Актуально
- Голос Америки
Верховний суд США скасував історично важливе рішення щодо права на аборти
Як і очікувалось, Верховний суд США скасував рішення, яке впродовж 50 років закріплювало конституційне право на аборти, надавши штатам можливість вирішувати, дозволяти цю процедуру, чи ні.
У п’ятницю Верховний суд більшістю голосів затвердив це рішення, менш ніж через два місяці після того, як в преса отримала попередній проект рішення і це викликало загальнонаціональні протести за права на аборт.
Хоча скасування рішення Верховного суду від 1973 року у справі, відомій як Роу проти Вейда, та окремій справі під назвою Planned Parenthood проти Кейсі не накладає заборону на аборт, її юридичний вплив пошириться на всю країну майже відразу.
Інститут Гутмахера, дослідницька група, яка підтримує право на аборти, вважає, що 26 штатів, переважно на півдні та середньому заході, заборонять аборти після скасування рішення Роу проти Вейда. Це може змусити мільйони жінок, які хочуть зробити аборт, їхати до штатів, де ці права захищено.
Рішення Верховного суду було прийнято у справі щодо закону штату Міссісіпі, який забороняє майже всі аборти після 15-го тижня вагітності, за кілька тижнів до граничної стадії, встановленої у справі Роу проти Вейда.
Jackson Women's Health Organization, єдина клініка абортів у Міссісіпі, оскаржила закон 2018 року у федеральному суді, стверджуючи, що він порушує майже 50-річний прецедент Верховного суду.
Після того, як два суди нижчих інстанцій стали на бік клініки, штат Міссісіпі за підтримки 25 інших штатів, де при владі перебувають представники Республіканської партії, звернувся до Верховного суду з проханням скасувати Роу та Кейсі. Їхня петиція стверджувала, що «ніщо» в Конституції «не підтримує право на аборт».
Шість суддів судів вищої інстанції, усі призначені президентами-республіканцями, погодилися.
"Конституція не містить згадок про аборт, і жодне таке право не захищено жодним конституційним положенням, включаючи належний процес 14-ї поправки", - написав суддя консервативних поглядів Семюель Аліто у документі, що представляє думку більшості суддів суду.
14-а поправка стверджує, що держава не може «позбавити жодну людину життя, свободи чи власності без належної судової процедури».
На це положення посилався Верховний суд протягом останніх десятиліть, щоб підтвердити права, прямо не зазначені в Конституції, наприклад право на одностатеві шлюби. Але Аліто стверджував, що «будь-яке таке право має бути глибоко вкорінене в історії та традиції цієї нації».
«Право на аборт не підпадає під цю категорію», – написав він в проекті рішення, яке отримала преса.
Тепер штати повинні вирішувати, дозволяти або забороняти аборти, йдеться у висновку.
Три ліберальні судді суду, до яких приєднався консервативний головний суддя Джон Робертс, висловили незгоду.
Небагато питань в Америці викликають такі розбіжності, як права на аборти. Протягом останніх 50 років американські консерватори, декларуючи бажання захистити ненароджені життя, проводили кампанію проти рішення Роу проти Вейда про аборт. Але їм не вистачило голосів у Верховному суді, щоб його скасувати.
Це змінилося після того, як Дональд Трамп переміг на президентських виборах 2016 року і призначив трьох суддів, які виступають проти абортів, до Верховного суду. Це дало консерваторам переважну більшість у 6-3 у впливовому суді, що підвищило ймовірність скасування рішення про аборт.
Загалом, Верховний суд дотримується принципів, встановлених у його попередніх рішеннях, доктрини, відомої як stare decisis. Незгодні судді написали, що постанова порушила цей давній закон.
Але Аліто сказав, що існують обставини, коли прецедент є і може бути скасований. Наприклад, у знаковому рішенні 1954 року Верховний суд визнав недійсним рішення 1896 року, яке легалізувало расову сегрегацію в Сполучених Штатах, зазначив Аліто.
Аліто написав, що рішення суду обмежується абортами і не вплине на інші права. Але ліберальні критики рішення хвилюються, що воно відкриє двері для скасування інших прав, визнаних Верховним судом.
"Якщо ви скасуєте закон на підставі фундаментальної розбіжності з юридичною аргументацією, яка його лежить в основі, ті самі аргументи дозволять скасувати інші рішення", - сказала Керолайн Фредріксон, професор права Джорджтаунського університету та старший співробітник центру юстиції Бреннана.
Хоча активісти та політики проти абортів вітали проект висновку як «перемогу людського життя», їхні ліберальні колеги засудили його як посягання на репродуктивні та інші права на приватність.
Очікуючи рішення, штати по всій країні, залежно від ідеологічних ухилів законодавчих органів, змінюють свої правила щодо абортів.
У штатах, де при владі перебувають консеравтори, окрім ухвалення так званих "законів про тригер", призначених для набуття чинності після скасування Роу, законодавці посилили обмеження на аборт, а в березні Оклахома прийняла закон, який забороняє аборти в будь-який час вагітності.
Зі свого боку, більш політично ліберальні держави у відповідь прийняли закон про розширення доступу до абортів, а деякі штати розглядають закони, які дозволять медсестрам виконувати процедуру.
Рішення суду винесено, незважаючи на те, що грромадська думка все більш рпихильно ставиться до права на аборти. Опитування Gallup, проведене після публікації проекту рішення суду в травні, показало, що 55% американців визначилися як «за вибір», що є найвищим рівнем таких настроїв із середини 1990-х років.
Групи, які борються з правами на аборт, готуються оскаржувати нові заборони та обмеження штатів у місцевих судах.
"Частково проблема в тому, що потрібно знайти положення у конституціях штатів, щоб розпочати ці справи", - сказала Елізабет Неш, аналітик державної політики Інституту Гутмахера.
Чотири штати – Алабама, Луїзіана, Теннессі та Західна Вірджинія – прийняли поправки до своїх конституцій, згідно з якими конституція штату не визнає право на аборт, зазначив Неш. У двох інших – Канзасі та Кентуккі – очікується, що виборці проголосують за це питання пізніше цього року.
Але Аліто сказав, що існують обставини, коли прецедент є і може бути скасований. Наприклад, у знаковому рішенні 1954 року Верховний суд визнав недійсним рішення 1896 року, яке легалізувало расову сегрегацію в Сполучених Штатах, зазначив Аліто.
Всі новини дня
Вибори у Словаччині — як вони вплинуть на підтримку України. Відео
Роберт Фіцо, який відкрито каже про наміри переглянути зовнішньополітичний курс Братислави і, зокрема, відмовитися від активної підтримки України, може прийти до влади у Словаччині. Очолювана ним соціал-демократична партія “Смер” нині лідирує. Що означає обрання Фіцо для України — знає Богдан Цюпин
Наближення ймовірного шатдауну американського уряду. Відео
Опівночі в суботу збігає термін, до якого американський Конгрес має погодити фінансування бюджету, аби уникнути часткової зупинки роботи уряду, так званого шатдауну. Наразі республіканці і демократи не можуть дійти згоди щодо плану, аби профінансувати уряд бодай тимчасово.
- Голос Америки
"Щоб купувати речі, потрібні гроші". Білий Дім - про допомогу Україні у разі шатдауну
В уряду Сполучених Штатів є "певні залишкові кошти", але шатдаун матиме вплив на допомогу Україні. Про це під час брифінгу у Білому Домі повідомила директорка Офісу менеджменту та бюджету США (відділ при Виконавчому офісі Президента США) Шаланда Янґ.
"Ми не можемо робити більше із меншими ресурсами, коли мова йде про зусилля воєнного часу. Правила існують не просто так. На те, щоб закуповувати певні речі, потрібні гроші" - заявила Янґ.
Але навіть, якщо США зможуть надсилати допомогу Україні, немає гарантії, що не постраждає "готовність" самих Сполучених Штатів, додала чиновниця.
Якщо Конгрес США до кінця вересня не ухвалить бюджет на наступний фіскальний рік, це може паралізувати роботу частини державних інституцій. Це й називають у США терміном "шатдаун".
У Конгресі також обговорюють законопроєкт про тимчасове фінансування уряду на 45 днів у разі неухвалення бюджету. Серед іншого, у цьому проєкті мова йде і про гроші для України.
- Голос Америки
Столтенберг впевнений, що Польща та Словаччина продовжуватимуть військову підтримку України
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг у п’ятницю висловив впевненість, що Польща та Словаччина продовжуватимуть підтримувати Україну у її війні з Росією після виборів, незважаючи на нещодавню різку риторику щодо Києва, повідомляє Reuters.
Напруга між Польщею та Україною дещо послаблюється після серії гарячих суперечок протягом останніх тижнів щодо заборони на продаж у своїх країнах українського зерна, яку Польща, Угорщина та Словаччина вирішили продовжити, щоб захистити місцевих фермерів, стурбованих низькою ціною на українське зерно, про це раніше повідомляв Голос Америки.
Переговори щодо поставок українського зерна до Польщі йдуть у "хорошому напрямку" після того, як "певні емоції" вгамувалися, заявив у середу міністр сільського господарства Польщі Роберт Телюс після віртуальної зустрічі з українським колегою Миколою Сольським.
"Я очікую і впевнений, що Україна та Польща знайдуть спосіб вирішити ці проблеми без негативного впливу на військову підтримку України", - сказав Столтенберг в інтерв'ю Reuters у Копенгагені.
Словаччина від початку повномасштабного вторгнення була вірним союзником України, надсилаючи військову техніку, включаючи винищувачі МіГ-29 і систему ППО С-300. Як повідомляв Голос Америки, розклад сил перед парламентськими виборами у Словаччині вказує на можливість повернення до влади колишнього прем’єр-міністра Роберта Фіцо, який каже про наміри переглянути зовнішньополітичний курс Братислави і, зокрема, відмовитися від активної підтримки України.
"Який би новий уряд не був у Словаччині, ми продовжуватимемо збиратися на засідання НАТО, і я впевнений, що ми знайдемо способи продовжувати надавати підтримку, як ми це робили після кожних виборів у цьому альянсі з початку війни", - заявив в Копенгагені Столтенберг.
Українська правозахисна організація отримала престижну нагороду від фундації Джорджа та Амаль Клуні "За справедливість"
У Нью-Йорку відбулась церемонія нагородження переможців правозахисної премії Albie Awards, яку заснували голівудський актор Джордж Клуні та його дружина Амаль – відома правозахисниця. Премію назвали на честь судді Албі Сакса, який боровся з апартеїдом в Південній Африці.
Червоною доріжкою перед початком церемонії пройшлися Меріл Стріп, Метт Деймон, Данатела Версаче, Скарлет Йогансон та багато інших відомих зірок світового шоу-бізнесу. Серед лауреатів цьогорічної премії – українська правозахисна організація Truth Hounds.
Американський актор Метт Деймон не може стримати свої емоції, говорячи про Україну та її громадян, які борються за відновлення справедливості через війну Росії проти України. Саме він презентував номінацію "Справедливість для тих, хто вижив", в якій перемогла українська правозахисна організація Truth Hounds.
Виконавчий директор організації Truth Hounds Роман Авраменко вперше виступає перед такою аудиторією. Він пишається роботою, яку робить його організація, фіксуючи воєнні злочини в Україні.
Назва його організації у перекладі з англійської – "Гончаки за правдою" – не залишає запитань щодо того, чим вона займається. Роман, жартуючи, додає, що часто їх ще називають "нишпорками за правдою". За його словами, головне, щоб їхня робота допомогла тим, хто став жертвами російської агресії.
"Коли ми йдемо від них, бачимо, якими очима вони на нас дивляться, це сильно зобов'язує. Ми можемо у своїх зубах принести цю справедливість назад людям", - розповідає Роман Авраменко.
Анна Нейстат – у фундації подружжя Клуні «За справедливість» очолює напрямок, який займається злочинами Росії в Україні. З початком повномасштабного вторгнення притягнення російських воєнних злочинців до відповідальності для фонду стало одним з ключових завдань. Вона розповідає, що команда фонду та Truth Hounds день і ніч працювали над притягненням до відповідальності винних за злочини в Україні.
"Тому для нас це була не просто організація, навіть не українська організація. Це був близький партнер", - зазначила Нейстат.
Організації почали співпрацю практично одразу після вторгнення. За словами Нейстат, методологія збору доказів у них дуже схожа. За її словами, фундація Клуні не веде узагальнену документацію щодо порушення прав людини, а зосереджена на порушенні конкретних кримінальних справ, тому ретельно працює над збором доказів, адже лише докази, зібрані належним чином, можна використовувати для кримінального переслідування.
Нейстат додає, що ціль премії – розповісти усьому світу про конкретних людей, які борються за справедливість.
"У випадку з Україною про те, що відбувається, почув весь світ. Але мало хто знає, чому їм відомо про це. Дуже мало людей знають, що насправді існують такі люди, як Роман", - пояснює вона.
Документуванням воєнних злочинів Роман Авраменко займається з 2014-го року. У вересні 2014-го він поїхав у свою першу польову місію з документування воєнних злочинів у Донецькій та Луганській областях, згодом додався і Крим. За його словами, вже тоді було зрозуміло, що потрібно негайно документувати докази, бо вони втрачаються, і потім їх відновити буде неможливо.
Із тих пір Роман та його команда провела понад 220 польових місій, більше третини з них - за останні півтора року. До повномасштабного вторгнення організація займалася не лише документуванням злочинів, а й процесуальними змінами, працюючи з прокурорами та змінюючи їхні підходи до воєнних злочинів. Згодом ця організація почала поширювати діяльність в інших країнах. "На жаль, багато є країн з активними чи замороженими конфліктами. Ми навчали групи правозахисників та представників громадянського суспільства в Грузії, Таджикистані, Казахстані, були і під час нового кола конфлікту у Нагірному Карабаху", - розповідає Роман.
З початком повномасштабного вторгнення запит на експертизу Романа та його колег збільшився у рази. Тому довелося збільшити кількість документаторів, юристів, розслідувачів та польових виїздів. До прикладу, зараз команда працює у Миколаївській та Херсонській області, документуючи наслідки підриву Каховської дамби.
Авраменко каже, що вони відрізняються від інших організацій тим, що працюють над притягненням до індивідуальної кримінальної відповідальності за вчинення міжнародних злочинів.
Від 2014 року команда працювала таким чином, щоб докази, які збираються, можна було використовувати в кримінальних справах в судах, і "щоб настала справедливість у вигляді кримінального переслідування".
Всього з 2014 року Truth Hounds вдалося задокументувати близько 4,5 тис. воєнних злочинів. Частина з них стала основою для двох із трьох позовів, які фундація Клуні разом з Truth Hounds готуються подати правоохоронним органам однієї з європейських країн для порушення кримінальної справи в рамках так званої універсальної юрисдикції.
Роман пояснює: з самого початку повномасштабної війни команда розуміла, що основний тягар з переслідування воєнних злочинців ляже на українську систему правосуддя. "Тому ми додатково розуміли, що потрібно застосовувати принцип екстратериторіальної юстиції, щоб інші країни переслідували воєнних злочинців за злочинів скоєнні на території України", - пояснює він.
Найстат додає, що правозахисники та юристи намагаються встановити виконавців, конкретно командирів, які відповідальні за все, що відбувалося на окупованих територіях або за невибіркові обстріли з використанням конкретних видів зброї.
Кожна зі справ, які її фонд планує подавати правоохоронцям, стосується кількох злочинів. "Тож ми справді намагаємося знайти закономірності. Перша справа стосується страт та тортур. Друга - невибіркові напади, які призвели до незаконних смертей. Третя - весь спектр воєнних злочинів на окупованих територіях – сексуальне насильство, страти, тортури, грабунок, знищення майна. У кожному випадку ми представляємо тих, хто вижив, або сім’ї людей, які були вбиті. Це дуже важливий крок", - розповідає представниця фонду "За справедливість".
Нейстат додає, що ці три справи – лише початок шляху. Фундація "За справедливість" з партнерами у рамках універсальної юрисдикції готує й інші більш складні справи, зокрема, щодо широкого застосування тортур у різних регіонах України, а також мають намір зосередитись на Маріуполі та побудувати справу навколо облоги міст і сіл.
Роман Авраменко додає, що це складний та довгий шлях, до якого має готуватися як суспільство, так і жертви. "Люди хочуть справедливість "тут та зараз", і швидко втрачають мотивацію. Наша задача, серед іншого, підтримати їхню мотивацію, не обіцяти багато, не обіцяти, що все обов'язково буде і буде швидко", - пояснює він.
Правозахисник зізнається, що сам пережив подібні емоції у 2015-му році. "Цей момент розпачу, коли ми працюємо, а нічого не міняється. І лише зараз є перші паростки й перші результати того, що було тоді напрацьовано. Тому це треба робити", - переконаний він.
Авраменко сподівається, що однією з країн, яка включиться у притягнення російських воєнних злочинців до відповідальності, будуть і Сполучені Штати.
У грудні минулого року Конгрес США вніс правки до Закону про воєнні злочини, які дозволили кримінальне переслідування воєнних злочинців на території США.
Форум