Україна поліпшила свої позиції в цьогорічному Індексі свободи преси, оприлюдненому 3 травня Міжнародною організацією "Репортери без кордонів" (RSF).
За повідомленням, Україна посідає 61 місце зі 180, піднявшись на 18 позицій, порівняно з торішнім рейтингом.
"Репортери без кордонів" відзначили покращення показника безпеки – зменшення числа загиблих журналістів, і політичного показника для України.
В організації заявили, що війна, розпочата Росією 24 лютого 2022 року, ставить під загрозу виживання українських ЗМІ, бо в цій "інформаційній війні" Україна "перебуває на передовій протидії експансії кремлівської системи пропаганди".
"Після російського вторгнення в лютому 2022 року безпека журналістів опинилася під загрозою як ніколи. Іноді їх навмисно обстрілюють, попри те, що вони демонструють знаки "Преса", і список поранених або вбитих репортерів і медіа, які сильно постраждали від авіаударів, продовжує зростати… Кібератаки, порушення конфіденційності джерел і обмеження доступу до інформації також викликають занепокоєння", – йдеться в повідомленні.
Правозахисники також заявили, що український медіаландшафт є різноманітним, але частково залишається під контролем олігархів, які володіють більшістю національних телеканалів. "Держава також стала центральним медіаактором після російського вторгнення в лютому 2022 року. Медіасектор несе на собі основний тягар впливу російського вторгнення, що порушує роботу редакцій і навіть ставить під загрозу їхнє економічне виживання", – йдеться у звіті.
Загалом у світі, за даними "Репортерів без кордонів", свободі преси загрожують ті ж люди, які мають бути її гарантами – політична влада. Як свідчить індекс, із п’яти показників, використаних для складання рейтингу, саме політичний показник впав найбільше, зафіксувавши світове падіння на 7,6 пункту.
"Дедалі більше урядів і політичних органів влади не виконують своєї ролі гарантів найкращого середовища для журналістики і права громадськості на надійні, незалежні й різноманітні новини й інформацію. RSF бачить тривожне зниження підтримки і поваги до автономії ЗМІ й посилення тиску з боку держави чи інших політичних акторів", – йдеться в повідомленні.
У цьогорічному індексі Норвегія зберегла першу позицію, а Еритрея опинилася на останньому місці, поступившись країні з найнижчим рейтингом минулого року Північній Кореї.
Серед найбільш значних падінь відзначають Афганістан, Того, Еквадор.
В останню десятку рейтингу увійшли Китай, Іран, Північна Корея, Сирія й Еритрея.
Росія – на 162 місці.
"Російська держава продовжила свій хрестовий похід проти незалежної журналістики, а понад 1500 журналістів втекли за кордон після вторгнення в Україну. Підйом Росії на дві позиції у Всесвітньому індексі свободи преси у 2024 році через падіння інших країн приховує падіння її глобального результату, в той час, як список журналістів і ЗМІ, названих "іноземними агентами" або «небажаними», подовжується, а журналістів продовжують свавільно ув'язнювати", – заявили в організації.
Двома суперниками за найнижчу позицію в регіоні є Білорусь (167 місце), уряд якої, за даними правозахисників, переслідує журналістів під приводом боротьби з "екстремізмом", і Туркменистан (175 місце), "президент якого має необмежену владу і забороняє всі незалежні репортажі".
3 травня відзначають Всесвітній день свободи преси. Посолка США в Україні Бріджит Брінк відзначила хоробрість українських журналістів і засудила "цинічні атаки" Кремля проти працівників ЗМІ.
За даними Інституту масової інформації, станом на 3 травня, 79 медійників загинули внаслідок російської агресії в Україні, 10 з них – під час виконання професійної діяльності.
