Після нічних ракетних обстрілів ЗАЕС на 5 годин лишилась без основної лінії електропостачання. В МАГАТЕ відреагували
Російський військовий на території Запорізької АЕС. 1 травня 2022 року. ЗАЕС — найбільша атомна станція в Європі — з перших днів вторгнення перебуває під контролем російських військових. (AP)
Після нічних обстрілів 22 березня Запорізька АЕС на 5 годин була відключена від єдиної основної лінії електроживлення на 750 кВ, і працювала на резервній лінії на 330 кВ. Про це повідомив гендиректор Міжнародної агенції з атомної енергії (МАГАТЕ) Рафаель Гроссі.
Експерти МАГАТЕ, які працюють на ЗАЕС, не могли назвати остаточну причину відключення станції від енергопостачання, але вказали, що збій в постачанні електрики стався за 95 кілометрів від станції, про це мовиться у повідомленні на офіційному сайті організації.
"Відразу не було зрозуміло, що стало причиною відключення, але станцію повідомили, що коротке замикання лінії електропередач сталося приблизно за 95 км від майданчика, на іншому березі Дніпра", – мовиться у заяві МАГАТЕ.
За повідомленням експертів МАГАТЕ, лінія електропередач на 750 кВ припинила подавати електропостачання близько 6:10 ранку за місцевим часом. Фізичних пошкоджень цієї лінії не виявили, роботу основної лінії відновили об 11:02 ранку цього ж дня.
"Поки лінія 750 кВ була недоступною, ЗАЕС продовжувала отримувати зовнішню електроенергію, необхідну для охолодження реактора та інших важливих функцій, від своєї єдиної резервної лінії електропередачі 330 кВ, яка була відновлена лише в середині березня після того, як була відключеною понад три тижні", – мовиться у повідомленні.
Протягом останніх двох років на ЗАЕС неодноразово вимикалось електропостачання через військові події на різній відстані від майданчика.
До війни найбільша в Європі атомна електростанція ЗАЕС мала доступ до десяти зовнішніх ліній електропередачі. У заяві мовиться, що відключення сталося на тлі повідомлень про широкі військові дії в Україні.
Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Маріано Гроссі заявив, що ситуація навколо ЗАЕС "ще раз підкреслює постійні загрози для ядерної безпеки під час конфлікту".
«Нам ще раз нагадують про дуже реальну небезпеку, з якою Запорізька АЕС – як і інші атомні електростанції України – продовжують стикатися щодня, поки триває ця руйнівна війна. Знову ситуація з електропостачанням на Запорізькій АЕС висить на волосині", – зазначив Гроссі.
За повідомленням Генштабу України, в ніч на 22 березня Росія використала понад 90 ракет та 60 іранських дронів в масштабному обстрілі України. Президент Зеленський повідомив, що ціллю обстрілів були, зокрема, "електростанції та лінії постачання енергії, гребля ГЕС". Серед постраждалих міст - Запоріжжя та Дніпро.
Як повідомляв Голос Америки, представник ЄС із зовнішньополітичних питань Жозеп Боррель вказав на те, що такі удари шкодять безпеці Запорізької АЕС.
Нещодавно під час європейського турне держсекретар США Ентоні Блінкен обговорив питання безпеки на Запорізькій атомній електростанції із гендиректором МАГАТЕ Рафаелем Гроссі у Відні.
ЗАЕС перебуває під контролем російської влади з перших тижнів широкомасштабного вторгнення у лютому 2022-го року.
7 березня Рада директорів МАГАТЕ ухвалила резолюцію з вимогою до Росії залишити Запорізьку атомну електростанцію. 20 країн підтримали резолюцію, дві країни (Росія та Китай) проголосували проти, ще 12 країн утрималися.
1/1922 березня Росія завдала ракетних ударів по енергооб'єктах в Україні. Найбільших руйнувань зазнала Дніпровська гідроелектростанція. Про це повідомила українська влада та профільні відомства Укренерго, Укргідроенерго. Фотографію опублікував у Телеграм-каналі прем'єр-міністр України Денис Шмигаль. AP
2/19На цьому зображенні, яке поширив радник голови Маріупольської адміністрації Петро Андрющенко, видно, як горять тролейбус і ДніпроГЕС після російських атак на Дніпро 22 березня 2024 року. Фото: Telegram-канал Петра Андрющенка, AP
3/19Дніпровська ГЕС, уражена російським ракетним ударом під час атаки 22 березня 2024 року. Фото: Генпрокуратура України/ через REUTERS
4/19Дим і вогонь на найбільшій дамбі України ДніпроГЕС 22 березня 2024 року. Кадр із відео REUTERS
5/19Житлові будинки, зруйновані російським ракетним ударом під час атаки на Запоріжжя 22 березня 2024 року. Фото голови Запорізької обласної військової адміністрації Івана Федорова через Telegram/ REUTERS
6/19Внаслідок ранкової авіаатаки росіян на Запоріжжя 22 березня принаймні троє людей загинули, ще 15 постраждали. На фото медичний працівник втішає постраждалу жінку. AP Photo/Andriy Andriyenk
7/19Психолог служби швидкої допомоги втішає жінку на місці ракетної атаки у Запоріжжі 22 березня 2024 року. (AP Photo/Andriy Andriyenko)
8/19Рятувальники працюють на місці зруйнованих житлових будинків у Запоріжжі 22 березня 2024 року. REUTERS
9/19Багатоповерхівка у Запоріжжі, пошкоджена внаслідок атаки 22 березня 2024 року. REUTERS
10/19
Внаслідок російських ударів по енергетичній інфраструктурі Харків був повністю знеструмлений. Служби, залежні від електропостачання, не працюють. В місті ввели в експлуатацію альтернативні джерела живлення, повідомив мер міста Ігор Терехов. REUTERS/Sofiia Gatilova
11/19Пожежники гасять пожежу на електропідстанції у Харкові, 22 березня 2024 року. Фото Сергій Бобок / AFP
12/19Робота пожежників після атаки 22 березня 2024 року. У місті не працюють сирени повітряної тривоги, тож повідомлення про тривогу приходять на мобільні телефони. Фото: Reuters/Sofiia Gatilova
13/19На цьому фото, яке надало ДСНС України, українські рятувальники на місці руйнувань у Харкові. Фото: Українська служба з надзвичайних ситуацій/ AP
14/19Дим і вогонь біля високовольтної лінії після російського ракетного удару поблизу Харкова 22 березня 2024 року. REUTERS/Sofiia Gatilova
15/19Пожежа на електропідстанції внаслідок удару росіян по Харкову 22 березня 2024 року. Фото: Сергій Бобок/ AFP
16/19Росіяни обстріляли ракетами й місто Хмельницький. Були зруйновані низка житлових будинків, пошкоджена критична інфстраструктура. На фото - воронка, що утворилася після ракетного удару Росії. 22 березня 2024 року. Фото: Пресслужба Патрульної поліції Хмельницької області/REUTERS
17/19Внаслідок атаки на Хмельницькому принаймні двоє людей загинули, ще п'ятеро поранені, повідомив мер міста Олександр Симчишин. Фото: Державна служба з надзвичайних ситуацій України/ AP
18/19Українські рятувальники працюють на місці завалів внаслідок удару по Хмельницькому 22 березня 2024 року. Фото: ДСНС/ AP
19/19"Завдяки оперативній роботі усіх служб у Хмельницькому відновлено водопостачання та робота каналізаційного господарства, теплопостачання та подавання гарячої води. Є перебої з електропостачанням. Освітні та медичні заклади працюють без перебоїв", - розповів 22 березня мер міста Симчишин. Фото: ДСНС/ AP