Одне з перших досліджень громадської думки, зроблене по гарячих слідах подій минулих вихідних у Росії, які називають і спробою державного перевороту, і військовим заколотом, і навіть початком громадянської війни, засвідчує, що переважна більшість росіян продовжує стверджувати, що їхня країна рухається в правильному напрямку.
Попри озброєний похід приватної військової компанії «Група Вагнера» на Москву, росіяни продовжують довіряти своєму керівництву і настрої залишаються стабільними з початку війни в Україні наприкінці лютого 2022 року, кажуть автори дослідження Джейсон Макманн та Сонет Фрісбі. Вони зауважують, що, судячи з опитувань, сама війна з 2022 року «спричинила помітне підвищення громадського оптимізму щодо траєкторії руху Росії».
Як кажуть дослідники, які займаються вивченням геополітичних ризиків у компанії Morning Consult, те, що похід озброєних людей на Москву з метою змістити керівників армії у час війни, не позначився на настроях росіян, можна пояснити тим, що вони ізольовані від зовнішніх джерел інформації, що подія не тривала достатньо, щоб змінити довгостроковий тренд, і тим, що ті, хто міг би висловити свої сумніви щодо влади, вже покинули країну, а хто сумнівається чи виступає проти сучасного курсу, бояться про це говорити, з огляду на кримінальну відповідальність за критику армії.
Російські соціологи з недержавного Левада-центру розповідають, що для росіян найважливіше – це мати соціально-економічну стабільність. І поки вона є, вони будуть підтримувати владу.
«Несприйнятливість громадської думки до поганих новин, висока підтримка влади та військових зумовлена не властивостями нашого національного характеру, а тим, що на підтримку суспільного спокою кинуто величезні ресурси», – пишуть російські соціологи, які аналізували події, що передували походу Пригожина на Москву.
У Кремлі є, про що турбуватися – Дара Масікот
Інші експерти, які впродовж тривалого часу досліджують Росію, вважають, що є важливі ознаки того, що насправді російська громадська думка не є одностайно позитивною, і Кремль має про що хвилюватися.
Як вважає дослідниця російської армії з корпорації RAND Дара Масікот, те що колони «Вагнера» пройшли без опору багатьох владних структур та були відкрито прийняті людьми в Ростові, має бути причиною для хвилювання в Москві. Вона вважає, що йдеться про пасивну народну підтримку, і важко сказати, на чиєму боці були б ці люди, якби було збройне протистояння.
«Дивлячись на реакцію громадськості на присутність «Вагнера» та на словесні перепалки з поліцією, яка слідувала за ними (у Ростові), я думаю, що є щось, що починає закипати, і за чим слід стежити. (Настрої) не є антивоєнними як такі; але це виглядало як висловлення (позиції) проти влади», – каже дослідниця у серії твітів.
На її думку, ця ситуація ще матиме розвиток, ще будуть відставки на різних рівнях, і зміни, які сталися внаслідок походу «вагнерівців», будуть значними.
Тільки у Росії Путіна можна загнати в кут – Снайдер
Подібну думку висловлює і відомий історик з Єльського університету Тімоті Снайдер, який вважає, що Путін не популярний. І опитування показують його підтримку в народі лише тому, що росіяни не бачать альтернативи до його влади, або ж бояться сказати правду, вважає Снайдер.
«Але коли влада Путіна була скасована, як, наприклад, коли місто Ростов-на-Дону було захоплене «Вагнером», ніхто, здавалося, не мав нічого проти. Відреагувавши на заколот Пригожина, деякі росіяни були в ейфорії, а більшість здавалося апатичними, – зауважує історик у своєму блозі Thinking about. Він додає, що там, куди прийшли «вагнерівці», «не було видно, щоб хтось спонтанно висловив свою особисту підтримку Путіну, не кажучи вже про те, щоб хтось особисто ризикував від імені його режиму».
На його думку, ейфорія, з якою зустріли «вагнерівців», дає можливість припустити, що деякі росіяни готові до правління іншого режиму, який, однак, буде так само експлуататорським, як і путінський. Він пояснює, що Пригожин визискує російські активи навіть у ще більшій мірі, ніж сама влада, і міг впродовж довгого часу змушувати владу працювати собі на користь.
«Апатія вказує на те, що зараз більшість росіян сприймають як належне те, що ними керуватиме гангстер із найбільшою кількістю зброї, і вони просто продовжуватимуть своє повсякденне життя, незалежно від того, ким цей гангстер виявиться», – каже Снайдер.
Щодо Путіна, то, на думку Сайндера, він буде погрожувати й сподіватися, що ці погрози змінять поведінку його ворогів, а коли це не вдається, він просто змінить історію, яку його пропаганда розповідає росіянам.
«Його режим тримається на пропаганді, і зрештою, видовище, створене військовими, служить пропаганді. Навіть якщо це видовище настільки принизливе, наскільки це можна собі уявити, як це було в суботу, коли російські повстанці рушили на Москву, а Путін утік. Його відповіддю буде спроба змінити тему», – вважає Снайдер.
На думку професора Снайдера, похід Пригожина на Москву показав, як найімовірніше закінчиться ця війна – внутрішнім переворотом в Росії. У цій ситуації Путін показав, що коли йому страшно, він рятує сам себе – записав промову, а потім сів у літак і полетів в інше місто, і в кінці домовився з Пригожиним, каже дослідник.
Ці дії, на думку Снайдера, і дають відповідь, що робитиме Путін, якщо його «загнати в кут». І побоювання Заходу з приводу «ескалації», як вважає Снайдер, є зайвими.
«Порівняно з владою в Росії, територія України їм неважлива. Після того, що ми щойно побачили, ніхто не повинен сперечатися, що Путіна можуть загнати в кут в Україні та змусити ухвалити якесь жахливе рішення. В Україні його не можна загнати в кут. Тільки у Росії його можна загнати в кут», – вважає Снайдер і це те, на його думку, до чого потрібно прагнути.
Коли в Росії буде серйозний конфлікт, росіяни забудуть про Україну і звернуть увагу на власну країну. Коли такий конфлікт триватиме довше, ніж один день, як у цьому випадку, російські війська будуть виведені з України, вважає Снайдер.
«Так закінчуються війни: коли відчувається тиск всередині політичної системи. Ті, хто хоче, щоб ця війна закінчилася, повинні допомогти українцям чинити цей тиск», – радить історик.
Форум