Під час республіканських праймеріз, кандидати в президенти зосередилися на критиці Барака Обами.
Кандидати від республіканської партії Міт Ромнен, Мішель Бакмен та Тім Паленті в ході своїх виступів фактично оголосили Обаму «політичним трупом». Мовляв, його президентство зазнало невдачі і він не має шансів бути обраним на другий термін.
Останні два тижні для президента Обами були особливо важкими – виснажливі переговори щодо дефіциту бюджету, пониження рейтингу кредитоспроможності США, падіння курсу акцій на фондових ринках.
Це позначилось на рейтингу популярності американського президента. Згідно з опитуванням фірми Ґеллап, схвально відгукуються про його діяльність лише 41 відсоток американців. Інший рейтинг свідчить про те, що 71 відсоток мешканців країни вважають, що Сполучені Штати рухаються в неправильному напрямку. Під шквал критики потрапила навіть запланована відпустка Обами.
Міт Ромні, з республіканської партії, непоступливість якої неабияк вповільнила підписання угоди, яка все ж врятувала Америки від дефолту, тепер каже, що Обама має бути у Вашингтоні, а не відпочивати з родиною.
Інша гілка влади – законодавча – користується навіть меншою популярністю серед американців.
Згідно з нещодавнім опитуванням Сі-Ен-Ен, лише чотирнадцять відсотків виборців схвалюють діяльність Конгресу. І лише 17 відсотків - готові переобрати свого представника в законодавчому органі країни. Соціологи припускають, що напередодні Громадянської війни у дев’ятнадцятому столітті, законодавці могли бути ще менш популярними. Але з часу вимірювання думки народу соціологами таких низьких цифр вони ще не бачили. Утім, саме в руках Конгресу політики залишили долю майбутнього американської економіки.
Так званий супер-комітет з представників обох партій має знайти шляхи вирішення бюджетної кризи, маючи надзвичайно великі повноваження. Він може запропонувати будь-які заходи – від скасування певних соціальних програм до підняття податків – і розраховувати на швидке їх схвалення більшістю Конгресу.
Його члени призначаються згідно квоті чотирма лідерами обох палат Конгресу. І три з них вже назвали своїх обранців. Серед них – найбільш безкомпромісні фігури, що, безумовно, може зашкодити меті діяльності цього комітету – пошуку компромісу.
Водночас, жодний групи із шести сенаторів від обох партій, які підготували двопартійний план зі зменшення дефіциту бюджету, до цього супер-комітету не увійшов.
