Флавіу Болсонару прибув до США після поразки на виборах в Бразилії

Флавіу Болсонару прибув до аеропорту Опалока в Маямі, Флорида, США, 28 жовтня разом зі своєю родиною

Колишній кандидат у президенти Бразилії та сенатор Флавіу Болсонару прибув до аеропорту Опалока в Маямі, США, у середу разом зі своєю родиною після того, як виїхав з Бразилії через кордон з Аргентиною. Там вони приватним літаком перелетіли до Гуаякілї, Еквадор.

Напруга у відносинах Бразилії та США зросла через те, що Сполучені Штати відкрили візи колишньому кандидатові та його родині після його поразки на президентських виборах і перемоги Луїса Інасіу Лули да Сілви.

У вівторок Державний департамент США підтвердив, що Болсонару, його дружина та дві доньки отримали візи для в’їзду до Сполучених Штатів, попри те, що бразильський сенатор перебуває під слідством у своїй країні за підозрою у відмиванні грошей, а Верховний федеральний суд Бразилії видав розпорядження вилучити його паспорт.

Болсонару заперечує будь-які правопорушення і офіційно не визнав своєї поразки на виборах.

Аналітик ставить питання щодо від’їзду Болсонару

Маріано Агірре Ернст, старший науковий співробітник Барселонського центру міжнародних відносин (CIDOB) і асоційований дослідник аналітичного центру Chatham House, заявив, що родина Болсонару може спробувати представити судові розслідування як політичне переслідування.

"Болсонару та його брат хочуть виставити себе жертвами політичних переслідувань, — сказав фахівець в інтерв’ю Голосу Америки. — Але вони не є політичними біженцями у Сполучених Штатах; вони переховуються від бразильського правосуддя через імовірні злочини". Водночас остаточне юридичне рішення щодо цих справ залежить від американської влади.

Агірре також назвав "незвичним" те, що кандидат у президенти покинув країну після поразки на виборах, і зазначив, що таке рішення ставить під сумнів його відданість демократії.

Едуарду Болсонару, брат колишнього кандидата в президенти, який проживає у Сполучених Штатах із березня 2025 року, також залишив Бразилію, посилаючись на ймовірне політичне та судове переслідування.

Трамп ставить під сумнів вибори в Бразилії

Раніше президент США Дональд Трамп висловився на підтримку прибуття Болсонару до Сполучених Штатів і назвав сенатора та його родину "хорошими людьми".

У вівторок президент США заявив журналістам, що "вибори були дуже дивними, і, на мій погляд, вони виглядали жахливо", не надавши доказів імовірних порушень.

Дональд Трамп також згадав колишнього президента Жаїра Болсонару, батька сенатора, якого засудили до 27 років ув’язнення за участь у спробі державного перевороту після поразки на виборах 2022 року.

"На мою думку, з батьком повелися справді погано. Але я не втручався. Це Бразилія. Це інша країна", — сказав він.

Своєю чергою, Лула розкритикував від’їзд свого опонента та наголосив, що той мав залишитися в Бразилії, щоб відповісти на запитання слідчих і довести свою невинуватість.

Що чекає на відносини між США та Бразилією?

Окрім політичних суперечок, переобрання Луїса Інасіу "Лули" да Сілви матиме вплив на світову геополітику. Одним із пріоритетів стане безпека. У цій сфері Бразилія дистанціюється від ініціативи "Щит Америк" — військової коаліції, яку просуває Вашингтон для спільної боротьби з наркокартелями, що діють у різних країнах Західної півкулі.

Однак "можливості для співпраці залишаються відкритими, навіть якщо вона відбуватиметься не в межах ініціативи “Щит Америк”", — заявила Голосу Америки Валентина Садер, директорка програм і керівниця бразильського напряму Центру Латинської Америки імені Адрієнн Аршт при Атлантичній раді — аналітичному центрі, що базується у Вашингтоні.

Під час передвиборчої кампанії кандидат Флавіу Болсонару обіцяв із великим ентузіазмом приєднатися до цієї коаліції. Адміністрація США розраховувала на такий крок. Натомість Лула виступав проти цієї ініціативи від моменту її оголошення, що змінює плани Вашингтона.

Аналітик Агірре Ернст погоджується, що Лула да Сілва й надалі зберігатиме відкритість до співпраці зі Сполученими Штатами та іншими країнами Латинської Америки. Однак, він не вважає, що уряд Лули приєднається до “Щита Америк”, "оскільки це інтервенціоністська ініціатива, що суперечить національному суверенітету та створена за участю ультраправих урядів регіону", — сказав він Голосу Америки.

Так само тенденція, про яку говорить Садер, простежується й в економічній сфері. Експертка описує Лулу як прагматичного політика, який завжди прагнув, щоб Бразилію сприймали "на одному рівні з іншими великими державами". Саме цим пояснюються його багаторічні зусилля, спрямовані на здобуття для Бразилії місця в Раді Безпеки ООН, а також його риторика щодо суверенітету та невтручання у внутрішні справи держав.

Під час промови з нагоди перемоги Лула заявив, що країна "не погоджується бути чиїмось заднім двором". Ці амбіції ґрунтуються на економічних реаліях.

"Оскільки Китай є головним торговельним партнером Бразилії, а США — найбільшим джерелом прямих іноземних інвестицій у Бразилію, співпраця з обома країнами й надалі залишатиметься на високому рівні", — зазначила Садер. Вона також прогнозує, що Бразилія відіграватиме вагомішу лідерську роль у межах БРІКС.

Президент Дональд Трамп також не чужий прагматизму, особливо у фінансових питаннях. Саме тому, попри свої сумніви щодо виборів, президент залишив можливість для діалогу відкритою: "Мені подобається Лула. Ми з ним дуже добре ладнаємо".

"Без сумніву, Лула відкритий і надалі буде відкритим до переговорів зі США, Китаєм та іншими країнами щодо природних ресурсів Бразилії", — зазначила аналітикиня Атлантичної ради в інтерв’ю Голосу Америки. Вона наголосила, що особливо важливими є так звані рідкісні мінерали, які дають Бразилії потужний інструмент для ведення переговорів.

У тому ж контексті Агірре Ернст зазначив, що цей аспект має значення для адміністрації США, оскільки може спонукати її до стримування нападок на бразильський уряд і пошуку балансу у двосторонніх відносинах.

Переговори щодо митних тарифів і критично важливих мінералів, а також діяльність бразильського Конгресу, де консерватори посилили свої позиції, стануть випробуванням прагматизму Лули під час його четвертого президентського терміну.