Спеціальні потреби

В очікуванні "великої війни": що думають цивільні українці?


Як пакувати «тривожну валізу», куди евакуюватись: які настрої панують серед цивільних українців. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:30 0:00

Як пакувати «тривожну валізу», куди евакуюватись: які настрої панують серед цивільних українців. Відео

Як пакувати «тривожну валізу», куди евакуюватись, і які шанси російського повномасштабного вторгнення. Про це зараз багато говорять в Україні. "Голос Америки" поцікавився настроями та планами цивільних людей в очікуванні "великої війни".

Двічі на тиждень – і в дощ, і в мороз – він іде сюди на столичний іподром. Допомагає, на волонтерських засадах, виїжджувати коней. Відколи вийшов на пенсію з посади викладача у Київській політехніці, з головою поринув в улюблене хобі.

Коли зайнятий справою, менше допікають тривожні новини з російсько-українських кордонів, розповідає Олександр Антонець.

Олександр Антонець, пенсіонер
Олександр Антонець, пенсіонер

Як він каже: «На душі неспокійно. Ніхто не знає, що Путін може зробити, з якої ноги він сьогодні встане. Так що треба готуватися до гіршого варіанту, до нападу».

За його словами, не в його правилах перечікувати часи потрясінь. Був активним учасником Майдану. От і зараз не збирається ховатися чи евакуюватись. Якщо вороже вторгнення відбудеться, піде в тероборону Києва. Колись уже був на вишколах, тренувався кидати гранату.

З десяток загарбників, думаю, зможу знищити

«Гранату Ф-1 я знаю, ходив учитися, як її кидати. З десяток загарбників, думаю, зможу знищити», - каже пенсіонер.

... З журналісткою Оленою Максименко зустрічаємось на вокзалі. Вона часто їздить у відрядження на Схід. Раніше, на початку війни, бувала там як парамедик з добровольчим батальйоном «Госпітальєри». Тепер збирає матеріал для статей і блогів.

Олена Максименко, журналістка
Олена Максименко, журналістка

Мобілізуватися намагалася ще у 2014-у, коли представниць прекрасної статі брали до війська неохоче. А торік, коли вийшов наказ про військовий облік жінок, вирішила: її журналістська професія є у переліку, тож стане на облік, опише свій досвід. З’ясувалося, це неабиякий бюрократичний квест.

«Списку документів ніде немає у відкритому доступі. Ти телефонуєш у військкомат, тобі говорять один список, потім телефонуєш знову, виявляється, зовсім інший список...», - скаржиться Олена.

Я не боюся. "Боялка" закінчилась

Нападе Путін чи не нападе – над цим запитанням дівчина воліє не замислюватись.

«Знаєте, як у тому анекдоті, 50 на 50, нападе або не нападе. Я не боюся", - каже вона.

На Майдані Олена отримала поранення від гранати; у 2014 році, під час окупації Криму, потрапила в полон до російських бойовиків; потім як парамедик-доброволець побувала у різних бувальцях.

Олена каже: "У мене «боялка» закінчилась. От тільки за батьків боляче , котрі цю ситуацію переживають стресово. Дивляться новини цілодобово і весь час на нервах".

Скоріше за все, піду до свого добровольчого батальйону парамедиком

Якщо ж повномасштабне вторгнення таки станеться, вона знає, що робити. "Скоріше за все, піду до свого добровольчого батальйону парамедиком. А можливо, буде актуальніше висвітлювати події як журналіст. Я готова до будь-якого розвитку подій. Буду там, де буду затребувана», - розповідає дівчина.

... З переселенцями з Донбасу і Криму ми зустрілися в одному з київських кримськотатарських кафе. Вони уже пережили досвід окупації. Свого часу тікали від «руского міра» із загарбаних Путіним українських земель. Тому нинішню загрозу сприймають всерйоз.

Єлизавета Стадник, переселенка з Донецька
Єлизавета Стадник, переселенка з Донецька

Як згадує колишня донеччанка Ліза Стадник, «Коли в Донецьку вже з’являлися плакати ДНР - а я тоді була дитиною – ніхто не вірив, що з цього щось буде. Тому треба готуватися, треба бути до цього більш готовими, ніж ми були тоді».

Як розповідає дівчина, «Позавчора я зібрала "тривожну валізку", всі люди з тих територій вміють це робити. І в разі чого, якщо вже танки на вулицях, тоді буде мобілізація, і мені теж прийде повістка. Піду. Я думаю, медики будуть точно не зайві».

Наталія Лютікова, переселенка з Криму
Наталія Лютікова, переселенка з Криму

Схожі плани на випадок російського вторгнення має колишня мешканка Сімферополя, банкір Наталія Лютікова.

мій намір – вивезти дітей, повернутися і допомагати армії

Як каже вона, «Ми будемо евакуювати дітей і повертатися".

"Я точно піду в якийсь медичний підрозділ , - розповідає жінка. - Записалася на курси домедичної допомоги. Колись, у 14-15-16 роках, після переїзду з Криму, я пішла в шпиталь і доглядала поранених хлопців. Досвід маю, але треба оновити знання. "

"Власне, мій намір – вивезти дітей, повернутися і допомагати армії», - підсумовує колишня кримчанка Наталія.

Згідно з соціологічними дослідженнями, понад половина українців готові в той чи інший спосіб чинити опір російським інтервентам. При цьому кожен третій готовий до збройного опору.

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG