Дрони стали найбільш смертоносною силою під час повномасштабної війни Росії проти України. Чотири з п'яти успішних ударів проти російських сил здійснюють саме дрони, каже президент України Володимир Зеленський.
Визнання переваг українських дронових технологій на міжнародній арені приходить тільки зараз, після кількох років повномасштабної війни, каже Катерина Бондар, дослідниця американського Центру стратегічних та міжнародних досліджень (CSIS).
Після початку війни в Ірані “військові США побачили, наскільки дрони ефективні і що вони можуть робити на практиці”, додає дослідниця.
США розвивають співпрацю з Україною в цій сфері, і деякі конкретні проєкти вже анонсовано. В червні американська компанія UDD, що представляє українську F-Drones, перемогла в конкурсі Пентагону і планує відкрити виробництво в американському Огайо.
Конкурс відбувся в рамках програми Пентагону “Домінування дронів", що передбачає 1 млрд доларів на розвиток промислової бази для масштабування виробництва дронів.
В липні британсько-українська компанія UFORCE оголосила про підписання домовленості з компанією в американському Орегоні ReconCraft з метою виробництва бойових дронів MAGURA USVs у США.
У Пентагоні відзначили успіх українських технологій, яких "рік тому не існувало"
У США зараз “вибух зацікавленості” до невеликих українських дронів, каже Катерина в інтерв'ю Українській службі Голосу Америки.
Це дрони FPV, контроль за якими відбувається через спеціальні окуляри, на яких виводиться відео в реальному часі безпосередньо з камери на борту. Також широко застосовуються дрони на кшталт “Баба-Яга”, чи “Вампір”, які полюють вночі і зазвичай мають термальні датчики, а також здатні нести до 15 кг вибухівки і летіти на 35-50 км.
Заступник директора підрозділу оборонних інновацій Пентагону Тревіс Метц в інтерв’ю подкасту “Школа війни” особливо відзначив українські дрони з фіксованим крилом.
Це нова спроможність, якої ще рік тому ніде не існувало, і вона масштабувалась за останні кілька місяців.Заступник директора підрозділу оборонних інновацій Пентагону Тревіс Метц про українські дрони середньої дальності
"Ці дрони середньої дальності, що летять на 100-150 км, поєднують технології, які дозволяють їм діяти в умовах відсутності зв’язку GNSS та GPS, а також глушіння сигналів”, - сказав Метц.
Він наголосив на успішному застосуванні таких дронів для руйнування логістики на так званому сухопутному коридорі до Криму. "Ці розробки порівняно нещодавні, і вони достатньо дешеві. Тобто вони здатні летіти на 100 км і вдаряти практично по всьому, що рухається - танки, вантажівки, люди", - каже Метц.
“Це нова спроможність, якої ще рік тому ніде не існувало, і вона масштабувалась за останні кілька місяців. Отже, коли ми бачимо, як горять нафтопереробні заводи в районі Санкт-Петербурга чи на схід від Уралу, коли завдаються удари по сховищах, це вони”, - додає він.
В Пентагоні цінують те, що українські дронові технології пройшли перевірку в бою, і це не порожні слова. “Перевірені боєм у випадку українських компаній означає, що мільйони їхніх систем застосовувались в реальних операціях. Перевірено устаткування, програмне забезпечення і, особливо, системи зв’язку”, - каже Бондар.
Фото: український дрон FP-1
Автономні дрони в бою
Автономне функціонування є майбутнім дронових технологій, вважають деякі аналітики. Реальні бойові умови показують, що, наприклад, Росія зазвичай має електронний захист навколо важливих об’єктів, тому варто очікувати, що такий зв’язок обірветься на фінальній стадії атаки, каже Метц. Він зауважив, що здатність вразити ціль в умовах, коли зв’язок з дроном обірвався, - це все ще виклик для США.
Досвід України здійснювати такі атаки в умовах, коли зв’язок з дроном обірвано, поступово надходить до Сполучених Штатів та інших країнМайкл Горовиц, директор програми з національної безпеки Ради міжнародних відносин у США CFR
Досвід України здійснювати атаки в умовах, коли зв’язок з дроном обірвано, поступово надходить до Сполучених Штатів та інших країн, відзначає Майкл Горовиц, директор програми з національної безпеки Ради міжнародних відносин у США (CFR).
“Не хочеться, щоб дрон впав із неба, коли зв’язок з ним обривається, - каже дослідник в інтерв'ю Українській службі Голосу Америки. - Тому Україна експериментувала з програмуванням, включаючи дуже прості алгоритми розпізнавання образів та інші інструменти, щоб дрон все-таки вразив ціль, навіть якщо канали передачі даних обірвуться”.
А от у сфері більш складної інтеграції штучного інтелекту, Україна потребує допомоги з-за кордону, каже Бондар.
“Якщо йдеться про сучасну автономію дронів, коли ШІ інтегроване до дронів, тут Україні складно змагатись з американськими дронами. Ця складна технологія потребує значного R&D (дослідження та розробок - ред.), інженерів, а це дефіцит всюди. Найкращі інженери іммігрують до Сполучених Штатів, і не лише з України, а й з усього світу. Тут Україна змагається у глобальному масштабі за таланти”, - каже дослідниця.
Дрони “вільні від Китаю”. Чи це реалістично?
Сполучені Штати та інші країни намагаються обмежити вплив Китаю на обороноздатність і присутність китайських компонентів у виробничому ланцюзі.
В Пентагоні визнають - в цій сфері Україна досягла прогресу. “Українці насправді випереджають нас в плані ізоляції від китайської мережі поставок”, - каже Метц. Він зазначив, що Україна пройшла великий шлях від початку повномасштабного вторгнення, коли “українці використовували комерційні дрони і “в стилі кіно про "Шаленого Макса” прив’язували до них гранати””.
Наприкінці 2024 року українці визнали “екзистенційний ризик” залежності від китайських поставок, каже Метц.
Зменшити залежність від Китаю “абсолютно життєво необхідно з точки зору кібербезпеки”, - переконаний Горовиц. Україна, перебуваючи у війні, має використовувати те, що є в наявності.
“Часто наявні і дешеві саме китайські компоненти”, - додає він.
Найцінніше в українських дронових технологіях - не технології
“Коли йдеться про військові інновації в цьому контексті - це лише частково про технології. В основному це те, що ми робимо з цими технологіями”, - каже Горовиц.
Крім самих дронів, надзвичайно важливим є вміння України ефективно застосовувати їх для досягнення воєнних цілей, адаптуватись до щоденних потреб фронту, зауважують аналітики.
Горовиц додає: "Здатність України виробляти дрони вражає, але ефективно їх інтегрувати і розробити концепцію операції робить Україну бойовою лабораторією, у якої вчиться весь світ, включаючи США".
Адаптивність забезпечує настільки швидкий технологічний розвиток, який не змогла наздогнати навіть Росія з усіма своїми ресурсамиКатерина Бондар
Катерина погоджується: “Україна не має досконалого технічного рішення, але вона має інновації та креативність, рішення з адаптивності, які інколи цінніші за технології”.
Адаптивність забезпечує настільки швидкий технологічний розвиток, який не змогла наздогнати навіть Росія з усіма своїми ресурсами та величезним неповоротким військово-промисловим комплексом, каже дослідниця.
Тісне спілкування компаній, інженерів і кінцевих користувачів є небаченим для Заходу, додає дослідниця.
“У них це два різні світи - комерційний сектор, приватна промисловість, стартапи дронів та, з іншого боку, жорсткі військові структури. Вони не звикли один з одним говорити і не звикли до відкритості один з одним”, - каже Катерина.
Як захистити свої винаходи на американському ринку
Дрони, що застосовуються в Україні та в інших країнах, в основному виробляються із застосуванням комерційних технологій, які в теорії досить легко скопіювати, каже Горовиц.
Цінність українських дронів не в самих лише технологіях, а в тому, як їх використовують для досягнення конкретних цілей, говорить аналітик.
Щоб міжнародні ринки достойно оцінили українські винаходи, компаніям варто подбати про захист прав інтелектуальної власності. “Українським компаніям може бути вигідно укладати угоди про спільне виробництво з оборонними компаніями інших країн”, - каже Горовиц.
Приклад компанії U-Force, що оголосила про плани роботи на Західному узбережжі США, показує, що українські компанії починають втілювати спільний брендінг, угоди зі спільного виробництва із американськими компаніями, щоб захистити свої досягнення, каже аналітик.
Для бойового застосування українських технологій потрібно навчити операторів, організувати логістику, для чого потрібні знання і досвід, який є в українців, каже Бондар.
Вона переконана - на західних ринках діють ефективні механізми із захисту інтелектуальної власності. Більшим викликом для компаній, ніж побудова заводів і захист інтелектуальної власності, на її думку, є здатність зберегти одну з українських переваг - зв’язок з Україною, швидкість пристосування, що “можливо, найцінніше в українських технологіях”.