Актуально
Чому саме у Польщі шукають прихистку багато втікачів з Білорусі
«Польща вчергове показує свою солідарність і підтримку жертвам переслідувань у Білорусі», - заявив польський прем’єр-міністр Матеуш Моравецький, вітаючи у середу прибуття білоруської атлетки Христини Тимановської, яка вирішила не повертатися додому з олімпіади в Токіо, а скористатися притулком у сусідній Польщі.
Матеуш Моравецький також додав у дописі у Facebook, що польську гуманітарну візу отримав також чоловік Тимановської Арсеній Зданевич, який кілька днів тому, відчуваючи загрозу в Білорусі, поспішно виїхав в Україну.
Це подружжя білоруських атлетів додасться до багатьох тисяч білорусів, які в останні роки опинилися в Польщі.
Майже 10 000 білорусів, за даними польського уряду подали за минулий рік заяви на гуманітарні візи або на притулок у Польщі, повідомляє, посилаючись на офіційні дані, агенство Reuters.
Польща більша, потужніша держава, яка здатна захистити.Валерій Калиновський, білоруський журналіст
Христина Тимановська з чоловіком наполягають, що їхні дії не пов’язані з політикою, а стали наслідком суперечки з державними спортивними посадовцями через професійні питання.
Але лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська, яка також була змушена полишити Білорусь і ув’язненого там її чоловіка, заявила, що режим Олександра Лукашенка вважає ворогом і переслідує будь-кого, хто дозволяє собі виявляти незгоду з представниками влади.
Значну частину білоруської діаспори у Європі становлять трудові мігранти, але переслідування опозиції, яке набрало велетенських масштабів після невизнаних Євросоюзом і США президентських виборів у Білорусі 2020 року і тривалих масових протестів, білоруська діаспора різко збільшилася за рахунок втікачів - політичних активістів.
Країна Європейського Союзу - Польща, яка наголошує на захисті прав людини та принципів демократії стала очевидним вибором для багатьох білоруських шукачів притулку, хоча чимало білорусів також подалися до іншої країни ЄС - Литви, а також до України й інших країн, зокрема в Росію.
Білоруський журналіст Валерій Калиновський, який сам зараз перебуває у Польщі, сказав Голосу Америки, що більшість білорусів у Польщі цілком здатні подолати культурні і мовні перешкоди, хоча найближчою до білоруської є українська мова.
Проте найважливішим чинником для багатьох людей, які зараз вимушені полишати Білорусь, він називає особисті мотиви і міркування безпеки.
«Я думаю, що білорусам, які втікають від режиму, гарантувати безпеку найкраще в Польщі. В Росії влада Путіна видає білорусів, і ось тепер починається суд над Кудіним (спортсменом Олексієм Кудіним), якого Росія вислала. В Україні теж бувають такі трагічні випадки, як оце нещодавно з керівником Білоруського дому у Києві (Віталієм Шишовим), який загинув», - вказує Валерій Калиновський, на думку якого «Польща більша, потужніша держава, яка здатна захистити».
Уряд у Варшаві заявляє про підтримку продемокритичних сил у Білорусі та спонукає до більш активних дій партнерів у Європейському Союзі, проголосивши спеціальну програму фінансової допомоги білоруським громадянам у Польщі на 50 мільйонів злотих ($13 млн.)
Вже багато років Польща фінансово підтримує незалежні білоруські засоби масової інформації такі як супутниковий телеканал Belsat TV та радіостанція Рацыя, мовлення якої на FM хвилях з Польщі досягає зокрема такі великі міста на заході Білорусі як Гродно і Брест.
Дуже впливовими в час протестів стали базовані у Польщі новітні інтернетні засоби масової інформації такі як NEXTA і Tut.by.
Від білорусько-польського кордону, що простягається на 400 кілометрів, до Варшави менше 200 кілометрів.
Важливим чинником у Білорусі залишається чисельна громада етнічних поляків на заході країни - майже 300 000 із загального населення 9,5 мільйонів, а також католицька церква.
«Польське суспільство і політикум щодо Білорусі мають консенсус. І влада, і суспільні організації, і католицька церква налаштовані дуже конкретно. Вони підтримують білорусів, які страждають і прагнуть свободи, зокрема вільних виборів. Також вони підтримують польську меншину, лідери якої в Білорусі залишаються за ґратами, і підтримують католицьку церкву в Білорусі, яка залишається під дуже жорстким тиском влади», - каже Валерій Калиновський, який переконаний, що згадані чинники не дозволять владі у Польщі йти на компроміси з невизнаним білоруським президентом Олександром Лукашенком.
Дивіться також: Студія Вашингтон. Що білоруські активісти кажуть про смерть Шишова?
Всі новини дня
Вибори у Словаччині — як вони вплинуть на підтримку України. Відео
Роберт Фіцо, який відкрито каже про наміри переглянути зовнішньополітичний курс Братислави і, зокрема, відмовитися від активної підтримки України, може прийти до влади у Словаччині. Очолювана ним соціал-демократична партія “Смер” нині лідирує. Що означає обрання Фіцо для України — знає Богдан Цюпин
Наближення ймовірного шатдауну американського уряду. Відео
Опівночі в суботу збігає термін, до якого американський Конгрес має погодити фінансування бюджету, аби уникнути часткової зупинки роботи уряду, так званого шатдауну. Наразі республіканці і демократи не можуть дійти згоди щодо плану, аби профінансувати уряд бодай тимчасово.
- Голос Америки
"Щоб купувати речі, потрібні гроші". Білий Дім - про допомогу Україні у разі шатдауну
В уряду Сполучених Штатів є "певні залишкові кошти", але шатдаун матиме вплив на допомогу Україні. Про це під час брифінгу у Білому Домі повідомила директорка Офісу менеджменту та бюджету США (відділ при Виконавчому офісі Президента США) Шаланда Янґ.
"Ми не можемо робити більше із меншими ресурсами, коли мова йде про зусилля воєнного часу. Правила існують не просто так. На те, щоб закуповувати певні речі, потрібні гроші" - заявила Янґ.
Але навіть, якщо США зможуть надсилати допомогу Україні, немає гарантії, що не постраждає "готовність" самих Сполучених Штатів, додала чиновниця.
Якщо Конгрес США до кінця вересня не ухвалить бюджет на наступний фіскальний рік, це може паралізувати роботу частини державних інституцій. Це й називають у США терміном "шатдаун".
У Конгресі також обговорюють законопроєкт про тимчасове фінансування уряду на 45 днів у разі неухвалення бюджету. Серед іншого, у цьому проєкті мова йде і про гроші для України.
- Голос Америки
Столтенберг впевнений, що Польща та Словаччина продовжуватимуть військову підтримку України
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг у п’ятницю висловив впевненість, що Польща та Словаччина продовжуватимуть підтримувати Україну у її війні з Росією після виборів, незважаючи на нещодавню різку риторику щодо Києва, повідомляє Reuters.
Напруга між Польщею та Україною дещо послаблюється після серії гарячих суперечок протягом останніх тижнів щодо заборони на продаж у своїх країнах українського зерна, яку Польща, Угорщина та Словаччина вирішили продовжити, щоб захистити місцевих фермерів, стурбованих низькою ціною на українське зерно, про це раніше повідомляв Голос Америки.
Переговори щодо поставок українського зерна до Польщі йдуть у "хорошому напрямку" після того, як "певні емоції" вгамувалися, заявив у середу міністр сільського господарства Польщі Роберт Телюс після віртуальної зустрічі з українським колегою Миколою Сольським.
"Я очікую і впевнений, що Україна та Польща знайдуть спосіб вирішити ці проблеми без негативного впливу на військову підтримку України", - сказав Столтенберг в інтерв'ю Reuters у Копенгагені.
Словаччина від початку повномасштабного вторгнення була вірним союзником України, надсилаючи військову техніку, включаючи винищувачі МіГ-29 і систему ППО С-300. Як повідомляв Голос Америки, розклад сил перед парламентськими виборами у Словаччині вказує на можливість повернення до влади колишнього прем’єр-міністра Роберта Фіцо, який каже про наміри переглянути зовнішньополітичний курс Братислави і, зокрема, відмовитися від активної підтримки України.
"Який би новий уряд не був у Словаччині, ми продовжуватимемо збиратися на засідання НАТО, і я впевнений, що ми знайдемо способи продовжувати надавати підтримку, як ми це робили після кожних виборів у цьому альянсі з початку війни", - заявив в Копенгагені Столтенберг.
Українська правозахисна організація отримала престижну нагороду від фундації Джорджа та Амаль Клуні "За справедливість"
У Нью-Йорку відбулась церемонія нагородження переможців правозахисної премії Albie Awards, яку заснували голівудський актор Джордж Клуні та його дружина Амаль – відома правозахисниця. Премію назвали на честь судді Албі Сакса, який боровся з апартеїдом в Південній Африці.
Червоною доріжкою перед початком церемонії пройшлися Меріл Стріп, Метт Деймон, Данатела Версаче, Скарлет Йогансон та багато інших відомих зірок світового шоу-бізнесу. Серед лауреатів цьогорічної премії – українська правозахисна організація Truth Hounds.
Американський актор Метт Деймон не може стримати свої емоції, говорячи про Україну та її громадян, які борються за відновлення справедливості через війну Росії проти України. Саме він презентував номінацію "Справедливість для тих, хто вижив", в якій перемогла українська правозахисна організація Truth Hounds.
Виконавчий директор організації Truth Hounds Роман Авраменко вперше виступає перед такою аудиторією. Він пишається роботою, яку робить його організація, фіксуючи воєнні злочини в Україні.
Назва його організації у перекладі з англійської – "Гончаки за правдою" – не залишає запитань щодо того, чим вона займається. Роман, жартуючи, додає, що часто їх ще називають "нишпорками за правдою". За його словами, головне, щоб їхня робота допомогла тим, хто став жертвами російської агресії.
"Коли ми йдемо від них, бачимо, якими очима вони на нас дивляться, це сильно зобов'язує. Ми можемо у своїх зубах принести цю справедливість назад людям", - розповідає Роман Авраменко.
Анна Нейстат – у фундації подружжя Клуні «За справедливість» очолює напрямок, який займається злочинами Росії в Україні. З початком повномасштабного вторгнення притягнення російських воєнних злочинців до відповідальності для фонду стало одним з ключових завдань. Вона розповідає, що команда фонду та Truth Hounds день і ніч працювали над притягненням до відповідальності винних за злочини в Україні.
"Тому для нас це була не просто організація, навіть не українська організація. Це був близький партнер", - зазначила Нейстат.
Організації почали співпрацю практично одразу після вторгнення. За словами Нейстат, методологія збору доказів у них дуже схожа. За її словами, фундація Клуні не веде узагальнену документацію щодо порушення прав людини, а зосереджена на порушенні конкретних кримінальних справ, тому ретельно працює над збором доказів, адже лише докази, зібрані належним чином, можна використовувати для кримінального переслідування.
Нейстат додає, що ціль премії – розповісти усьому світу про конкретних людей, які борються за справедливість.
"У випадку з Україною про те, що відбувається, почув весь світ. Але мало хто знає, чому їм відомо про це. Дуже мало людей знають, що насправді існують такі люди, як Роман", - пояснює вона.
Документуванням воєнних злочинів Роман Авраменко займається з 2014-го року. У вересні 2014-го він поїхав у свою першу польову місію з документування воєнних злочинів у Донецькій та Луганській областях, згодом додався і Крим. За його словами, вже тоді було зрозуміло, що потрібно негайно документувати докази, бо вони втрачаються, і потім їх відновити буде неможливо.
Із тих пір Роман та його команда провела понад 220 польових місій, більше третини з них - за останні півтора року. До повномасштабного вторгнення організація займалася не лише документуванням злочинів, а й процесуальними змінами, працюючи з прокурорами та змінюючи їхні підходи до воєнних злочинів. Згодом ця організація почала поширювати діяльність в інших країнах. "На жаль, багато є країн з активними чи замороженими конфліктами. Ми навчали групи правозахисників та представників громадянського суспільства в Грузії, Таджикистані, Казахстані, були і під час нового кола конфлікту у Нагірному Карабаху", - розповідає Роман.
З початком повномасштабного вторгнення запит на експертизу Романа та його колег збільшився у рази. Тому довелося збільшити кількість документаторів, юристів, розслідувачів та польових виїздів. До прикладу, зараз команда працює у Миколаївській та Херсонській області, документуючи наслідки підриву Каховської дамби.
Авраменко каже, що вони відрізняються від інших організацій тим, що працюють над притягненням до індивідуальної кримінальної відповідальності за вчинення міжнародних злочинів.
Від 2014 року команда працювала таким чином, щоб докази, які збираються, можна було використовувати в кримінальних справах в судах, і "щоб настала справедливість у вигляді кримінального переслідування".
Всього з 2014 року Truth Hounds вдалося задокументувати близько 4,5 тис. воєнних злочинів. Частина з них стала основою для двох із трьох позовів, які фундація Клуні разом з Truth Hounds готуються подати правоохоронним органам однієї з європейських країн для порушення кримінальної справи в рамках так званої універсальної юрисдикції.
Роман пояснює: з самого початку повномасштабної війни команда розуміла, що основний тягар з переслідування воєнних злочинців ляже на українську систему правосуддя. "Тому ми додатково розуміли, що потрібно застосовувати принцип екстратериторіальної юстиції, щоб інші країни переслідували воєнних злочинців за злочинів скоєнні на території України", - пояснює він.
Найстат додає, що правозахисники та юристи намагаються встановити виконавців, конкретно командирів, які відповідальні за все, що відбувалося на окупованих територіях або за невибіркові обстріли з використанням конкретних видів зброї.
Кожна зі справ, які її фонд планує подавати правоохоронцям, стосується кількох злочинів. "Тож ми справді намагаємося знайти закономірності. Перша справа стосується страт та тортур. Друга - невибіркові напади, які призвели до незаконних смертей. Третя - весь спектр воєнних злочинів на окупованих територіях – сексуальне насильство, страти, тортури, грабунок, знищення майна. У кожному випадку ми представляємо тих, хто вижив, або сім’ї людей, які були вбиті. Це дуже важливий крок", - розповідає представниця фонду "За справедливість".
Нейстат додає, що ці три справи – лише початок шляху. Фундація "За справедливість" з партнерами у рамках універсальної юрисдикції готує й інші більш складні справи, зокрема, щодо широкого застосування тортур у різних регіонах України, а також мають намір зосередитись на Маріуполі та побудувати справу навколо облоги міст і сіл.
Роман Авраменко додає, що це складний та довгий шлях, до якого має готуватися як суспільство, так і жертви. "Люди хочуть справедливість "тут та зараз", і швидко втрачають мотивацію. Наша задача, серед іншого, підтримати їхню мотивацію, не обіцяти багато, не обіцяти, що все обов'язково буде і буде швидко", - пояснює він.
Правозахисник зізнається, що сам пережив подібні емоції у 2015-му році. "Цей момент розпачу, коли ми працюємо, а нічого не міняється. І лише зараз є перші паростки й перші результати того, що було тоді напрацьовано. Тому це треба робити", - переконаний він.
Авраменко сподівається, що однією з країн, яка включиться у притягнення російських воєнних злочинців до відповідальності, будуть і Сполучені Штати.
У грудні минулого року Конгрес США вніс правки до Закону про воєнні злочини, які дозволили кримінальне переслідування воєнних злочинців на території США.
Форум