У США тривають палкі дебати щодо медреформи




Конгрес США повернувся із канікул і негайно відновив дебати щодо реформування системи охорони здоров`я у США. Ті, хто підтримує ідею забезпечення медичним страхуванням усіх громадян країни, наполягають, що вони хочуть, аби система охорони здоров`я в США більше нагадувала європейську. Противники ж реформи виступають проти зростання ролі уряду в медичній галузі та звинувачують опонентів у намаганнях посунути політичну систему США у напрямку соціалізму. Все більше в політичних дебатах США цитується досвід інших країн, зокрема, Німеччини та Великобританії.

Який би здоровий спосіб життя не вела людина, у певний момент кожному потрібний лікар. А батькам маленьких дітей, як от мешканцю Німеччини Ульфу Ґеєрзбаху - батькові двох дочок - медичної допомоги потрібно чимало. Його сім’я має один родинний страховий поліс на всіх.

«У лікаря ти показуєш свою страхову картку і це все - діти отримують безкоштовний медичний догляд. Ми не оплачуємо додатково ані планові перевірки, ані процедури, ані ліки»,- пояснює Ульф Ґеєрзбах.

Як і 88 відсотків населення Німеччини, родина Ґеєрзбаха має державне медичне страхування. Кожен обирає одну з багатьох страхових компаній та виплачує відсоток зі своєї зарплати на медичне страхування, а роботодавець доплачує таку ж саме суму. Розцінки, якість та доступ до послуг регулюються державою. Основні медичні послуги - такі як візити до лікаря, ліки та процедури - покриває страхування. Дорослі, як правило, також мають доплачувати невелику суму за деякі медичні послуги. Перебування у госпіталі є безкоштовним.

Втім, кожен бажаючий може придбати і приватний страховий поліс. Данієла Круґ тільки що народила дитину. Вона має приватне страхування. Основні медичні послуги у власників приватних страхових полісів такі ж як і у всіх, але вони мають право на додаткові послуги. Наприклад, Данієла залишається у комфортнішій післяпологовій кімнаті, де може переночувати і батько новонародженого.

Але загалом всі німці мають медичне страхування, незалежно від того, чи вони працюють, чи безробітні, чи вийшли на пенсію.

Головним адміністратором групи берлінських лікарень Червого Хреста є доктор Томас Кестінґ.

«Німецька ментальність така: «Я застрахований і маю право доступу до всіх медичних послуг в будь-який момент, із будь-якою хворобою, біллю чи проблемою - і то негайно», - каже він.

Засади німецької системи охорони здоров`я були закладені ще наприкінці 19 століття. Це - складна система, що складається із приватного та державного страхування, регулюється державою, але надає громадянам значний вибір.

Загалом народ задоволений. Хоч і тут не без проблем. У Німеччині побоюються, що зростання кількості людей похилого віку покладає велике навантаження на систему.

«Якщо право кожного на отримання будь-яких послуг, які надаються системою, є необмеженим, звичайно, цю систему буде неможливо фінансово підтримувати у майбутньому», - вважає лікар Томас Кестінґ.

Дехто - як, наприклад, Ульф Ґеєрзбах - незадоволені тим, що у країні взагалі існують приватні страхові поліси.

«Я б хотів, аби схема приватного страхування була взагалі скасована, тому що я не розумію, чому невеличкий відсоток населення, що має приватне страхування, має якісь привілеї та отримує доступ до кращого догляду за здоров`ям, ніж всі інші», - наполягає Ульф Ґеєрзбах.

Німці кажуть, що їхнє суспільство побудовано на солідарності і це означає, що ніхто не залишиться без догляду у важкий час. Втім тут розуміють, що реальність зростання вартості медичних послуг може змусити мешканців країни піти на певні компроміси.

Британська система охорони здоров`я була створена у 1948 році та забезпечує медичним страхуванням усе населення.

«Ми надаємо медичні послуги людям похилого віку, вагітним жінкам, новонародженим, дітям. А також ми надаємо постійний догляд людям із хронічними захворюваннями» - каже Фіона Вайз, начальник госпіталів Лондону.

Пані Вайз завідує трьома лондонськими госпіталями. В одному з шпиталів приймають понад мільйон пацієнтів щороку. Уряд вимагає, аби між визначенням діагнозу та прийняттям на лікування у госпіталь проходило не більше 18 тижнів.

«Отже, якщо у вас більше випадків зараження, якщо ви не можете дотримуватися вимоги у 18 тижнів очікування, маєте інші проблеми - то люди про це дізнаються і до вас на лікування прийде менше пацієнтів», - каже Фіона Вайз.

Вартість кожної медичної послуги визначається урядом і всі британці мають страхування. Майкл Саммерс працює у недержавній організації, що роз’яснює пацієнтам їхні права.

«Послуги є досить дешевими і система існує вже понад 60 років. Вона вже добре відпрацьована. Вона не ідеальна, але немає країн з ідеальною системою», - зазначає співробітник «Асоціація пацієнтів».

Система охорони здоров`я - найбільший роботодавець Великобританії. Але на неї є чимало нарікань: довгі періоди очікування візиту до лікаря, скасовані операції, низька якість послуг медсестер та хибні діагнози. Критики кажуть, що система мало що може запропонувати хворим, яким потрібне дороге лікування. Також тут не має загальнонаціональних стандартів визначення, які медикаменти та лікувальні процедури є доступними. Це визначають місцеві ради з охорони здоров`я.

«Кожна з них має відмінну філософію щодо хвороби серця, раку, психічних захворювань, тощо. Те, які медичні послуги ти отримуєш, залежить від того, де ти живеш. Ми це називаємо рецепт за поштовим індексом», - каже лікар Карл Сікора.

Але у часи епідемій, коли великій кількості населення потрібне однакове лікування, британська система охорони здоров`я має значні переваги.

Ліам Дональдсон є головним радником із медичних питань уряду Великобританії.

«Ми можемо у разі необхідності діяти дуже централізовано, каже він. - Ми можемо зберігати великі кількості антивірусної вакцини, розповсюджувати її, можемо ефективно запровадити програму з вакцинації та обслужити велику кількість населення. Якщо в нас є нестача у певній частині країни - койко-місць, наприклад, - ми можемо забезпечити їх надання цим пацієнтам в іншій частині країни».

Найбільшою проблемою у Великобританії є зростаючі ціни на нові медичні послуги та препарати. І хоча про кардинальну реформу, як у Сполучених Штатах, тут ніхто не думає - певні аспекти можуть зазнати серйозних змін.