кредиту.
Лист Мерца президентові Європейської ради та ультимативна вимога підтримати Україну в форматі 27-ми в обмін на затверджений бюджет викликав заперечення роздратування у лідерів “трійки” – бо вони так само розраховують не брати участь і в новому запозиченні для України.
Так, премʼєр-міністр Угорщини Роберт Фіцо назвав заяву Мерца “шантажем”.
“Сьогодні ми повинні реагувати на шантаж… Те, що робить федеральний канцлер, – це типовий шантаж, і я це відкидаю””, – заявив Фіцо, відкриваючи спільне засідання урядів Словаччини та Чехії у Братиславі 10 листопада.
Словацький прем'єр нагадав, що його країна має таке саме право вето, як і Німеччина, та підтвердив відмову Словаччини долучатися до нового кредитування України.
Прем'єр-міністр Чехії Андрей Бабіш більш дипломатично підтримав думку словацького колеги, а також звернув увагу на те, що проєкт наступного бюджету ЄС уже передбачає 100 млрд євро для України (на 2028-2034 роки).
Він також висловив невдоволення тим, що європейські держави фінансують підтримку Києва, але не мають належного представництва на переговорах щодо припинення війни.
“Не можна продовжувати схвалювати кредити й не брати участі в переговорах”, – заявив прем'єр Чехії.
В той самий день, 10 листопада, премʼєр-міністр Угорщини Петер Мадяр зустрівся з Фрідріхом Мерцом у Берліні – і теж заявив, що не підтримує пов'язування переговорів про семирічний бюджет ЄС із фінансуванням України.
“Я не вважаю це шантажем – я не хочу вживати цього слова”, – сказав угорський прем'єр, вочевидь посилаючись на слова Фіцо. Тим не менш, за його словами, Угорщина має скорочувати бюджетний дефіцит, успадкований від попереднього уряду, і тому не може брати на себе нові багатомільярдні боргові зобов'язання.
Керівництво Болгарії також сказало своє слово. 10 листопада прем'єр-міністр Румен Радев після зустрічі з президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн у Варні чітко заявив, що Болгарія не братиме участі в наданні нової фінансової допомоги Україні.
Водночас він наголосив, що його країна продовжує підтримувати Україну, зокрема постачанням електроенергії й допомогою у відновленні енергетичної та залізничної інфраструктури.
“Що стосується фінансової підтримки, то ми самі перебуваємо під дією процедури щодо надмірного дефіциту… Однак Болгарія жодним чином не блокує спільні рішення ЄС або готовність інших країн надавати допомогу так, як вони вважають за потрібне”, – заявив премʼєр Болгарії.
Що далі
Кошта вже відповів на лист Мерца. У листі від 10 листопада, який прочитала кореспондентка Української служби Голосу Америки, очільник Євроради пообіцяв виділити час для широкої дискусії щодо України вже 13 листопада, під час неформального саміту європейських лідерів у Дубліні (столиці Ірландії, яка зараз головує в ЄС).
Тим не менш, остаточне рішення буде прийматися пізніше, коли Європейська комісія представить документ щодо варіантів фінансування України у 2027 році.
“Ми розглянемо це питання на спеціальному засіданні Європейської ради 26-27 листопада (в Брюсселі), у порядку денному якого два питання: наступний багаторічний фінансовий план ЄС та фінансові потреби України на 2027 рік. До того часу ми отримаємо пропозицію Комісії щодо останнього питання”, - написав президент Євроради німецькому канцлеру.
