"Для Польщі це важливі вибори". Поляки обирають новий парламент

У Польщі 15 жовтня проходять парламентські вибори. Партії змагаються за 460 місць у Сеймі, нижній палаті Парламенту, та за крісла ста сенаторів - верхньої палати.

За даними опитувань, лідером із 31-37% голосів може стати консервативна партія "Право і справедливість" (ПіС), але вона може втратити більшість. Політсилу очолює Ярослав Качинський, президент країни Анджей Дуда також входить до ПіС.

ПіС проти ГК

З моменту приходу до влади у 2015 році партію звинувачують у підриві демократичних принципів, політизації судів, використанні державних медіа для просування власної пропаганди та розпалюванні гомофобії, нагадує Reuters. ПіС заперечує порушення або бажання вийти з ЄС і каже, що її реформи спрямовані на те, щоб зробити країну та її економіку більш справедливими, одночасно усунувши останні сліди комунізму. В економіці ж партія покладається на значний рівень дотацій і соціальної підтримки.

На другому місці – центристська ліберальна "Громадянська коаліція" (ГК), яку очолює експрем'єр та колишній голова Ради ЄС Дональд Туск, що має підтримку близько 30% виборців. Політсила провела передвиборчу кампанію на основі обіцянки скасувати реформи ПіС, притягнути її лідерів до відповідальності та вирішити конфлікти з Брюсселем щодо обмежень у демократії. Також вони обіцяють не знижувати рівень соціальної підтримки. За два тижні до виборів ГК провела у Варшаві опозиційний "Марш мільйонів сердець", покликаний мобілізувати тих виборців, які ще не визначились з кандидатом.

Об’єднання "Третій шлях" правоцентристського напряму представляє себе альтернативою ПіС та ГК й зосереджене на спрощенні податкової системи, заходах допомоги малому бізнесу та збільшенні витрат на освіту. "Третій шлях" загально схвально ставиться до продовження оборонної підтримки України, але виступив за певні обмеження на ввіз українського збіжжя.

Прохідний бар'єр для партій – 5% голосів, а для блоків – 8%. Тож до парламенту можуть пройти ще три партії: центристський блок "Третій шлях", коаліція лівих партій та ультраправа проросійська "Конфедерація". Саме "Конфедерація", як зазначає Радіо Свобода, озвучувала антиукраїнські гасла, заявляючи зокрема, що нібито "українці нахабно використали польську наївність". Крім того, щоб обмежити підтримку українських біженців, партія обіцяє знизити податки.

Для Польщі це важливі вибори

Політологи кажуть, що Польща може зіткнутися з періодом нестабільності, якщо ПіС не зможе отримати більшість. Одним із варіантів для політсили може стати коаліція із "Конфедерацією". Експерти кажуть, що вступаючи у торговельну суперечку з Україною та обмінюючись різкими заявами щодо українського зерна та іншого продовольства, ПіС намагались відвоювати частину голосів у ультраправих.

Незалежно від того, хто переможе, аналітики кажуть, що економіка країни переживає непростий час, і неспокій на ринку лише підживлюють обіцянки політсил збільшити соціальні витрати.

Спостерігач на виборах і віцепрезидент Парламентської асамблеї ОБСЄ Пере Джоан Понс в коментарі журналістці Голосу Америки Мирославі Гонгадзе розповів: "Очевидно, для Польщі це важливі вибори".

Він також підкреслив, що найголовніша відповідь ЄС на загрози, зокрема з боку Росії, - це збереження єдності. "Як віцепрезидент Парламентської асамблеї ОБСЄ я був у Києві у 2022 році, і найважливіше повідомлення... для народу України - це бути об'єднаними", - додав він.

Через те, що подальша підтримка України є одним з ключових питань, які, на думку оглядачів, сприяють розколу у польському суспільстві й політичних колах напередодні виборів, у Washington Post назвали голосування "найбільш важливим у цілому поколінні".

Як зазначає New York Times, опитування свідчать про те, що із затягуванням війни критика України починає викликає резонанс серед деяких виборців. Водночас 85% поляків хочуть допомогти Україні у війні з Росією. Однак, згідно з дослідженням, "вперше ми маємо справу з ситуацією, коли більшість поляків (55%) проти додаткової допомоги".

Разом із виборами до парламенту, на дільницях також триває референдум, на якому полякам пропонують відповісти на питання щодо підтримки продажу державних активів іноземним структурам, необхідності підвищення пенсійного віку, ліквідації загородження на кордоні між Польщею і Білоруссю, а також про допуск тисяч нелегальних іммігрантів з Близького Сходу та Африки до Польщі в межах механізму ЄС щодо примусового переселення, пише Радіо Свобода.

У статті використано матеріали Reuters