Актуально
- Голос Америки
- Петсі Відакусвара
Рік після виходу з Афганістану: уроки, не винесені з війни
21 липня кілька десятків співробітників відділів безпеки у консульській та дипломатичній службах Держдепартаменту США отримали престижну “Нагороду за героїзм” під час допомоги в переселенні з Кабула 124 тисяч людей у серпні 2021 року.
Вони рятували американських громадян, мешканців із постійним місцем проживання у США та десятки тисяч афганських союзників.
«Вони тісно співпрацювали з Міністерством оборони та іншими ключовими відомствами США та забезпечили керівну структуру, що підтримувала та сприяла роботі нашого департаменту в міжнародному аеропорту Хаміда Карзая з 15 по 30 серпня», - розповів “Голосу Америки” речник Держдепартаменту США.
Один із нагороджених, який не захотів оприлюднити своє ім'я, порівняв церемонію нагородження з “груповою терапією”, яка допомогла йому пояснити самому собі відчуття безпорадності, яке їх огортало під час виснажливих і небезпечних двох тижнів авіаперевезень американців і афганців, коли Кабул стрімко поринув під контроль Талібану.
"Ми повоювали самі себе, - розповідає він журналістці “Голосу Америки”. - Озираєшся на це і бачиш, чого не зміг зробити, скільки життів не зміг врятувати”.
Він розповів, що після завершення операції відвідував терапію через діагнастований посттравматичний розлад. Лікування зайняло більшу частину минулого року. Військовому потрібно було опрацьовати події того часу – хаотичний відхід, яким завершилась ця 20-річна кривава війна, напади смертників, загибель 180-ти людей та, зокрема, 13-ти американських військових, а також і той факт, що позаду залишилися десятки тисяч афганських союзників.
Він та інші учасники масових авіаперевезень відчувають розчарування тим, що вони називають «браком прозорості з боку президентської адміністрації» щодо уроків, отриманих під час виведення американських військ, після того, як країна так швидко потрапила в руки Талібану.
“Я дуже злий, що ми це зробили. Ми наразили на небезпеку стільки людей”, - розповідає учасник рятувальної операції. - “Як це сталося? Є так багато невдало виконаних речей, які призвели до цього”.
Звіти про зроблену роботу
Як повідомляють офіційні особи США, Державний департамент та Міністерство оборони США все ще готують внутрішні звіти про результати евакуації людей з Афганістану.
«Після того, як вони будуть завершені, буде повна картина (того, як це відбувалось - ред.), яка допоможе в інформуванні про майбутні операції”, - заявила прес-секретарка Білого дому Карін Жан-П’єр.
“Це все ще триває. Як тільки ми це отримаємо, ми поділимося своїми уроками”, - додала вона.
Наразі незрозуміло, як багато інформації у цих звітах буде засекреченою.
“Ми очікуємо, що агентства зможуть поділитися здобутими уроками, таким чином, щоб це відповідало рівню секретності щодо операцій та рівню безпеки”, - повідомив “Голосу Америки” Джон Кірбі, координатор зі стратегічних комунікацій Ради національної безпеки США.
Перед проміжними виборами, що мають відбутися у США в листопаді, адміністрація Байдена, як виглядає, не бажає обговорювати деталі того, що пішло не так на останній фазі найдовшої війни Америки. Білий дім значною мірою стримує заклики до більшої прозорості в цьому питанні. Зокрема, республіканці у Конгресі вимагали відкритих для громадськості не засекречених слухань у повному складі комітету.
“Ми твердо переконані, що американський народ заслуговує на те, щоб почути значну кількість незасекреченої інформації про ці важливі події до та після катастрофічного виведення», - мовиться у заяві республіканців комітету Палати представників із закордонних справ, що була оприлюднена у червні цього року.
Республіканці також звинуватили адміністрацію в тому, що вона не співпрацює з офісом Спеціального генерального інспектора з питань реконструкції Афганістану (SIGAR) - агентством, яке здійснює нагляд за фондами відновлення Афганістану, що складають 150 мільярдів доларів, і проводить щоквартальні аудити, передбачені рішенням Конгресу.
«Рішення адміністрації Байдена не надати критично важливу інформацію агенції SIGAR на основі нестійких юридичних інтерпретацій – це ще одна прозора спроба президента Байдена приховати хаотичний і смертоносний вихід з Афганістану», - заявив голова Комітету Палати представників із закордонних справ, республіканець Майкл МакКол у червневій заяві.
У відповідь речник Державного департаменту США Нед Прайс заявив, що останній звіт SIGAR про розвал афганських сил «не відображає консенсусної точки зору” президентської адміністрації.
«Багато підрозділів уряду США, включно з Державним департаментом, мають власне уявлення про події в Афганістані минулого року, яке не було відображено у звіті. І ми не погоджуємось з багатьма аспектами цього звіту», - зазначив Нед Прайс.
Уроки афганської війни
Загалом серед рядових військових у США є чимало розчарування тим, що «не було докладено більш цілеспрямованих і забезпечених ресурсами зусиль», аби винести уроки з афганської війни, - аналізує директор Програми протидії загрозам та викликам у Центрі військово-морського аналізу Джонатан Шроден.
«Це важливо для довготривалого системного та організаційного навчання. Критично важливо детально розглянути, як ми опинилися в ситуації, коли нам довелося вдатись до евакуації», - розповів експерт “Голосу Америки”.
За словами Шродена, «зараз, окрім того, що робить SIGAR, всередині уряду США не докладаються зусилля систематичної роботи».
Війна в Афганістані забрала життя понад 2400 американських військових і коштувала платникам податків 300 мільйонів доларів щодня протягом 20 років.
Марк Джейкобсон, який допомагав в евакуації під час виведення військ і служив заступником представника НАТО в Афганістані, вважає, що країна потребує цілісного міжвідомчого дослідження операції з виходу з Афганістану, яке визначить найкращі практики та найбільші виклики для різних державних установ США.
В інтервю "Голосу Америки" Джейкобсон заявив, що наразі не існує міжвідомчого процесу вивчення уроків від нинішніх і попередніх адміністрацій. Коли окремі агентства проводять внутрішні перевірки, вони неохоче діляться висновками. Як розповідає колишній посадовець, часто “важливіше уникнути сорому, ніж засвоїти правильні уроки”.
Оскільки війна в Афганістані охоплює президентство як демократів, так і республіканців, втрати США там є “провалом обох партій”, - вважає Шроден. Тож жоден із політичних таборів, за його словами, не має великого бажання докладати зусиль для вивчення ситуації.
«Це війна, яку ми програли», — сказав експерт Центру військово-морського аналізу Шроден. - «І це дуже сильно жалить обидві сторони на політичному олімпі. І тому, ймовірно, потрібен деякий час, перш ніж люди, які брали безпосередню участь у війні, більше не будуть займати владні позиції, і для них стане менш чутливим озирнутись на те, що сталося, і критично це проаналізувати”.
У грудні 2021 року Конгрес США створив Комісію з війни в Афганістані. Це позапартійний незалежний орган, якому доручено вивчити всю військову, розвідувальну, дипломатичну діяльність США та їхніх союзників і партнерів з червня 2001 року по серпень 2021 року.
16 членів комісії, яких призначили у квітні, повинні подати свій остаточний звіт відповідним комітетам Конгресу протягом трьох років після їхнього першого засідання, вони також зобов’язані оприлюднити несекретну версію цього звіту.
Дивіться також: Як батько сімох дітей у розпал зміни влади в Афганістані намагався з родиною вилетіти у США
Всі новини дня
- Голос Америки
- Остап Яриш
Серед поранених у Севастополі у важкому стані — генерали. Буданов розповів про атаку на штаб Чорноморського флоту РФ
Внаслідок атаки України на штаб Чорноморського флоту Росії в Севастополі загинули щонайменше 9 осіб, поранення отримали 16. Серед них — російські генерали. Про це в ексклюзивному коментарі українській службі Голосу Америки повідомив начальник Головного управління розвідки України Кирило Буданов.
“Серед поранених — командувач угруповання генерал-полковник (Олександр) Романчук, в дуже важкому стані. Начальник штабу генерал-лейтенант (Олег) Цеков, перебуває без свідомості. Кількість постраждалих звичайних військовослужбовців, які не є працівниками штабу, ще встановлюється. Це військові, які несуть службу, охорона, і так далі — вони не входять у той перелік, який я вам озвучив”, — повідомив Голосу Америки Кирило Буданов.
Олександр Романчук — командувач угруповання російських сил на Запорізькому напрямку, отримав звання генерал-полковника у 2023 році. Генерал-лейтенант Олег Цеков — командир 200 ОМСБР Берегових військ Північного флоту ВМФ РФ.
Водночас Буданов не підтвердив повідомлень про імовірну загибель командувача Чорноморського флоту РФ адмірала Віктора Соколова. Про його стан інформації в ГУР наразі немає.
На питання, яку роль в плануванні удару відіграли партизани та місцеві мешканці, Буданов відповів, що розвідка збирає дані з усіх джерел. “Зрозуміло, що агентурні джерела — одні з основних”, — додав він.
Водночас начальник ГУР не став відповідати, чи для атаки на штаб Чорноморського флоту РФ використали ракети західного виробництва.
“Тут я маю утриматись від відповіді, думаю ви маєте мене зрозуміти”, – сказав він.
Нагадаємо, 22 вересня у Севастополі сталося кілька вибухів. Російська окупаційна влада повідомила про ракетний удар по штабу Чорноморського флоту РФ. Збройні сили України згодом підтвердили удар по штабу Чорноморського флоту Росії в тимчасово окупованому Севастополі.
Президент України та Перша Леді подякували американцям за підтримку. Відео
Під час останнього візиту української делегації у США, президент та перша леді подякували американцям за підтримку та вручили нагороди низці американських волонтерів та іншим діячам, які допомагають Україні. На церемонії в Національних архівах побували Тетяна Ворожко та Дмитро Мельник.
Літій, оборонка, ІТ - галузі, що рухають нову економіку України, каже Андрій Гундер
Не лише Білий дім, Пентагон та Конгрес - президент України Володимир Зеленський під час подорожі до Вашингтона цими днями спілкувався і з представниками американського бізнесу.
Зокрема, Зеленський зустрівся з найвпливовішими американськими підприємцями й керівниками найбільших фондів, загальна вартість активів яких складає приголомшливі 30 трлн доларів, повідомили в Офісі президента України.
Українська влада намагається залучити до України хоча б невелику частину цих коштів, але чи вдасться їй це зробити під час війни? Чим може допомогти новопризначена спецпредставниця США з економічного відновлення України Пенні Пріцкер? Які галузі української економіки мають найбільшу перспективу, і як зараз ведеться в Україні закордонним інвесторам?
Про це ми поговорили з президентом Американської торговельної палати в Україні Андрієм Гундером, який працюв в Україні вже кілька десятиліть і каже, що 84% компаній-членів його бізнес-асоціації продовжують працювати в Україні навіть попри війну.
Інтерв'ю відредаговане для ясності та плинності.
Оксана Бедратенко, Голос Америки: Коли ви у Вашингтоні спілкуєтеся з американськими корпораціями та уряду, що ви чуєте від них і що вони питають у вас?
Андрій Гундер, президент Американської торговельної палати в Україні: Головне, що ми їм зараз розказуємо, що Київ стоїть, Україна стоїть, і стоїть бізнес, об'єднаний з Україною. І бізнес розвивається.
Рівно рік тому ресторани McDonalds знову відкрилися і за цей рік вони обслужили 66 млн клієнтів
Ми привезли найновіші наші дослідження. Разом з Сіті-банком ми провели дослідження, яке показало, що 84% іноземних компаній, які були в Україні, продовжують працювати, і навіть розвиваються. Сьогодні рівно рік тому ресторани McDonalds знову відкрилися і за цей рік вони обслужили 66 млн клієнтів, і вони постійно відкривають нові ресторани.
Це показує, що ресторани розвиваються і бізнес розвивається. І це працює в умовах, коли є повітряні тривоги, не було постійного постачання електроенергії. Бізнес адаптується і сектори, які ми бачимо - різні сектори далі продовжують розвиватися.
Чому ми зараз тут? Це співпало з візитом президента Зеленського. Минулого тижня президент Байден призначив повноваженого представника Сполучених Штатів з економічного відновлення Пенні Пріцкер. Ми добре знаємо, що з 2015-го року, коли вона була секретарем (міністеркою, – ред) торгівлі, і вона має коріння з України, і її роль зараз – почути, чого хоче бізнес в Україні, які є виклики.
Спочатку вона зосередиться на компаніях, які вже працюють в Україні, бо це були найкращі амбасадори. Це компанії як Pfizer, Boeing, Visa, MasterCard, McDonalds, CocaCola. До речі, їх всіх об'єднує те, що там керівники – жінки. І жіноче лідерство - один з напрямків які ми активно розвиваємо.
Бізнесмени сподіваються, що Пріцкер допоможе зрушити реформи
О.Б.: Ви сказали про призначення Пріцкер, я чула в Україні її вже почали називати пані Маршал, за аналогією з планом Маршала, який створила Америка для Європи після Другої світової війни. Якою буде роль Пріцкер в економічній відбудові?
А.Г.: Це спеціальна представниця з економічного відновлення. Гроші на відбудову будуть надходити з п'яти джерел:
- Донори.
- Позики банків розвитку.
- Український бюджет.
- Російські активи.
- Робота з приватним сектором.
Якраз останнім напрямком буде займатися Пенні Пріцкер. Минулого тижня в нас була велика зустріч наших компаній з компанією Black Rock, яка оголосила фонд розвитку України і зараз треба визначитись, звідки ці гроші будуть надходити, хто буде розпоряджатись, яка буде стратегія інвестування.
О.Б.: Чи це буде це зроблено у співпраці з американським урядом?
А.Г.: Пенні Пріцкер буде працювати на пів ставки в Держдепі. Це буде неповний тиждень, але ми чуємо, що вона дуже активно подорожуватиме і, думаю, дуже скоро оголосять дату, коли вона приїде в Україну.
Вона буде підтримувати бізнес, але також займатиметься підтримкою реформ. Надзвичайно важливо, щоб зараз реформи відбулися і це відбулося саме для українців.
Потрібно захистити порти Одеси, бо їм немає альтернативи, каже Гундер
О.Б.: Багато американських компаній представлені саме в сільському господарстві і вони опинилися на передовій того, що в світі називають російською війною проти продовольчої безпеки, тобто це в тому числі і вони, хто зіткнувся із блокуванням Чорноморських портів і замінованою територією і це є небезпекою для персоналу. Як вони оцінюють цю ситуацію?
А.Г.: Наше дослідження показує, що зараз найбільша загроза - це безпека людей і безпека майна.
Дуже важливо, над Києвом вже є захист, і ми бачимо, що порівняно з іншими містами там, наприклад, Тель-Авівом, Київ, може, навіть більш безпечний. Але є такі місця як Одеса. І для компаній дуже важливо, особливо для агрокомпаній, захистити інфраструктуру в одеських портах, тому що атаки продовжуються і ракетами, і дронами, і дійсно важливо їх захистити.
Важливо захистити інфраструктуру, яка роками будувалася, щоби коридор міг повністю працювати зараз і після перемоги
Пріоритетно зараз зробити захист над портами Одеси, щоб зерновий коридор міг працювати, тому що немає альтернативи для українських чорноморських глибоководник портів, просто немає.
Інші шляхи - через Ізмаїл, по Дунаю, потягом - не можуть перекрити можливості, які дають глибоководні порти - Чорноморськ, Одеса, Південний. І тому дуже важливо захистити інфраструктуру, яка роками будувалася, до якої інвестували, щоб коридор міг повністю працювати зараз і після перемоги.
Дійсно агросектор потужний і є можливість росту. Ми бачимо такі індустрії, які також надихають, - як інформаційні технології. Якщо у 2015 році весь ринок був 1 мільярд доларів, ринок ІТ сьогодні - це вже майже 7,5 мільярдів доларів. Україна зараз одна з найбільш диджиталізованих країн в світі.
О.Б.: Незважаючи на те, що багато людей поїхало?
А.Г.: Питання міграції дуже актуальне, тому що відбудова, ми вважаємо, вже почалася. Компанії почали відбудовувати, наприклад, біля Києва завод Coca Cola - один з найбільших в Європі.
Він був під окупацією, коли росіяни заходили з Чернігова, це біля Броварів, вони окупували завод у березні 2022-го. Збройні сили його визволили і він сьогодні працює знов на цих потужностях, які були до війни і ці компанії працюють.
Дійсно, потрібно людей багато. Хтось добровільно пішов служити на передову, продовжується і мобілізація, зараз ми очікуємо, що дівчат з медичною освітою, можливо, будуть закликати до мобілізації, тому питання людей лишається актуальним, а президент Зеленський це підкреслює постійно.
На тлі війни в Україні розвиваються нові галузі
О.Б.: Куди готові інвестувати компанії в Україні?
А.Г.: Ми дивимося на різні сектори. Є ті, які раніше не були розвинені, наприклад, сектор мінералів, або цінних металів, таких як літій. Україна має одні з найбільших в Європі запаси літію. А це нові напрямки ринку. І для України це важливо. Нафтогазова галузь - Україна має запаси і, якщо будуть правильні технології, буде видобуток. Тут є найбільші сховища газу в Європі. Дуже багато можливостей.
Українці під час війни досягають феноменальних результатів то під час миру, після перемоги, будуть можливості для інвестицій
Новий сектор, який зараз дуже активно розвивається - це сектор безпеки, тому що коли працівники компаній їдуть на передову і бачать, що є потреба, вони повертаються і кажуть: «Як ми можемо задовольнити цю потребу, дати те, що Збройні сили потребують найновішими технологіями?»
І ми бачимо що сектор оборони дуже активно розвивається. Ми вважаємо, що Україна може бути справжнім лідером в цьому. Але найголовніше, що компанії бачать стійкість і натхнення українців і вони натхненні тим, що Україна робить і ми кажемо: "Дивіться, якщо українці під час війни досягають феноменальних результатів, то під час миру, після перемоги, будуть можливості для інвестицій".
О.Б.: Хто приходить до України у такий складний час?
А.Г.: За перше півріччя 88 нових компаній вступили в нашу палату. Це компанії, які раніше не були в Україні. І тут різні галузі.
Наприклад, у компанії Boeing в Києві зараз працюють 1 100 людей. Це інженери. І таких міжнародних компаній понад 100 в Україні.
Є ризик інвестувати сьогодні в Україну, але є ще більший ризик не інвестувати в Україну
Вони працюють заради того, що Україна може дати в сфері інформаційних технологій. Ми спілкуємося з компаніями, які зараз не представлені в Україні, наприклад з галузей нафти та газу чи енергетики, ми говоримо, що так, є ризик інвестувати сьогодні в Україну, але є ще більший ризик не інвестувати в Україну.
Ми кажемо: "Будьте частиною чогось великого, бо це увійде в історію як найбільша відбудова країни з часів Другої світової війни в Європі".
В Україні можна вести бізнес чесно і прозоро, каже Гундер
О.Б.: Ви кажете, що компанії, які працюють уже в Україні мають стати амбасадорами. Ваша асоціація працює з 1990-х років, і є, мабуть, найстарша асоціація міжнародного бізнесу в Україні. Компанії пережили дуже різні періоди в українській історії і багато говорять про українську корупцію. Що ці компанії, які вже довго попрацювали в Україні кажуть новачкам?
А.Г.: Головне слухати компанії, які працюють. Ми приїхали до Вашингтона з головою правління компанії Horizon Capital Оленою Кошарною, яка за час повномасштабного вторгнення зуміла залучити в Україну 300 мільйонів доларів. Тобто інвестори дали її фонду 300 млн доларів, щоби фонд під час повномасштабного вторгнення, під час війни, інвестував в Україну.
Американські міжнародні компанії відповідають за американським антикорупційним законодавством. Тобто, якщо є корупція навіть за межами Сполучених Штатів, вони за законодавством Сполучених Штатів відповідають за свої дії і це дійсно важливо.
Можна вести в Україні прозорий чесний бізнес. Головне приймати правильні рішення, мати хороших юристів. Питань виникає багато і компанії приходять до нас і ми разом тоді доносимо голос цього бізнесу до органів державної влади.
Найголовніше - судова реформа, тому що, якщо є суперечки – це не шукання преференцій, це шукання справедливості і головне - це пошук цієї справедливості.
Верховенство права, судова реформа – про це треба дійсно говорити і я думаю що Пенні Пріцкер буде це питання порушувати разом з президентом Зеленським і з урядом, бо цього хочуть інвестори і це потрібно для майбутнього розвитку економіки України.
О.Б.: Чи дослухається уряд до тих вимог щодо реформ, щодо прозорості та справедливості, які висуває бізнес?
А.Г.: Вони слухають, інколи чують. Думаю треба зрозуміти, що ці реформи не робляться заради міжнародних установ. Це надзвичайно потрібно для майбутнього країни. Зараз час провести ці важливі реформи щоб майбутні покоління знали, що інвестиції надходять, інвестори себе почувають комфортно і економіка зростає.
Дивіться також:
- Голос Америки
Білий дім і Пентагон не підтверджують повідомлення про плани передати ракети ATACMS Україні
Білий дім не підтвердив інформацію, розповсюджену раніше американськими ЗМІ, про плани надання Україні ракет великої дальності ATACMS.
Речниця Білому дому Карін Жан-П’єр під час брифінгу у п'ятницю сказала, що не може підтвердити плани щодо надання Києву ракет ATACMS.
“Я не маю жодної нової інформації щодо цього”, – сказала Карін Жан-П’єр, відповідаючи на запитання журналістів про публікацію телеканалу NBC News.
Згідно з повідомленням, у якому канал посилався на джерела в Конгресі та трьох американських чиновників, адміністрація Байдена нібито пообіцяла президенту України Володимиру Зеленському, що США надішлють Україні "невелику партію" ракет великої дальності ATACMS.
Це повідомлення з'явилося на другий день після візиту до Вашингтона президента Зеленського та його зустрічі з президентом США Джо Байденом.
Речниця Білого дому нагадала коментар радника з національної безпеки США Джейка Саллівана, який днем раніше у Білому домі заявив, що президент США Джо Байден вирішив наразі не надавати ракети ATACMS Україні, але “не виключає такої можливості у майбутньому”.
Жан-П’єр додала, що зустріч Зеленського і Байдена у Вашингтоні «надіслала світові сильний сигнал про те, що ми продовжуватимемо підтримувати Україну».
Вона також нагадала, що під час зустрічі було оголошено про новий пакет озброєнь, який демонструє, що «ми підтримуємо Україну і продовжуватимемо стільки, скільки потрібно».
У Пентагоні також не було підтвердження такої новини, повідомляє кореспондент Голосу Америки з питань національної безпеки Джеф Селдін.
Напередодні у коментарі для Голосу Америки в.о. помічника міністра армії США з питань закупівель, логістики та технологій Дуглас Буш сказав стосовно ракет ATACMS, що передавати їх чи ні – "не рішення армії", але вона готова його виконати, коли про це надійде наказ президента.
"Президент володіє цими повноваженнями... Ми точно знаємо, скільки їх у нас є, де вони є, і яких вони типів... Насправді питання лише в тому, надавати їх чи ні. Якщо рішення буде прийнято, армія готова це зробити", - сказав Буш.
Про що домовились президенти України та США у Вашингтоні. Відео
За результатами зустрічей Джо Байдена та Володимира Зеленського оголошено новий пакет оборонної допомоги Україні на 325 мільйонів доларів. До нього увійшли касетні боєприпаси до артилерії, нові протитанкові системи, ракети для HIMARS та засоби протиповітряної оборони.
Форум